Мюнхенська безпекова конференція цього року відбулася на тлі складних трансатлантичних дискусій, заяв про стратегічну автономію Європи та триваючої війни росії проти України.
Під Мюнхенської конференціїї відбулось багато подій. США планують надати Україні озброєння на 15 млрд доларів у 2026 році в рамках програми PURL, повідомив генсек НАТО Марк Рютте.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до припинення вогню, а також відкрита до виборів, якщо це необхідно, але, за його словами, для цього потрібне бажання росії.
Канцлер Німеччини Мерц у своїй промові наголосив на важливості створення сильної, єдиної та конвенційно спроможної армії в Європі, яка могла б гарантувати безпеку континенту без повної залежності від США.
Чи стали події на Мюнхенській безпековій конференції спробою перезапустити відносини між США та Європою? Чому зникла тема Гренландії? Наскільки реальні розмови про європейську армію? І що в підсумку отримала Україна? Про це УНН поговорив з політологом Ігорем Рейтеровичем.
Чи намагаються США перезапустити відносини з Європою?
Промова Держсекретаря Марко Рубіо відрізняється і по суті, і по формі від минулорічної промови віце-президента США Джей Ді Венса. По формі очевидно, що промова Рубіо була набагато м’якшою. Вона була з відчутно компліментарною тональністю до європейців - мовляв, ми велика цивілізація, нам треба жити разом і співпрацювати
Він додав, що така зміна інтонації не обов’язково означає фундаментальну зміну стратегії США.
Чи свідчить це про зміну позиції США? Частково так. Але це радше гра в хорошого і поганого поліцейського. Спочатку приїжджає Венс як "поганий поліцейський", а через рік - Рубіо як "хороший"
За словами експерта, стратегія полягає у поступовому закріпленні домовленостей, досягнутих протягом року.
За цей час Трамп з багатьох питань уже зміг домовитися з європейцями. Вони вирішили низку проблем, які їх хвилювали. І тепер Рубіо приїхав, щоб м’якше це подати: ми разом, але у Європи є свої завдання, які треба виконувати
Таким чином, нинішній тон виступів США демонструє прагматизм і бажання зменшити напругу у трансатлантичних відносинах
Зараз не можна сказати, що між США і Європою якісь непереборні суперечки. Багато принципових питань, які були між Трампом і європейськими лідерами, уже врегульовані. Рубіо мав закріпити це і трохи заспокоїти європейців, щоб вони не хвилювалися, що американці раптом підуть. Думаю, до певної міри йому це вдалося
Чому зникла тема Гренландії?
Ще однією інтригуючою темою конференції було питання Гренландії, яке минулого місяця викликало шквал обговорень у світових медіа.
Ігор Рейтерович пояснив, що зміни у пріоритетах США - це наслідок типової поведінки Трампа, який активно змінює тон і методи тиску залежно від реакції партнерів
Трамп - типовий Трамп. Він максимально піднімає ставки, нагнітає, погрожує. Далі є два сценарії. Якщо йому не дають відсіч - він тисне далі і зрештою отримує бажане. Якщо ж є консолідована позиція і спротив - він різко здає назад і починає домовлятися посередині
Він уточнив, що ситуація з Гренландією розвивалася саме за цим сценарієм.
З Гренландією вийшла саме така історія. Спробував узяти "наскоком" - не вийшло. Це не сприйняли європейці, британці, населення Гренландії - інуїти, і, що важливо, самі американці. Ідея їм загалом не сподобалася. У підсумку Трамп здав назад, почалися перемовини, домовилися про розширення американської присутності. Він вирішив, що цього достатньо, і пішов далі. Це доволі примітивна історія, але вона повністю відповідає його типовій поведінці
Чи готова Європа до стратегічної автономії?
Однією з головних тем конференції стало обговорення європейської оборонної автономії та можливості створення власної армії. Ігор Рейтерович зауважив, що реальні кроки поки відстають від заяв.
Є представники Європейського Союзу, які виступають проти створення окремої європейської армії. Вони говорять, що це може завадити координації. Як на мене, це дивні пояснення, які не мають відношення до реальності. Але дискусія почалася - і це вже важливо. Вона буде розвиватися
Він пояснив обмеження поточної європейської системи безпеки.
Сьогодні єдина сильна армія в Європі - це українська. Американські війська, які стоять у Європі, теж дуже сильні, але вони сильні багато в чому за рахунок ядерної зброї. Якщо уявити війну конвенційними методами, то тут є питання. Україна набагато сильніша, не залучати ії до безпекових заходів у Європі - дурість
Також експерт наголосив на ризиках для європейських країн у разі відсутності власної підготовки.
На жаль, на першому етапі для європейців це могло б закінчитися погано. росіяни, хай дуже повільно, але вчаться на тих помилках, які вони допускали і продовжують допускати в Україні. Ми краще підготовлені, але нас просто менше - це ключова проблема
Водночас Рейтерович бачить можливості для європейців у взаємодії з Україною.
Європейці це розуміють. І вони можуть рухатися до того, щоб інвестувати в Україну як у гарантію власної безпеки. Допомога українській армії - це стримуючий фактор для росії не лише для України, а й для самої Європи
Що отримала Україна?
Під час конференції обговорювалася і підтримка України, хоча у форматі Мюнхенської конференції вона не була настільки масштабною, як на Рамштайні.
Я б розрізняв формат "Рамштайн" і Мюнхенську конференцію. Це паралельні, але різні історії. На самій Мюнхенській конференції нічого екстраординарного Україна не почула
Він пояснив, що ключовим залишилася стабільна підтримка від партнерів.
Ми почули про продовження підтримки з боку Європи, про продовження дипломатичних зусиль з боку Сполучених Штатів. Американці продовжують продавати зброю європейцям, які передають її Україні. Але прориву не сталося
Експерт підсумував результати для України.
Але це теж результат. Могло бути гірше. Якщо ситуація не погіршилася і ми залишаємося в тому форматі, в якому функціонуємо останній рік після обрання Трампа, - це вже непогана історія для нас. Не можна сказати, що ми багато виграли, але ми точно не програли. А по деяких напрямках змогли трохи просунутися. Якісь домовленості, які залишилися за зачиненими дверима, думаю, теж певною мірою пішли на користь Україні
Баланс між США і Європою
На завершення експерт акцентував, що Україні та Європі доведеться постійно балансувати між американськими та європейськими підходами.
Ми поки що приречені шукати баланс між європейцями і американцями. І європейці також приречені його шукати
Він пояснив, як цей баланс впливає на дипломатичну позицію України.
Зеленський може дозволити собі трохи жорсткіше вести діалог із Трампом, показуючи, що європейці беруть на себе значну частину фінансово-військового навантаження. Але в будь-якому випадку нам потрібно утримувати цей баланс
І завершив оцінкою підсумків конференції.
Прориву в Мюнхені не сталося. Але і погіршення ситуації немає. А в нинішніх умовах це вже дуже добре
Мюнхенська конференція підтвердила, що трансатлантична координація між США та Європою відновлюється після певних періодів напруги, але зміни відбуваються поступово і стратегічно виважено. США намагаються пом’якшити тон, демонструючи готовність до співпраці, тоді як Європа активно обговорює посилення власної оборонної спроможності.
Для України ключовим є те, що підтримка партнерів продовжується, фінансові та військові ресурси надходять, а питання стратегічної автономії ЄС та інвестицій у українську армію створює додатковий механізм безпеки на континенті. Це означає, що Україна залишається у фокусі глобальної безпекової архітектури і може покладатися на стабільну підтримку, хоча повного прориву у дипломатичних питаннях не відбулося.
Водночас конференція показала, що Європа ще не готова повністю замінити американську присутність, але робить помітні кроки для зміцнення власної оборонної автономії. Баланс між США та Європою залишається ключовим фактором, а Україна у цьому контексті отримує не лише підтримку, а й вагомий стимул до подальшої модернізації та посилення власної армії.
Мюнхенська конференція підтвердила: жодної радикальної зміни курсу немає, стратегічна стабільність та готовність партнерів підтримувати Україну залишаються на високому рівні, що є вагомим сигналом для москви.