Саміт НАТО в Гаазі: головні рішення та на що тепер сподіватися Україні
Київ • УНН
Саміт НАТО в Гаазі завершився згодою більшості країн Альянсу підвищити витрати на оборону до 5%. Україна брала участь як почесний гість.
У середу, 25 червня, завершився найкоротший та найдорожчий в історії саміт Північноатлантичного Альянсу (НАТО). Його головною подією стала згода практично всіх країн членів Альянсу підвищити свої витрати на оборонний сектор до 5%. Також на порядку денному учасників саміту була і війна росії проти України. Чи матиме саміт в Гаазі наслідки для України і чи може наша держава сподіватися на подальшу підтримку у своїй боротьбі проти агресора з’ясовував журналіст УНН.
Саміт НАТО і Україна
Загалом саміт НАТО у Гаазі продемонстрував зміну деяких підходів. Особливо, що стосується нас, України, то вперше за роки війни ми брали участь у цьому саміті не як потенційний член НАТО, а в якості почесного гостя і партнера за окремими напрямками. Незважаючи на запрошення Президента Володимира Зеленського і української команди на саміт НАТО, ми бачимо, що Україна не змогла взяти участь в усіх робочих зустрічах
Політолог також звернув увагу, що в Декларації НАТО хоч і гарантується безумовна підтримка України на майбутнє (військова, фінансова, політична), але вже немає заяв, які були в деклараціях Вільнюського саміту чи Вашингтонського саміту про те, що Україна має право і можливість стати членом Альянсу. Разом з тим, відбулася зміна в ставленні до держави-агресора російської федерації.
Очевидною є зміна підходу до України, так само як очевидною є зміна підходу до росії. Тепер говориться про довгострокову загрозу, яку представляє росія, а не про безпосередню загрозу, як це було в заявах Вільнюського і Вашингтонського самітів НАТО
Експерт також вказав на головуючу роль Дональда Трампа, який зумів досягти своєї головної мети – європейські партнери погодилися на збільшення оборонних витрат до 5%.
Оборонні витрати на рівні 5%
"Саміт НАТО в Гаазі значною мірою пройшов під егідою Дональда Трампа. І метою поїздки української делегації була саме зустріч з Дональдом Трампом. Трамп зумів формально досягти тих вимог, які він ставив до своїх європейських союзників, наприклад щодо підвищення до 5% витрат на оборону в рамках НАТО", - зазначив Бортник.
Політолог додав, що принцип, за яким було досягнуто домовленостей щодо витрат на оборону, не гарантує досягнення такого показника у найближчому майбутньому. Окрім того, вкрай важко спрогнозувати, що станеться за 10 років, поки відбуватиметься таке нарощування спроможностей.
"Ми чудово розуміємо, що так, як це зроблено, ніхто не гарантує, що такого показника буде досягнуто. 1,5% ВВП піде на інфраструктуру, зокрема мости, дороги та інші соціальні вкладення, які роблять європейські уряди. Ці гроші будуть виділятися і на допомогу Україні. І лише 3,5% підуть безпосередньо на оборону, але і тут є велика проблема, тому що це підвищення фінансування розтягнеться до 2035 року. А що буде через 5 чи 10 років навряд хтось зможе достовірно спрогнозувати", - пояснив Бортник.
Зустріч Зеленського і Трампа
Учора Президент України Володимир Зеленський мав зустріч з президентом США Дональдом Трампом на полях саміту НАТО. Він назвав її "змістовною" і вказав, що вони "охопили всі дійсно значимі питання", у тому числі припинення вогню, мир та захист українців.
"Тривала та змістовна зустріч із Президентом Трампом. Охопили всі дійсно значимі питання. Я дякую пану Президенту, дякую Сполученим Штатам. Говорили про те, як досягти припинення вогню та справжнього миру. Говорили про те, як захистити наших людей. Цінуємо увагу й готовність допомагати наближенню миру", - написав Зеленський у соцмережах.
Зі свого боку Президент США Дональд Трамп заявив, що під час зустрічі не говорив з українським лідером Володимиром Зеленським про припинення вогню й заявив, що український лідер був люб'язний.
"Я тільки хотів поцікавитися його справами. У нас були тяжкі часи, але він був дуже люб'язним. Я був дуже радий його бачити. Це була чудова зустріч. Я думаю, що це чудовий час, щоб припинити війну", - заявив Трамп.
На думку Руслана Бортника, зустріч Зеленського і Трампа, хоч і була загалом доволі позитивною, не мала якихось конкретних наслідків щодо прийняття пропозицій, з якими українська сторона прибула на саміт НАТО у Гаазі.
Зустріч Зеленського і Трампа була цікава. З одного боку Трамп позитивно висловлювався щодо Президента України, чого довго не було. Казав, що він хоробра людина, що була прекрасна розмова. А з іншого боку, головне з чим ми приїхали на цю зустріч (пропозиція спільно розробляти дронові системи, закупівля кількох систем Patriot за німецькі гроші у США), було взято до розгляду, та однозначної відповіді ми так і не отримали
З іншого боку, на думку експерта, риторика Трампа також була м’якшою ніж очікувалося. Зокрема, він не вимагав від українського лідера здійснити якісь поступки в бік росії.
"Разом з тим Трамп відмовився від свого тиску на Україну. Багато хто очікував, що Трамп буде вимагати від Зеленського піти на якісь поступки в рамках переговорів з москвою. Цього також не відбулося", - наголосив Бортник.
Він додав, що рішення саміту НАТО в Гаазі не передбачили конкретних механізмів щодо їх впровадження, тож є ризик, що досягнення на цьому саміті можуть мати тимчасовий характер.
"Загалом була візуально позитивна атмосфера саміту. При цьому відбулася зміна акцентів у співпраці США з європейськими союзниками НАТО, але без конкретних механізмів досягнення. Це може означати, що досягнення на саміті в Гаазі можуть бути надзвичайно тимчасовими", - підсумував Бортник.
Україну не чекають в НАТО
На полях саміту в Гаазі генеральний секретар НАТО Марк Рютте повідомив, що Альянс буде підтримувати Україну на її незворотньому шляху до членства в НАТО.
"Ми стоїмо з Україною в її прагненні до миру і будемо підтримувати на її незворотньому шляху до членства в НАТО", - повідомив Рютте.
Проте чи справді НАТО чекає Україну в своїх лавах – питання відкрите. Зокрема, слова Рютте ніяк не відображаються в Декларації, яку прийняли країни НАТО по результатах саміту.
"Рютте може говорити що завгодно. Дивитися треба на документ, на Декларацію, яка відображає позицію усіх членів НАТО. Україна хоче акцентувати увагу на позитивних аспектах, але документ є документ", пояснив Бортник.
Він додав, що аналізуючи всі документи НАТО по Україні за останні 10 років можна побачити своєрідний "хвилястий" перехід – від дорожньої карти, кандидатства в НАТО, яке декларувалося у 2023 і 2024 роках і тепер просто констатація факту допомоги Україні, але вже без визначення політичних перспектив.
При цьому політолог наголосив, що і це рішення може мати тимчасовий характер. Цілком можливо, що така позиція дотримується задля подальших переговорів з росією щодо припинення вогню.
Це рішення може бути тимчасовим. Сьогодні воно обумовлене Трампом і переговорним процесом щодо України. Трамп може показати це путіну, як поступку, мовляв – ми зробили, тепер ти маєш погодитися на припинення вогню