Комітет ВР прокоментував норму про апеляцію

“У Комітеті з питань правової політики та правосуддя категорично спростовують звинувачення громадських організацій щодо “не зачитування Головою Комітету правок щодо апеляційного розгляду справ НАБУ в судах загальної юрисдикції, а не в новоствореному Вищому антикорупційному суді, а появи такої правки за годину до голосування”, — вказано у повідомленні.

У ньому запевняють, що під час підготовки Законопроекту до другого читання “Комітет погодився із рекомендаціями експертів Венеціанської комісії, які у своєму Висновку (пункт 35) звертали увагу на доцільності того, щоб справи, які перебувають на розгляді на момент початку роботи Вищого Антикорупційного суду продовжували розглядати суди, де вони на той момент слухаються”.

Як пояснюють у комітеті, в іншому випадку, передача справ “призвела б до перенавантаження суддів Вищого антикорупційного суду, враховуючи значну кількість справ, які розглядаються в судах першої та апеляційної інстанцій до моменту створення Вищого антикорупційного суду. Крім того, Комітетом було взято до уваги, що відповідно до прийнятої у першому читанні редакції Законопроекту Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду буде судом апеляційної інстанції тільки стосовно судових рішень Вищого антикорупційного суду”, — зазначають у публікації.

У комітеті додають, що мова йде про велику кількість кримінальних проваджень, що наразі підслідні Національному антикорупційному бюро, однак досудове розслідування яких здійснювали різні правоохоронні органи України.

“Передача таких справ до Вищого антикорупційного суду чи навіть оскарження рішень судів першої інстанції (як правило, рішення по кримінальним справам завжди оскаржується однією із сторін судового розгляду) до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду фактично заблокувала б роботу цієї установи на довгі роки”, — зауважують у комітеті.

Через під час засідання комітету 21 травня 2018 року було вирішено “рекомендувати врахувати відповідну правку визначивши, що судовий розгляд кримінальних проваджень щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду, який розпочато у судах першої та/або апеляційної інстанцій до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду, продовжується у цих судах”.

У комітеті пояснюють, що цю правку відобразили у підготовленій на розгляд Верховної Ради порівняльній таблиці до законопроекту. Водночас її не поставили на підтвердження під час розгляду Законопроекту у сесійній залі і залишили в його остаточній редакції. Було проведено техніко-юридичне опрацювання її редакції, “в результаті якого були виявлені логічні та термінологічні неузгодженості деяких положень КПК у редакції Законопроекту”.

“Задля досягнення правої визначеності було уточнено і юридично правильно викладено пункт 20-2 розділу XІ „Перехідні положення“ КПК, про що Голова Комітету оголосив „під стенограму“ на засіданні Верховної Ради України 06 червня 2018 року, ще за день до голосування за закон в цілому”, — розповідають у комітеті, надаючи витяги з неї.

У комітеті також вказали, що “у жодному разі не може йти мова про здійснення будь-яких непублічних змін чи фальсифікацій положень Закону України “Про Вищий антикорупційний суд”.

“Задля уникнення можливого порушення Конституції України та логічного узгодження положень Законопроекту, необхідні техніко-юридичні коригування були неодноразово озвучені на засіданні Верховної Ради України, здійснені абсолютно відкрито та публічно, оформлені Рішенням Комітету з питань правової політики та правосуддя та підтримані Верховною Радою України”, — підсумовують у комітеті.