Протести у французьких школах призвели до найбільшої кількості постраждалих за десятиліття
Київ • УНН
Учнівські протести охопили Францію: постраждали 215 підлітків, 85 працівників шкіл і понад 700 поліцейських. Уряд обіцяє розглянути вимоги учнів.
Сьогодні поліція застосувала сльозогінний газ проти протестувальників біля французьких ліцеїв, коли учні, вчителі та батьки вийшли на вулиці в день наймасштабніших акцій у межах протестного руху, який прем'єр-міністр Себастьян Лекорню назвав найжорсткішим у шкільній сфері за останні десятиліття, передає УНН із посиланням на Reuters.
Видання зауважує, що ці протести, під час яких у понеділок підліток втратив руку, стали черговим проявом суспільного невдоволення в країні, де напередодні весняних президентських виборів зростає підтримка як ультраправих, так і ультралівих сил.
Уряд Франції перебуває під тиском необхідності скорочення державного боргу на тлі слабкого економічного зростання; крім того, він стикається з труднощами у вирішенні базових завдань, як-от ухвалення бюджету, відтоді як союзники президента Еммануеля Макрона втратили більшість на парламентських виборах 2024 року.
Лекорню повідомив законодавцям, що внаслідок сутичок постраждали щонайменше 215 підлітків і 85 працівників шкіл — це "найважчі втрати, яких зазнала шкільна система за останні десятиліття". У його відомстві також заявили, що поранення отримали понад 700 поліцейських.
Як повідомляє телеканал BFM, Макрон скликав Лекорню та інших високопосадовців уряду на екстрену нараду у вівторок.
У Марселі та Нанті протестувальники тримали плакати з написом: "Держава вбила національну освіту". У Тулузі батьки йшли в перших лавах міської ходи, зчепившись руками.
У Страсбурзі, Ліоні, Ренні та Парижі демонстрації подекуди переростали в насильство: поліція застосовувала сльозогінний газ, а протестувальники палили багаття на вулицях і кидали різні предмети в правоохоронців.
Поліція Парижа повідомила, що сутички в місті почалися, коли близько 300 осіб спробували вступити в протистояння з силами правопорядку, додавши, що в інших місцях протести загалом проходили спокійно.
Ближче до вечора правоохоронці повідомили, що все ще стримують невелику групу протестувальників. Було пошкоджено вітрини трьох магазинів.
Протести розпочалися у вересні в бідних передмістях Парижа, а згодом поширилися на всю країну.
"Між елітами та нами існує величезна прірва", — сказав Гюго Ветцель, який нещодавно закінчив ліцей у Страсбурзі.
У профспілці ліцеїстів заявили, що понад половину ліцеїв Франції було заблоковано або закрито на день. Деякі місцеві органи управління освітою намагалися перевести навчання в онлайн-формат.
Правозахисні організації, учні та батьківські об'єднання звинуватили владу у застосуванні непропорційної сили проти неповнолітніх. Уряд стверджує, що протестний рух був перехоплений сторонніми особами, а в деяких місцях переріс у вуличне насильство.
Міністерство внутрішніх справ Франції повідомило, що з початку протестів було затримано 6100 осіб, переважна більшість із яких — неповнолітні. За даними Міністерства юстиції, понад 1800 осіб (зокрема 1483 неповнолітніх) притягаються до відповідальності за різні правопорушення.
У понеділок на півночі Франції під час сутичок учнів старших класів із поліцією спецпризначення підлітку відірвало руку вибухом. Регіональна газета La Voix du Nord повідомила, що 15-річний хлопець втратив кисть і частину передпліччя, піднявши поліцейську гранату, яка вважається засобом несмертельної дії.
"Вони хочуть поділити молодь на "хороших" і "поганих" протестувальників, — зазначив Омар Слаоті, вчитель старшої школи в Аржантеї, північно-західному передмісті Парижа. — Якби не палали сміттєві баки, уряд не пішов би на поступки й не звернув би уваги на проблеми, що стоять на порядку денному".
За пів року до виборів, на яких обиратимуть наступника Макрона, уряд і партія ультраправої лідерки Марін Ле Пен "Національне об'єднання" звинуватили законодавців і мерів від радикально лівої партії "Нескорена Франція" (LFI) у розпалюванні заворушень. У LFI ці звинувачення відкидають.
"Уся молодь вийшла на вулиці. Там, де немає поліції, все відбувається спокійно", — заявив Жан-Люк Меланшон, кандидат у президенти від LFI.
Додамо
Лекорню доручив міністрам зайнятися вирішенням головних вимог учнів. Серед них — забезпечення заміни відсутніх учителів, перегляд тривалості шкільного дня (з 8:00 до 18:00) та питання щодо подовження обідніх перерв.
Уряд також розгляне питання ремонту застарілих шкільних будівель, повідомив Лекорню, вимагаючи від міністрів подати перші пропозиції до кінця жовтня. Емілі Ломм, одна з батьків учнів, під час акції протесту біля школи імені Елен Буше в Парижі заявила, що самих лише слів уряду недостатньо: "Це все, звісно, добре, але це не змінить повсякденне життя наших дітей", — сказала вона.
Знайти додаткові кошти на впровадження освітніх реформ буде непросто.
Уряд перебуває під тиском необхідності скоротити стрімке зростання бюджетного дефіциту, оскільки занепокоєння інвесторів щодо зростання державного боргу Франції, слабких темпів економічного розвитку та небажання влади стримувати витрати призводять до здорожчання запозичень. Минулого тижня дохідність 10-річних облігацій Франції короткочасно сягнула максимуму за 24 роки, перевищивши позначку 5%.
Зростання вартості запозичень для Франції почало позначатися на ситуації в усій єврозоні, а падіння курсу євро стало черговим тривожним сигналом для політиків. Міністр фінансів Ролан Лескюр у вівторок заявив, що втручання Європейського центрального банку наразі не потрібне.
Марін Ле Пен — ультраправа популістка та євроскептик, яка лідирує в президентських перегонах напередодні виборів наступної весни, — оприлюднила плани щодо різкого скорочення державних витрат у разі її обрання. У такий спосіб вона прагне продемонструвати свою фінансову компетентність на тлі поглиблення кризи на ринку облігацій.
Дані дослідження PISA 2025 свідчать про те, що темпи зростання витрат на освіту у Франції відстають від рівня інфляції, а успішність французьких учнів є нижчою порівняно з їхніми однолітками з інших країн ОЕСР.