У БПЛА "Shahed" використовуються китайські та іранські копії двигуна з Німеччини - КНДІСЕ

Цитата

“Планери безпілотників „Shahed“ та їх двигуни мають маркування, які свідчать про приналежність до іранського виробництва. Двигун є копією вдалої німецької моделі та виробляється на заводах Ірану та Китаю. Однак навіть у них є іноземні комплектуючі”, — зазначив Олександр Рувін.

Тому, за його словами, “Shahed” не можна назвати на 100% іранським продуктом, адже велика кількість їх запчастин є імпортованими. Щодо електроніки та мікроелектроніки, то блоки систем управління та навігації, мікросхеми, плати, антени та інші компоненти, які забезпечують велику частину можливостей дронів, виробляються компаніями з США, Японії, Китаю, Канади та Європи.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В іранських дронах, якими рф кошмарить Україну, комплектуючі з 36 країн — експерти КНДІСЕ

“Складовими імпортного походження у дронах є контактори, штепсельні роз’єми, світлодіодні індикатори, перемикачі, мікшери, сервоприводи, електричні паливні насоси, мікропроцесори, перетворювачі, драйвери, цифрові процесори регулятори напруги тощо. Це понад пів сотні різноманітних складових. Загалом у процесі експертних досліджень нам вдалося ідентифікувати 36 іноземних компаній, продукція яких використовується іраном та росією для комплектації своєї зброї”, — зазначив Олександр Рувін.

Додамо

При цьому, за його словами, пряме військове призначення мають лише бойова частина та планер, а всі інші складові та більшість комплектуючих можуть мати широке застосування у цивільній промисловості. Говорячи про історію походження імпортних комплектуючих у іранських БПЛА, експерт зазначив, що факти використання цих дронів з’явилися в інформаційному просторі у 2019 році.

“Однозначно, вони мали значні резерви для виробництва і багато з них було використано для виробництва зброї, якою ворог атакує нашу країну. Зараз це виробництво в певному об’ємі продовжується і вони всіляко намагаються нарощувати свої потужності в обхід західних санкцій. Слід розуміти, що компоненти не воєнного, а подвійного призначення дуже складно контролювати. За звичайних обставин вони можуть вироблятися та використовуватися в цивільних галузях, таких як медицина, телекомунікації, енергетика, транспорт тощо. Повністю відслідкувати та перекрити таке постачання дуже складно. Тим більше, що закупки проводяться в межах міжнародних інтернет-майданчиків, а постачання часто здійснюється дрібними партіями, через підставні компанії та третіх осіб. На них навіть ніхто не зверне уваги у світових масштабах”, — підкреслив очільник КНДІСЕ.

З цього приводу він зазначив, що фахівці Інституту під час дослідження іранських дронів бачать у їх начинні щоразу відмінну комплектацію.

“Це одні й ті ж самі алгоритми побудови й функції, які виконують комплектуючі, однак характер їх монтажу та маркування значно відрізняються. Ймовірно, це свідчить про те, що масштабних, злагоджених і системних постачань наразі немає. Це локальні „збори“ з усіх можливих варіантів”, — вважає він.

З цього приводу Олександр Рувін додав, що українська сторона робить все можливе, аби “зупиняти такі схеми, спонукати уряди інших країн більш активно контролювати товари подвійного використання та запобігати їх використанню для виробництва зброї масового знищення, терористичних злочинів або інших злочинів проти миру та безпеки”.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Боротьба з ворогом в тилу”: експерти про роль КНДІСЕ у війні росії з Україною