ЮНЕСКО додала 19 українських об'єктів до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом: перелік

4 грудня Комітет ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту підтримав ініціативу України й ухвалив рішення про внесення ще 19 українських об’єктів культурної спадщини до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом. Про це повідомила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики - міністерка культури України Тетяна Бережна, інформує УНН.

Деталі

За її словами, таким чином загальна кількість українських об’єктів у Списку культурних цінностей під посиленим захистом зросла до 46.

Це робить Україну однією з країн із найбільшим переліком культурної спадщини, що перебуває під найвищим міжнародно-правовим захистом у сфері гуманітарного права. Ми й надалі працюватимемо над розширенням переліку об’єктів під посиленим захистом та над зміцненням міжнародно-правових механізмів у сфері охорони культурних цінностей

Список українських об’єктів, які вдалося внести до Списку у 2025 році:

• Аккерманська фортеця, м. Білгород-Дністровський Одеська область; 

• Успенський собор, м. Харків; 

• Борисоглібський собор, м. Чернігів;  

• Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка, м. Харків; 

• Будівля Кірхи (Церква Святого Павла), м. Одеса; 

• Садиба Л.Є. Кеніга: Палац (Головний будинок), м. Тростянець Сумська область; 

• Мовчанський монастир, м. Путивль Сумська область; 

• Покровська церква, м. Харків; 

• Приморські сходи, м. Одеса; 

• Воскресенська церква, м. Суми; 

• Кирилівська церква, Київ; 

• Спасо-Преображенський собор, м. Суми; 

• Троїцький собор, м. Суми;

• Городище літописного міста Іскоростень, с. Коростень Житомирська область; 

• Археологічний комплекс «Острів Байда», м. Запоріжжя; 

• Одеський музей західного і східного мистецтва, м. Одеса; 

• Одеський національний художній музей, м. Одеса; 

• Одеська національна наукова бібліотека, м. Одеса; 

• Музей мистецтв Прикарпаття, м. Івано-Франківськ.

ЮНЕСКО включило дві українські дати до Календаря пам'ятних дат 2026–2027 років01.11.25, 15:59 • 8551 перегляд

Вказується, що посилений захист – це механізм міжнародного захисту культурної спадщини, передбачений Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року. Щоб отримати цей статус, об’єкти мають відповідати трьом ключовим критеріям:

• вони є культурною спадщиною, що має величезне значення для людства;
• вони охороняються завдяки прийняттю на національному рівні належних правових та адміністративних заходів, що визнають їхню виняткову культурну й історичну цінність і забезпечують захист на найвищому рівні;
• вони не використовуються для військових цілей або прикриття військових об’єктів і Сторона, яка здійснює контроль над культурними цінностями, зробила заяву на підтвердження того, що вони не використовуватимуться подібним чином.

"В умовах повномасштабної російської агресії Україна стала першою державою у світі, яка масштабно застосовує механізм посиленого захисту під час війни, створивши новий прецедент у міжнародній практиці", - йдеться у повідомленні.

У ряді додали, що культурні цінності, внесені до Міжнародного списку під посиленим захистом, користуються найвищим рівнем охорони згідно з Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року. Порушення їхнього "імунітету" вважається грубим порушенням Другого протоколу, серйозним міжнародним злочином та тягне за собою подвійну відповідальність - як держав, так і осіб.

Нагадаємо

росія не була обрана до складу Міжурядової ради Програми ЮНЕСКО "Інформація для всіх", Міжурядової ради Міжнародної програми розвитку комунікації та Міжнародної Координаційної ради Програми ЮНЕСКО "Людина і Біосфера".

Київ став частиною Мережі креативних міст ЮНЕСКО у категорії "Музика": що це означає08.11.25, 01:12 • 8973 перегляди