Український наступ на Курщину зірвав таємні переговори з рф про часткове припинення вогню – WP

Український наступ на Курщину зірвав таємні переговори з рф про часткове припинення вогню – WP

Київ  •  УНН

 • 33043 перегляди

Read in English

За даними The Washington Post, Україна і росія готувалися до переговорів у Досі щодо припинення атак на енергетичні об'єкти. Зустріч зірвалася через вторгнення України в Курську область.

Видання The Washington Post з посиланням на свої джерела повідомляє, що цього місяця Україна і росія планували відправити делегації до Дохи для укладення історичної угоди про припинення ударів по енергетичних об'єктах та інфраструктурі з обох сторін. Це могло б призвести до часткового припинення вогню та надати відстрочку для обох країн, пише УНН.

За словами дипломатів і чиновників, які брали участь у переговорах, цього місяця Україна і росія планували відправити делегації до Дохи для укладення історичної угоди про припинення ударів по енергетичних об'єктах та інфраструктурі з обох сторін, що могло б призвести до часткового припинення вогню і дало б відстрочку для обох країн.

Проте, як повідомляють чиновники, непрямі переговори, в яких катарці виступали посередниками, зустрічаючись окремо з українською і російською делегаціями, були зірвані через несподіване вторгнення України в західну Курську область росії минулого тижня. Інформація про можливу угоду і запланований саміт раніше не була оприлюднена.

Протягом понад року росія завдавала шкоди українській енергосистемі ударами крилатих ракет і безпілотників, що призвело до значних руйнувань електростанцій і віялових відключень електроенергії по всій країні. Водночас Україна завдавала ударів по російських нафтових об'єктах за допомогою безпілотників, які спричинили пожежі на нафтопереробних заводах і базах, що призвело до зменшення переробки нафти в росії на 15% і зростання цін на газ у світі.

Деякі учасники переговорів сподівалися, що вони можуть призвести до більш всеосяжної угоди про припинення війни, зазначають посадовці, які говорили на умовах анонімності через делікатність питання. Готовність до участі в переговорах свідчила про певні зрушення в позиціях обох країн, хоча б щодо обмеженого припинення вогню. Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ розгляне можливість повного припинення вогню тільки за умови, що росія виведе всі свої війська з української території, включно з Кримом, анексованим росією у 2014 році. путін, зі свого боку, вимагає, щоб Україна передала йому чотири українські області, деякі з яких наразі не контролюються російськими військами, але кремль оголосив їх частиною росії.

Українські та російські чиновники не проводили прямих переговорів із перших місяців війни, коли делегації зустрічалися на таємних переговорах у Стамбулі, які зрештою провалилися. Пізніше сторони домовилися про зернову угоду, що дозволила Україні переправляти зерно через Чорне море, але й ця угода згодом розпалася, коли росія вийшла з неї. Інші спроби створити гуманітарні коридори також переважно зазнали невдачі.

Дипломат, який брав участь у переговорах, повідомив, що російські чиновники відклали зустріч із катарськими офіційними особами після вторгнення України в західну частину росії. Делегація москви назвала це "ескалацією" і попросила відкласти переговори. Київ, зі свого боку, все одно хотів відправити свою делегацію до Дохи, але Катар відмовився, оскільки не вбачає сенсу в односторонній зустрічі.

За словами дипломатів, Офіс президента України повідомив, що саміт у Досі було перенесено через ситуацію на Близькому Сході, але він відбудеться у форматі відеоконференції 22 серпня. Київ планує проконсультуватися зі своїми партнерами щодо імплементації обговореного.

Кремль не коментував цю ситуацію, а Білий дім утримався від коментарів, зазначивши, що лише Україна має вирішувати час і умови потенційної угоди про припинення вогню з росією.

Дипломат, який був поінформований про переговори, заявив, що і Київ, і москва були готові прийняти домовленості напередодні саміту. Проте в Києві залишалися змішані очікування щодо успіху переговорів: деякі оцінювали ймовірність успіху на 20%, а інші були ще більш песимістичними, навіть якщо б штурму Курська не було. Заплановані переговори, які тепер відкладені, значно підвищують ставки для Зеленського.

Однією з причин сумнівів українських чиновників у щирості росії є її масштабна кампанія бомбардувань української енергетичної інфраструктури за останні тижні. Більше атак може залишити цивільне населення без електроенергії на кілька годин щодня протягом холодних зимових місяців.

За словами українських і західних чиновників, наступ України мав на меті тиснути на росію і збільшити важелі впливу для майбутніх переговорів.

Військові аналітики скептично ставляться до того, що українські війська зможуть утримати контроль над російською територією. москва також продовжує здобувати перемоги в Донецькій області і не відводить війська для захисту від нового українського наступу.

Попри можливе покращення переговорної позиції України, ймовірність швидких мирних переговорів, схоже, зменшилася. путін публічно пообіцяв не пом'якшувати свою позицію після нападу на російську територію.

Дипломат, знайомий із ходом переговорів, зазначив, що Катар обговорював з Києвом і москвою домовленості про мораторій на удари по енергетичній інфраструктурі протягом останніх двох місяців. Сторони домовилися про саміт у Досі, залишилося узгодити лише незначні деталі.

"Після Курська росіяни завагалися", - сказав інший співрозмовник, знайомий з переговорами.

російський академік, який має тісні зв'язки з високопоставленими російськими дипломатами, повідомив, що путін не буде налаштований на угоду після Курської наступальної операції.

"Ви знаєте, що наше російське керівництво зазвичай не йде на компроміси під тиском", - сказав він.

Академік додав, що росія, можливо, більш охоче розгляне угоду щодо енергетичної інфраструктури як спосіб заманити Київ до ширших переговорів про припинення вогню. В іншому випадку, за його словами, москва може бути менш вмотивованою, оскільки вважає, що може завдати більшої шкоди українській енергетичній інфраструктурі, ніж Київ - російським нафтопереробним заводам.

Видання зазначає, що напади росії на українську енергосистему стали жорстокою ефективною тактикою. Повсякденне життя українців, які живуть далеко від лінії фронту, було порушене через тривалі відключення електроенергії, які можуть тривати годинами. Відключення також завдали серйозного удару по економіці, яка вже постраждала від війни. Деякі люди, які виїхали за кордон, називають нестабільність електропостачання головною причиною свого від'їзду.

Українські урядовці висловлюють занепокоєння тим, як країна переживе зиму, якщо російські бомбардування триватимуть. Через російські авіаудари Україна втратила близько дев'яти гігават із 18 гігават, необхідних для пікового споживання цієї зими, що є надто великими втратами, щоб їх можна було швидко відновити. Чиновники попереджають, що в холодні місяці електроенергія може бути доступна лише п'ять-сім годин на день, а можливо, й менше.

"Все має бути зважено - наш потенціал і можлива шкода нашій економіці проти того, наскільки більшої шкоди ми можемо завдати їм та їхній економіці. Але енергетика, безумовно, є критично важливою для нас. Ми іноді забуваємо про економіку тут, але нам загрожує вільне падіння, якщо взимку не буде світла і тепла" - сказав український урядовець на брифінгу, присвяченому запланованому саміту в Катарі.

Українці прагнуть, щоб потенційна угода про припинення ударів по енергетичній інфраструктурі була досягнута за зразком зернової угоди, укладеної за посередництва Туреччини та ООН у 2022 році, яка дозволила тимчасово зняти морську блокаду росією та транспортувати українське зерно через Чорне море.

Минулого року москва вийшла з цієї угоди, стверджуючи, що лише 3% зерна надходить до найбільш нужденних країн, хоча дані ООН свідчили, що більшість експорту йшло до країн, що розвиваються. Незважаючи на це, Київ продовжує успішно відправляти вантажі зі своїх чорноморських портів за підтримки Анкари.

Другий український чиновник, знайомий із потенційною угодою, зазначив, що в питанні заборони ударів по енергетичній інфраструктурі Україна веде переговори з партнерами, щоб забезпечити ефективність угоди, а не взаємодіяти з росією один на один, як це було раніше.

Київ активно лобіює підтримку свого 10-пунктового мирного плану, який передбачає повне виведення російських військ. На саміті в Швейцарії в червні, організованому Україною, делегації понад 80 країн підписали спільну заяву, що сприяє обміну полоненими, ядерній і продовольчій безпеці.

Прогрес з інших питань, таких як енергетична безпека, планувалося обговорювати в менших робочих групах. Після саміту Катар запропонував ідею енергетичного перемир'я і почав обговорювати цей план з обома сторонами. Українські чиновники підтримали цю ініціативу, оскільки вважали її частиною мирного плану Києва і мали намір залучити партнерів до робочої групи з енергетичної безпеки.

Україна не запросила російську делегацію на мирний саміт у червні, але Зеленський заявив, що москву можуть запросити на наступний саміт, який очікується цієї осені. Деякі українські посадовці та західні дипломати розцінили це як ознаку того, що Київ став більш відкритим до переговорів з росією.

Інші українські посадовці підкреслюють, що Україна завжди була готова до переговорів, але вимагає, щоб ці переговори відбувалися з повагою до повної територіальної цілісності України.

Деякі російські аналітики вважають, що захоплення Україною території в Курській області може стати важливим козирем у будь-яких майбутніх переговорах з росією, якщо українські війська зможуть укріпити свої позиції перед очікуваним контрнаступом росії.

"путін багато разів говорив, що будь-яка мирна угода повинна враховувати факти на місцях, і що росія не залишить територію, яку вона захопила", - сказав Сергій Марков, політичний аналітик, пов'язаний з кремлем.

За його словами, Україна намагається "зламати цю формулу і отримати російську територію в обмін на обмін".

Нагадаємо

Командувач Повітряних Сил ЗСУ повідомив про активні бойові дії авіації на курському напрямку. Українські пілоти завдають високоточних ударів по ворожих об'єктах, включаючи опорні пункти, техніку та логістичні центри.