Деталі
У Брюсселі стурбовані насильством, яке “спалахнуло після мирних протестів” у цій країні, і нагадують, що Казахстан є важливим партнером ЄС, зокрема в рамках Угоди про розширене партнерство та співробітництво, а також відіграє центральну роль для стабільності в центральноазіатському регіоні.
“Ми готові надати допомогу для мирного врегулювання кризи”, — наголошується в документі. У ньому наголошується, що ті, хто надає “зовнішню військову підтримку”, повинні “поважати суверенітет і незалежність Казахстану, а також фундаментальні права всіх громадян”.
“Важливо запобігти подальшій ескалації”
“Ми глибоко шкодуємо про загибель людей і рішуче засуджуємо широкомасштабні акти насильства. Важливо запобігти подальшій ескалації, уникати будь-якого підбурювання до насильства, виявляти стриманість на постійній основі та уникати використання заворушень в інших цілях”, — наголошують у Брюсселі. Там також закликала влада Казахстану дотримуватися своїх зобов’язань “у цей непростий час”, поважати права людини та основні свободи своїх громадян, зокрема, можливість зборів, вираження думок та незалежність засобів масової інформації.
Нагадаємо
Європейський Союз 6 січня вже вимагав від РФ дотримуватися суверенітету та незалежності Казахстану на тлі відправлення до цієї країни російських повітрянодесантних військ. Завданнями сил, що перекидаються до Казахстану, стане “охорона державних та військових об’єктів, надання сприяння силам правопорядку”, заявили у секретаріаті Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ). Крім Росії свої збройні сили в Казахстан направили й інші члени організації: Білорусь, Вірменія, Таджикистан і Киргизстан.
Контекст
1 січня у середньоазіатській країні різко зросли ціни на автомобільний газ: з 60 до 120 тенге за літр. Після цього в Актау та Жанаозені (Мангістауська область) люди стали збиратися в центрі міст та перекривати вулиці. Пізніше демонстрації розпочалися в Алма-Аті, Нур-Султані, Караганді, Атирау, Уральську, Талдикоргані, Кизилорді та Шимкенті. 8 січня тарифи на комунальні послуги були “заморожені” до 1 липня.
Задля придушення повстання президент Казахстану покликав на допомогу сили ОДКБ. Москва направила до країни близько 3 тис. військових. До введення військ до Казахстану приєднались Киргизстан, Білорусь та Вірменія.
Серед протестувальників були групи мародерів, які грабували магазини та нападали на співробітників правопорядку. Офіційна казахська влада називає їх терористами. Президент Касим-Жомарт Токаєв заявив про 20 тис. людей, які вчинили напад на Алма-Ату.
На вечір п’ятниці кількість затриманих у країні перевищила поріг у 4000 осіб. У МВС Республіки повідомляли, що під час “антитерористичної операції” вбили 26 “озброєних злочинців”.
7 січня Токаєв оголосив про наведення ладу в країні. Він також звинуватив силовиків країни в тому, що ті “проспали” протести. Раніше 5 січня Токаєв своїм указом відправив у відставку голову КНБ Каріма Масімова та його першого заступника Самата Абіша. Як Масімова, колишнього прем’єр-міністра Казахстану, так і Абіша, племінника першого президента країни Нурсултана Назарбаєва, раніше називали можливими кандидатами на пост глави держави.
