Словацький лідер Роберт Фіцо, відданість якого Дональду Трампу та постійні конфлікти з інституціями Європейського Союзу визначають його прем’єрство, пропонує "оливкову гілку" партнерам у ЄС. Про це повідомляє Bloomberg, пише УНН.
Деталі
Двогодинна зустріч у Парижі між Фіцо та президентом Франції Еммануелем Макроном стала останнім сигналом того, що словацький лідер прагне відновити мости з країнами 27-членного блоку, багато з яких він раніше принижував, називаючи їх "воєнними піхотинцями" через їхню військову допомогу Україні.
Цей поворот відбувається на тлі все більш войовничої риторики Трампа щодо європейських союзників, яка погіршила відносини з ультраправими та популістськими рухами в Європі, які колись вважали президента США прикладом для наслідування.
Для Фіцо цей крок супроводжувався чутками про зустріч у середині січня з Трампом у його клубі Мар-а-Лаго у Флориді, яка була частиною зусиль словацького лідера налагодити зв’язки з Вашингтоном. Політичні союзники у Братиславі, а також медіа повідомляли, що ця зустріч неабияк потрясла Фіцо, який заперечував ці повідомлення, називаючи їх "брехнею".
Як зазначає видання Макрон, принаймні, намагався представити візит до Парижа як структурну зміну, назвавши його у дописі в соціальних мережах словацькою "стратегічним пробудженням". Він похвалив співпрацю у сферах енергетики, оборони та "захисту наших демократій" — пункт, який став предметом суперечок між Братиславою та ЄС, що висловив занепокоєння щодо верховенства права після повернення Фіцо до влади у 2023 році.
Фіцо також відзначив дружню атмосферу зустрічі. Водночас, визнаючи, що погляди щодо війни в Україні залишаються далекі один від одного, він висловив підтримку співпраці, спрямованої на досягнення "сильнішого, більш незалежного та суверенного ЄС".
Зміна тону відбулася після того, як європейці по всьому політичному спектру засудили погрози Трампа анексувати Ґренландію, напівавтономну територію Данії, та його готовність застосувати військову силу для усунення лідера Венесуели Ніколаса Мадуро цього місяця.
Politico повідомило цього тижня, що Фіцо під час зустрічі лідерів ЄС 22 січня в Брюсселі висловив шок через стан Трампа під час зустрічі у Флориді. Словацький лідер назвав повідомлення безпідставним.
"Ніхто нічого не чув, ніхто нічого не бачив, немає свідків", — сказав він у середу у X.
Але навіть до появи цього повідомлення ставало все очевиднішим, що зустріч Фіцо з Трампом 17 січня не стала тим успіхом у публічних відносинах, на який сподівалося словацьке керівництво. Трамп і його команда не підтвердили і не прокоментували зустріч, незважаючи на обіцянку угоди на 15 мільярдів євро (17,9 млрд доларів) з США.
Через тиждень словацький націоналіст Андрій Данко, коаліційний партнер Фіцо, заявив, що прем’єр "був розгублений" після візиту до Мар-а-Лаго і відреагував на це, запросивши двосторонню зустріч з Макроном.
Фіцо відповів, що не обговорював цього з Данко і не знає, звідки націоналіст отримав цю інформацію.
Поза відносинами з Вашингтоном, різка зміна ставлення до Трампа та його руху MAGA відобразилася у громадських опитуваннях. Серед виборців Фіцо популярність президента США впала до 16% порівняно з 61% минулого року, за даними опитування Ipsos для медіа Dennik N.
Ця тенденція навряд чи залишиться непоміченою для східноєвропейського лідера, який побудував свій політичний бренд на націоналістичній підтримці. Додатково Фіцо цього тижня відмовився від запрошення приєднатися до проекту Ради миру Трампа, як і інші лідери ЄС, які розглядали його як виклик Організації Об’єднаних Націй.
"Ми не можемо замінити міжнародне право та ООН новими інституціями лише тому, що думаємо, що щось функціонує неправильно", — сказав Фіцо.
Політичні зміни по всій Європі також можуть змінити розрахунки Фіцо. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, близький союзник і ключова фігура популістського спротиву в ЄС, значно відстає від опозиції в опитуваннях за три місяці до виборів.
Видання підкресмлює якщо Орбан програє вибори, Фіцо залишиться вразливим. У сусідній Чехії повернення до влади мільярдера прем’єр-міністра Андрея Бабіша дало ще одного потенційного союзника. Але хоча Бабіш критикував політику ЄС щодо міграції та клімату, він демонстрував схильність до практичності, якої бракувало у Будапешті та Братиславі.