Спільний авіапростір України і ЄС: експерт прогнозує "бум" туризму

“Договір про спільний авіаційний простір є великим набором різних переваг. Основне — це максимальна інтеграція технічного авіаційного законодавства України з європейським”, — сказав він.

За словами експерта, у цей перелік входить близько 200 європейських документів, які Україна зобов’язується ухвалити.

“Це означає, що фактично за рівнем надійності і якості регулювання авіації ми переходимо на значно вищий щабель. Наприклад, є такий сектор в авіації як аеропорти — в європейській законодавчій практиці є цілий пакет, вони так і кажуть "аеропортовський пакет“, які визначають навіть економічні засади, і згідно з договором Україна повинна прийняти такі ж норми. А сьогодні вони відсутні взагалі. Зокрема, у нас немає директиви або подібного документа 96/67 про демонополізацію ринку послуг наземного обслуговування в аеропортах”, — зазначив Трескунов.

Також нині втрачається інвестиційна привабливість аеропортів через відсутність директиви 2009/12, яка визначає засади встановлення аеропортових зборів, і зокрема для невеличких аеропортів, щоб сам аеропорт або інвестор мав змогу визначати аеропортові збори.

“В українському законодавстві закон "Про державну допомогу“ дуже загальний і нічого специфічного по авіації немає. І фактично АМКУ, який відповідає за це, під час проведення заходів, вимушений де-факто користуватись настановами Єврокомісії щодо державної допомоги аеропортам та авіакомпаніям, адже в ньому все дуже чітко виписано”, — наголосив Трескунов.

За його словами, наразі в Україні такий документ відсутній, що спричиняє додаткові проблеми.

“Це юридичний казус, тому що будь-хто зможе за це подати позов, і як наслідок виграти суд в АМКУ. Вони молодці, що користуються європейським документом, але юридично це не визначено. Ось ця Угода про спільний авіаційний простір дозволяє вийти Україні на європейський рівень регулювання всієї авіагалузі”, — сказав він.

Серед переваг — також юридична складова. Українські авіакомпанії у разі якихось обмежень зможуть розраховувати на рівне ставлення та можливість захисту в європейських структурах. Наприклад, якщо будь-який аеропорт ЄС не надаватиме потрібний слот (часовий інтервал злету чи посадки), то українська авіакомпанія, як і будь-яка компанія ЄС, зможе направити скаргу у відповідну структуру ЄС.

“Ну і найбільшою перевагою для авіапасажирів буде саме комерційна складова — "відкрите небо“. Як тільки відкривається ринок перевезень, то, принаймні, з літнього сезону наступного року Україна зможе планувати додаткові рейси. Це було би на 30-40% зростання обсягів. Тобто, на прикладі ринку Україна-Польща, який відкритий на двосторонньому рівні раніше, ми бачимо, що коли Wizz Air заходить в аеропорт Запоріжжя або Ryanair в маленький херсонський аеропорт і може запускати хоч три або чотири польських маршрутів. Тобто, так це працює, коли є "відкрите небо“, і тому це велика перевага, і буде "бум“ як для ділових стосунків, так і для туристичного попиту”, — підсумував Євген Трескунов.

Нагадаємо, нещодавно міністр інфраструктури Владислав Криклій повідомив про готовність України підписати Угоду про спільний авіапростір з ЄС. За його словами, укладення Угоди про спільний авіаційний простір з ЄС збільшить кількість польотів та пасажирських перевезень у напрямку до Європи. Це, своєю чергою, також позитивно відобразиться на туристичній галузі, веденні бізнесу та інших міжособистісних зв’язках.

Також Криклій підписав угоду зі Словаччиною про запуск аеропорту “Ужгород”.