Україна та ЮНЕСКО окреслили план збереження культурної спадщини в умовах війни
Київ • УНН
Представники МКІП та ЮНЕСКО обговорили плани щодо збереження та відновлення об'єктів культурної спадщини та інфраструктури в Україні, що постраждали від російського вторгнення, включаючи моніторинг пошкоджень, підготовку військового та судового персоналу, а також організацію міжнародних конференцій з питань захисту культурних цінностей.
Представники МКІП провели зустріч з очільницею бюро ЮНЕСКО в Україні К’ярою Децці Бардескі. Говорили про проблеми збереження та відновлення об’єктів культурної спадщини та культурної інфраструктури України. Про плани та напрацювання у цьому напрямку розповіли у пресслужбі українського культурного відомства, передає УНН.
Деталі
В Міністерстві культури та інформаційної політики розповіли, що учасники зустрічі обговорили проєкти, які стосуються збереження й відновлення культурної спадщини та об’єктів культурної інфраструктури, що постраждали внаслідок повномасштабного вторгнення рф.
У фокусі уваги були питання імплементації положень конвенцій ЮНЕСКО, стороною яких є Україна, зокрема, згідно з проведенням заходів з нагоди 70-річчя ЮНЕСКО, деталі проєктів щодо моніторингу ситуації на територіях, які постраждали в результаті руйнування греблі Каховської ГЕС. Йшлося й про навчання військових, представників судових інституцій у контексті збереження культурних цінностей в умовах війни, а також — про необхідність створення спеціалізованого підрозділу зі збереження культурних цінностей.
Очільниця ЮНЕСКО в Україні акцентувала на здобутках та пріоритетах проєктів, спрямованих на збереження культурної спадщини в Одесі, Чернігові та Львові. Вона зауважила, що наразі в Україні команда закордонних експертів працює над інструментальним аналізом стану об’єктів культурної спадщини. Їхня основна мета – оцінити руйнівні процеси, що відбуваються в спорудах, і що не можна оцінити візуально, як-от зсув чи зміна положення даху.
Вона зазначила, що у рамках реалізації італійського проєкту нині фахівці працюють в Одесі, де досліджують Спасо-Преображенський кафедральний собор. У межах експедиції експерти проводять дослідження для встановлення впливу вибуху на стійкість конструкції. Отримані дані використовуватимуть під час проєктних робіт. Цей метод роботи вони планують впровадити у всіх подальших реставраційних проєктах.
Це важлива робота для підрахунку кількості матеріалу та обсягу відновлювальних робіт.
К’яра Децці Бардескі також запропонувала розробити окремий план відновлення пошкодженої інфраструктури та території України. За її словами, передусім необхідно визначити пріоритети, на які міжнародні донори виділять кошти. Роботи полягатимуть у відновленні будівель, зокрема покрівлі, стін, та їхній консервації за необхідності.
Окремим блоком питань виділили організацію й проведення моніторингових експедицій для обстеження територій, які постраждали в результаті руйнування греблі Каховської ГЕС.
Також було акцентовано на необхідності розробки ICCROM-форми для оцінки втрат для об’єктів археології.
Завідувачка сектору з питань моніторингу ситуації на тимчасово окупованих територіях Ліна Дорошенко акцентувала на важливості співпраці з Міністерством оборони України та Генеральним штабом Збройних Cил України у контексті налагодження роботи мобільних груп з моніторингу зон обміління та підтоплення на території Запорізької, Миколаївської, Херсонської та Дніпропетровської областей.
Вона додала, що зусилля департаменту культурної спадщини МКІП також спрямовані на створення спеціалізованого підрозділу із захисту та збереження культурних цінностей та для реалізації проєкту ЮНЕСКО щодо проведення тренінгів для військових та фахівців судових інституцій. Це допоможе Україні зберегти культурні цінності та виконати зобов’язання країни-підписанта Конвенцій ЮНЕСКО.
На завершення учасники зустрічі окреслили плани щодо проведення міжнародних конференцій з нагоди 70-річчя ЮНЕСКО, 70-річчя Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту 1954 року та 25-річчя Другого протоколу до неї. Крім того, порушили питання представництва України у рамках заходів, які плануються у Гаазі (Нідерланди), Берліні (Німеччина) та Вільнюсі (Литва) наприкінці весни – на початку літа 2024 року. Заходи, що будуть присвячені збереженню та відновленню культурної спадщини.
