У Мінекономіки озвучили прогноз на 2020 рік в сфері АПК

У міністерстві нагадали, що протягом 2018-2019 років українські аграрії зібрали рекордні врожаї зернових культур — понад 70 млн тонн. Цей показник, у натуральному та вартісному вигляді залишиться на досягнутому рівні.

У відомстві не виключають, що у подальшому врожайність зернових та олійних культур буде щорічно зростати на 2-3%, що спровокує зростання показників валового виробництва зібраних культур. Цьому сприятиме впровадження новітніх технологій виробництва та нарощування щорічного обсягу використання мінеральних добрив на 5% (+5-6 кг/га), кажуть у міністерстві.

Виробництво продукції тваринництва у 2020 році зросте на 1,3% — до 72,26 млрд грн. Це стане можливим, зокрема, за рахунок збільшення вартості виробленої продукції тваринництва, а саме:

• вирощування великої рогатої худоби — на 1,2%, до 6,7 млрд грн;
• свиней — на 3,0%, до 13,3 млрд грн;
• птиці — на 0,7%, до 16 млрд грн;
• виробництво молока — на 0,5%, до 25,3 млрд грн;
• виробництво яєць — на 2,5%, до 8,1 млрд грн.

“Позитивним фактором, який впливає на економічну ефективність галузі є щорічна підтримка розвитку галузі тваринництва”, — нагадали у Мінекономіки.

У міністерстві інформують, що цьогоріч на підтримку українських сільськогосподарських виробників буде спрямовано 4 млрд грн. Ще 240 млн грн буде направлено на формування статутного капіталу Фонду часткового гарантування кредитів.

Порядки розподілу бюджетних дотацій будуть затверджені протягом січня-лютого, кажуть у міністерстві. Однак, цілком ймовірно, що 4 млрд грн розподілять за 5 ключовими напрямками:

• підтримка сільськогосподарських товаровиробників шляхом здешевлення кредитів;
• підтримка розвитку фермерських господарств та кооперативів;
• підтримка розвитку садівництва та овочівництва;
• державна підтримка розвитку тваринництва;
• часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва.

“Найближчим часом будуть розроблені зміни до порядків використання коштів за зазначеними вище напрямками, з урахуванням пропозицій, що надійшли від аграрних асоціацій”, — пообіцяли у міністерстві.

Зазначимо, що у порівнянні з європейськими країнами, дотації на аграрне виробництво в Україні є мізерно малі. Так, за даними Мінекономіки, в 2018 році на програми підтримки CAP (Common Agricultural Policy) було спрямовано понад 58,8 млрд євро або близько 37% від загального бюджету ЄС. Натомість, в Україні у 2018 році дотації склали лише 6,3 млрд грн, у 2019 — 5,9 млрд грн, а у 2020 — впали до рівня 4 млрд грн.

Попри це, Україні вдається з року в рік збільшувати показники експорту своєї продукції, відзначають у міністерстві.

“Протягом 2013-2018 років експорт вітчизняної аграрної продукції до країн ЄС збільшився на 36,8% до 6,1 млрд. євро. Імпорт аграрної продукції з ЄС за той же період скоротився на 21,5% до 2,4 млрд. євро.

Загалом, з часу набуття чинності Угоди про асоціацію між Україною та ЄС в частині Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (1 січня 2016 року), українські компанії поставили до країн ЄС аграрної продукції на 13,4 млрд. євро більше, ніж закупили”, — розповіли у міністерстві.

Сьогодні українська аграрна продукція постачається в понад 175 країн світу, інформують у Мінекономіки. У тому числі в країни, що мають складне соціально-економічне становище. Йдеться, зокрема, про Іран та Ірак. Погіршення соціально-економічного становища в цих країнах може розхитати торгові відносини з Україною. У разі якщо це трапиться — у Мінекономіки мають детальний план дій.

“Враховуючи обмеження щодо можливості застосування прямих інструментів підтримки експортерів, відповідно до взятих зобов’язань в рамках СОТ (Світової організації торгівлі), Уряд буде і надалі реалізовувати політику, направлену на створення можливостей диверсифікації експортних потоків для українських компаній через відкриття та покращення умов доступу до зовнішніх ринків”, — пояснили у Мінекономіки.

Нагадаємо, через спалах пташиного грипу у фермерському господарстві на Вінниччині ЄС заблокував ввіз усієї української курятини в європейські країни.

Таке рішення європейців шокувало українську сторону, оскільки в них з ЄС були певні домовленості. До того ж експортери країни повідомили про відсутність грипу птиці на їх виробництві. В міністерстві економічного розвитку заявили про термінові консультації з ЄС.

На думку експертів, діями ЄС Україні завдано значної репутаційної шкоди, а втрати вітчизняних виробників можуть сягати 14,5 млн доларів щорічно.