У Раді запропонували створити "реєстр дропів": у чому полягає основна ідея законопроєкту, та коли його розгляне комітет
Київ • УНН
У ВР зареєстрували законопроєкт №14161, який передбачає створення Реєстру осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю.
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №14161, який передбачає створення Реєстру осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю ("реєстр дропів") для посиленого контролю за фінансовими операціями. Ця ініціатива спрямована на боротьбу з нелегальним обігом коштів, що сягає 200 млрд грн, та зменшення використання платіжної інфраструктури злочинцями. У Комітеті Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики наразі не знають, коли можуть розглянути законопроєкт, адже ще не завершився двотижнений термін подачі альтернативних проєктів законів.
Хто такі дропи і як вони працюють у фінансових схемах
Дропи або "грошові мули" - це люди, які за винагороду надають зловмисникам доступ до своїх банківських реквізитів: до карток/рахунків, включно з пін-кодами і доступом до інтернет-банкінгу.
Є ті, хто свідомо продає свої реквізити та доступи, і ті, хто діє під впливом введення в оману та соціальну інженерію.
Винагорода дропам виплачується залежно від того, як саме буде використовуватись його банківський рахунок: це можуть бути транзакції між рахунками, зняття готівки в банкоматах, поповнення рахунка через платіжні термінали тощо.
У чому полягає ідея законопроєкту про реєстр дропів
Наприкінці жовтня група народних депутатів подала до Верховної Ради законопроєкт №14161 "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення та ведення реєстру осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю".
В пояснювальній записці вказується, що проблема збільшення випадків використання банківських послуг, платіжної інфраструктури, електронних платіжних засобів у діяльності, що не відповідає вимогам законодавства останнім часом набула великого значення.
"Це стосується, зокрема організації схем приймання платежів за допомогою електронних платіжних засобів при проведенні азартних ігор та букмекерської діяльності без відповідної ліцензії з подальшим переказом коштів, отриманих в межах зазначеної діяльності, або переказ на інші рахунки - для оплати послуг хостингу, реклами тощо, необхідних для підтримки функціонування ресурсів та сайтів, де проводяться азартні ігри, букмекерська діяльність без відповідної ліцензії. Також звернення стосуються організації схем приймання безготівкових переказів при продажах підакцизних товарів, товарів сірого імпорту, заборонених речовин", - аргументують нардепи законопроєкт.
Нардепи вказують, що мають місце випадки, коли платіжна інфраструктура використовується у діяльності, що не відповідає вимогам платіжного законодавства, а саме:
- надання користувачем-фізичною особою (дропом) без дотримання вимог законодавства права на розпорядження коштами/електронними грошима на своєму поточному/платіжному рахунку/ електронному гаманці третій особі або передання у використання свого платіжного інструменту третій особі;
- здійснення фактичної діяльності торговцем, яка не відповідає діяльності, зазначеній ним в договорі з еквайром, та встановленого еквайром коду категорії діяльності торговця (міскодинг).
У Раді запропонували створити "реєстр дропів": що передбачається28.10.25, 15:36 • 2770 переглядiв
За 6 місяців 2024 року лише двома найбільшими банками, в рамках здійснення фінансового моніторингу, було виявлено та припинено ділові відносини з понад 80 тисячами клієнтів у зв'язку з їх використанням у схемах "дропів". Отримані в рамках наглядової діяльності Національного банку України дані свідчать, що через картки таких "дропів" може проходити близько 200 млрд гривень на рік
Головною метою документу є створення правового механізму для накопичення та обміну інформацією про осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю, її збереження та доступу до неї надавачів платіжних послуг з метою запобігання діяльності тих осіб, яка не відповідає вимогам законодавства України.
Хто адмініструватиме реєстр
Як вже зазначалося, передбачається створення Реєстру осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю, який створює та веде Національний банк України.
Відповідно пропонується доповнити новою статтею закон "Про платіжні системи" - "Стаття 79-1. Реєстр осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю".
Згідно зі статтею, НБУ створює та веде Реєстр осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю у межах реалізації державної політики з питань національної безпеки України в економічній сфері з метою захисту фінансової системи від ризиків.
Надавачі платіжних послуг, зокрема банки, платіжні установи, філії іноземних платіжних установ, установи електронних грошей, фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг, оператори поштового зв’язку, надавачі нефінансових платіжних послуг зобов’язані вносити інформацію до Реєстру, а також використовувати інформацію з нього у порядку, який визначатиме НБУ.
Як саме дані потраплятимуть до реєстру дропів
Надавачі платіжних послуг зобов’язані вносити інформацію про фізичну особу та ФОПів до Реєстру у разі виявлення ознак, встановлених Національним банком України, які свідчать, що:
- особа без дотримання вимог законодавства надав право на розпорядження коштами/електронними грошима на своєму поточному/платіжному рахунку/ електронному гаманці третій особі або передав у використання платіжний інструмент третій особі;
- торговець приймав електронні платіжні засоби для здійснення оплати вартості товарів чи послуг (включаючи послуги з видачі коштів у готівковій формі) з порушенням вимог.
Банки та фінустанови зобов’язані перевіряти наявність інформації про осіб у Реєстрі посиленого контролю у таких випадках:
- перед встановленням ділових відносин;
- при зміні даних користувача – фізичної особи або торговця, перелік яких встановлюється нормативно-правовими актами Національного банку України;
- при автентифікації в засобах дистанційної комунікації (включаючи перереєстрацію з періодичністю, визначеною Національним банком України), вході в платіжний застосунок з нового пристрою;
- при здійсненні платіжного моніторингу та інших форм взаємодії між надавачами платіжних послуг згідно з вимогами законодавства;
- при кожній зміні/додаванні нового коду категорії діяльності торговця.
Відповідальність і покарання за участь у дроп-схемах
Банки та фінустанови зобов’язані застосовувати щодо осіб, інформація про яких містяться в Реєстрі посиленого контролю:
- щодо фізосіб - ліміти на проведення платіжних операцій, а також обмеження щодо кількості платіжних інструментів та/або поточних, платіжних, рахунків та/або електронних гаманців, відкритих у одного надавача платіжних послуг;
- щодо торговця - ліміти на проведення платіжних операцій, зокрема на обсяги операцій еквайрингу, розмір яких визначається Національним банком України.
Розмір лімітів на проведення платіжних операцій та обмеження щодо кількості платіжних інструментів, поточних, платіжних, рахунків, електронних гаманців, а також порядок їх встановлення, визначаються НБУ.
Національний банк України встановлює строк, протягом якого до осіб, інформація про яких містяться в Реєстрі посиленого контролю, застосовуються ліміти та обмеження, але цей строк не може бути більшим ніж 2 роки.
Захист прав громадян і механізм оскарження
Особа у разі незгоди з інформацією, що міститься стосовно нього у Реєстрі, має право звернутися до банку, або іншої фінустанови, який вніс інформацію про нього інформацію до Реєстру із заявою про внесення змін.
Після отримання заяви Нацбанком, НБУ протягом п’яти робочих днів направляє цю заяву до банку, або фінустанови, який вніс інформацію до Реєстру. Банки та фінустанови зобов’язані протягом 15 робочих днів внести зміни до інформації або повідомити заявника про вмотивовану відмову у внесенні змін.
Якщо заявник не згоден з внесенням його до Реєстру, він може звернутися до суду.
Перспективи ухвалення
Як розповіла в коментарі УНН нардеп, член профільного комітету Ніна Южаніна, з 30 жовтня розпочався лише строк подання альтернативних законопроєктів, а тому проєкт закону не може бути розглянутий у комітеті як мінімум до 12 листопада.
За її словами, засідання комітету планується на наступному тижні, де планується розглянути законопроєкти щодо банків.
Як уточнила в коментарі УНН нардеп, член комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк, після закінчення строку подачі альтернативних, свій висновок має надати Головне науково-експертне управління Верховної Ради, після чого відбулися засідання робочої групи.
На Комітет потрапить не раніше, ніж за місяць. У залі парламенту (перше читання) його зможуть розглянути тільки після рішення Комітету