ЄС готує нові правила для українців після 2027 року – захист можуть обмежити
Київ • УНН
Єврокомісія у травні представить нову модель перебування українців через завершення тимчасового захисту. Розглядають обмеження прав за регіонами та віком.
В Європейському Союзі переглядають підхід до перебування українців після березня 2027 року – дати, коли завершується дія механізму тимчасового захисту. Від ідеї повністю його скасувати відмовилися, натомість готують реформу. Про це повідомляє Eurlux, передає УНН.
Очікується, що Єврокомісія представить нову модель уже в травні. Рішення матиме стратегічне значення, адже йдеться про майбутнє мільйонів українців у Європі.
2027 рік як точка рішення
Березень 2027 року стає ключовою датою для всієї Європи. Те, що у 2022 році було швидким гуманітарним рішенням, сьогодні перетворюється на довгострокову політику.
Механізм тимчасового захисту дозволив мільйонам українців отримати право на проживання, роботу та соціальні гарантії без складних процедур. Однак його головна проблема – тимчасовість.
У Брюсселі вже визнають: війна затягнулася, а отже потрібне нове рішення, яке виходить за рамки короткострокового реагування.
Чому ЄС змінює підхід
Спочатку планувалося, що українці поступово перейдуть на інші типи дозволів на проживання – за роботою чи навчанням.
Однак цей процес фактично не запрацював. У багатьох країнах вимоги виявилися складними, а бюрократія – значною. Як результат, кількість переходів на інші статуси залишається низькою.
Крім того, у ЄС побоюються, що одночасне завершення захисту може призвести до масових заявок на притулок і перевантаження системи.
Які сценарії розглядають
Дискусія в ЄС має не технічний, а стратегічний характер. Обговорюють кілька варіантів:
- продовження захисту, але у зміненому вигляді;
- перехід українців на національні дозволи проживання;
- створення нового спеціального статусу.
Водночас з’являється і більш жорсткий підхід — можливе звуження кола осіб, які матимуть право на захист.
Серед ідей:
- обмеження за регіоном походження;
- окремі правила для чоловіків призовного віку;
- спеціальний статус для вразливих категорій.
Деякі країни вже рухаються в цьому напрямку. Наприклад, Швейцарія визначила частину регіонів України як відносно безпечні, а Норвегія обмежила доступ до захисту для окремих категорій чоловіків.
Водночас такі рішення викликають юридичні суперечки – зокрема через ризики дискримінації.
Кого можуть торкнутися зміни
Попередньо йдеться про те, що нові правила можуть більше стосуватися новоприбулих українців.
Ті, хто вже перебуває в ЄС, ймовірно, збережуть свій статус, щоб уникнути різкого навантаження на систему.
Однак остаточного рішення поки немає – підхід може змінюватися під час переговорів між країнами.
Нова логіка Європи
Паралельно змінюється і підхід до українців. Якщо раніше головним було забезпечення безпеки, то тепер — інтеграція.
Працевлаштування, знання мови та участь в економіці стають ключовими факторами, які можуть визначити подальший статус людини.
Європа фактично переходить від моделі "тимчасового прихистку" до моделі довгострокового співіснування – але з новими правилами.
Що далі
Єврокомісія має представити конкретні пропозиції у травні. Після цього їх повинні погодити країни ЄС.
Серед можливих результатів – як продовження захисту у новому форматі, так і його часткове обмеження.
У будь-якому випадку, після 2027 року Європа вже не розглядатиме українців лише як тимчасове явище. Питання переходить у площину довгострокової політики – і рішення визначатиме не лише долю мільйонів людей, а й майбутню модель самої Європи.