Після виснажливих 16-годинних перемовин лідери ЄС нарешті узгодили план фінансування України. Замість використання заморожених активів рф, на чому наполягали Німеччина та скандинавські країни, Брюссель обрав "план Б" – спільні запозичення. Хоча це рішення дозволило Києву отримати критично важливу допомогу, саміт чітко розділив європейських лідерів на тих, хто диктував умови, і тих, хто залишився ні з чим. Про це йдеться у матеріалі Politico, пише УНН.
Деталі
Головною "переможницею" саміту видання Politico називає прем’єрку Італії Джорджію Мелоні. Вона майстерно витримала паузу, дозволивши іншим вичерпати аргументи, і втрутилася в гру в ідеальний момент, коли ідея кредиту під заставу російських активів остаточно провалилася.
Свій "майстер-клас" показав і бельгійський прем’єр Барт Де Вевер: він до останнього блокував конфіскацію активів рф, побоюючись помсти кремля, і зрештою змусив ЄС перейти до моделі спільного боргу.
Часткову вигоду отримали навіть безпосередні учасники війни:
- Володимир Зеленський отримав гарантоване фінансування;
- володимир путін зберіг свої активи недоторканими;
- Дональд Трамп залишив собі простір для маневру з цими активами у майбутніх переговорах.
Поразка німецьких амбіцій та "ізгої" ЄС
Під найбільшим ударом опинився канцлер Німеччини Фрідріх Мерц. Він агресивно просував ідею використання заморожених активів як єдиний можливий варіант, але в підсумку програв. Разом із ним у тіні залишилася й Урсула фон дер Ляєн, яка до останнього опиралася спільному боргу, але була змушена погодитися на нього, коли ініціатива перейшла до рук інших лідерів.
Окрему позицію зайняло тріо – Угорщина, Словаччина та Чехія. Вони відмовилися підписувати план і не братимуть участі у виділенні коштів. Це фінансова перемога для їхніх бюджетів, проте політично такий крок ще більше ізолює ці країни всередині Євросоюзу, наближаючи їх до статусу "ізгоїв".