Пов'язані з викопним паливом проєкти по світу загрожують здоров'ю 2 млрд людей - дослідження
Київ • УНН
Чверть населення світу, понад два мільярди людей, мешкає в межах п'яти кілометрів від діючих підприємств із видобутку викопного палива. Це підвищує ризик розвитку раку, респіраторних та серцево-судинних захворювань, а також створює загрозу для водопостачання та якості повітря.
Чверть населення світу проживає в межах п'яти кілометрів від діючих підприємств із видобутку викопного палива, що потенційно загрожує здоров'ю понад двох мільярдів людей, а також критично важливим екосистемам, згідно з першим у своєму роді дослідженні, повідомляє The Guardian, пише УНН.
Деталі
У новій критичній доповіді Amnesty International, ексклюзивно наданій газеті Guardian, ідеться, що понад 18 300 родовищ нафти, газу та вугілля на сьогодні розташовані у 170 країнах світу, займаючи великі площі на поверхні Землі.
"Близькість до свердловин, переробних заводів, трубопроводів та інших об'єктів видобутку викопного палива підвищує ризик розвитку раку, респіраторних захворювань, серцево-судинних захворювань, передчасних пологів та смерті, а також створює серйозну загрозу водопостачанню та якості повітря, а також погіршує стан земель", пише видання.
Майже півмільярда (463 мільйони) осіб, включаючи 124 мільйони дітей, як повідомляється, нині проживають у межах 1 км від місць видобутку викопного палива. Окрім того, на цей час пропонуються або розробляються близько 3500 нових об'єктів, що може призвести до того, що ще 135 мільйонів людей страждатимуть від випарів, факельного спалювання та розливів, згідно з доповіддю "Extraction Extinction: Why the Lifecycle of Fossil Fuels Threatens Life, Nature, and Human Rights".
Більшість діючих проектів, як зазначається, створюють осередки забруднення, перетворюючи прилеглі населені пункти та критично важливі екосистеми на так звані "зони жертвопринесення" – сильно забруднені території, де малозабезпечені та маргіналізовані групи населення несуть непропорційно великий тягар впливу забруднення та токсинів.
У доповіді докладно описуються руйнівні наслідки для здоров'я, пов'язані з видобутком, переробкою та транспортуванням, а також демонструється, як витоки, факельне горіння та будівництво руйнують незамінні природні екосистеми та порушують права людини, особливо тих, хто живе поблизу нафтогазової та вугільної інфраструктури.
Це відбувається в той час, коли світові лідери, за винятком США - історичного найбільшого джерела викидів парникових газів, - збираються в Белене у Бразилії на 30-ті щорічні переговори щодо клімату на тлі розчарування, що росте, через відсутність прогресу в поступовій відмові від викопного палива, "що призводить до планетарного колапсу та порушень прав людини", пише видання.
"Індустрія викопного палива та її державні спонсори десятиліттями стверджували, що для розвитку людства необхідне викопне паливо. Але ми знаємо, що під виглядом економічного зростання вони натомість служили жадібності та прибутку без червоних ліній, порушували права майже з повною безкарністю та руйнували атмосферу, біосферу та океани", – заявила Аньєс Калламар, генеральний секретар Amnesty International.
"Лідери COP30 повинні поставити в центр переговорів інтереси людей, а не прибутку та влади, взявши на себе зобов'язання щодо повної, швидкої, справедливої та фінансованої відмови від викопного палива та справедливого переходу до сталої енергетики для всіх", - зазначила вона.
Кількісний аналіз заснований на першому у своєму роді картографічному дослідженні, проведеному дослідниками з Лабораторії Better Planet (BPL) при Університеті Колорадо в Боулдері. Вони порівняли дані про відомі місця розташування об'єктів інфраструктури для видобутку викопного палива з даними перепису населення та наборами даних про критично важливі екосистеми, викиди парникових газів і землі корінних народів.