Волкер: Росія не хоче нічого робити для врегулювання конфлікту на Донбасі
Київ • УНН
КИЇВ. 17 лютого. УНН. Спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер заявив, що Москва не виявляє зацікавленості в зустрічі з ним помічника президента Росії Владислава Суркова і не бажає вживати дій для врегулювання конфлікту на Донбасі під час президентської кампанії в Україні. Про це повідомляє УНН із посиланням на Голос Америки.
“Ми завжди за те, щоб зустрітися і поговорити. Росія не виявляє ніякого інтересу або прогресу з цього питання. За фактом вони сказали, що не хочуть нічого робити під час президентських виборів”, — сказав журналістам Волкер на полях Мюнхенської конференції з безпеки, що завершилася 17 лютого.
Спецпредставник повторив позицію США щодо необхідності втілили мінські домовленості про врегулювання на окупованій частині українського Донбасу, але при цьому визнав, що ці домовленості не працюють належним чином.
“Вони ніколи не працювали добре, бо Росія відмовлялася їх імплементувати. Ніколи не було припинення вогню, відведення важкого озброєння або співпраці з цього питання”, — пояснив він.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Лукашенко надав перевагу хокею з Путіним над Мюнхенською конференцією
Курт Волкер як спецпредставник від США веде переговори про врегулювання ситуації на окупованій частині українського Донбасу, що виникла внаслідок гібридної російської агресії, з помічником президента Росії Владиславом Сурковим, який відповідає в адміністрації Володимира Путіна за відносини з Україною і якого називають куратором підтримуваних і спрямовуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угруповань “ДНР” і “ЛНР”, що захопили частину Донецької і Луганської областей і визнані в Україні терористичними. Але таких переговорів уже тривалий час не відбувалося.
У Росії останнім часом дають знати, що чекають на бажану для Москви зміну влади в Україні за результатами президентських виборів цієї весни і прихід на чоло держави поступливого політика, з яким можна буде домовитися про врегулювання на російських умовах.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: РФ чекає зміни української влади, аби відновити “газові контракти” — Коболєв
Усі три так звані мінські домовленості, досягнені між Україною, Росією й ОБСЄ на переговорах у білоруському Мінську, — Мінський протокол від 5 вересня 2014 року, Мінський меморандум від 9 вересня 2014 року і Мінський комплекс заходів від 12 лютого 2015 року, — мали на меті домогтися врегулювання ситуації на окупованій частині українського Донбасу, що виникла внаслідок гібридної російської агресії. Україна виконала частину своїх зобов’язань за цими домовленостями, зокрема, ухвалила закон, що визначить особливості місцевого самоврядування на нині окупованих територіях на перехідний період після деокупації, і вже кілька разів продовжувала його чинність.
Іншу частину, наполягає Київ, зокрема, щодо місцевих виборів на цих територіях за українським законодавством, можна буде виконати тільки після виконання безпекової частини домовленостей, що має здійснити Росія. Серед цих зобов’язань Росії, які вона відмовляється виконувати, — зокрема, виведення з території України всіх її військ, роззброєння незаконних озброєних угруповань чи передача непідконтрольної нині Києву частини українсько-російського кордону під контроль ОБСЄ.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Порошенко: ми мобілізуємо всі засоби, аби Путін був за столом переговорів
Як повідомляв УНН, спецпредставник США по Україні Курт Волкер впевнений, що в складі місії зі спостереження за виборами президента Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ можуть перебувати представники Російської Федерації.
