Новий закон про ломбарди: Банківський комітет “за”, антикорупційний “проти”

За його словами, законопроект направлений на захист клієнтів ломбарду.

“Ухвалення документу на законодавчому рівні дозволить врегулювати цей ринок і дасть можливість більш ефективно працювати самим ломбардам, а їхнім клієнтам — відчути себе більш захищеними”, — зазначив С.Рибалка.

Іншої думки дотримується Комітет з питань запобігання і протидії корупції, який знайшов корупційні елементи у цьому законопроекті. За даними Комітету, цей законопроект суперечить діючим законам та провокує корупцію.

Так, законопроектом передбачається, що мінімальний статутний фонд ломбарду має становити 500 тис. грн. В той же час законом України “Про акціонерні товариства” статутний фонд ломбарду має становити 1250 мінімальних заробітних плат, тобто не менше 1 млн 500 тис. грн.

“Відсутність вказаного чіткого визначення розміру статутного капіталу може призвести до неоднакового тлумачення Законів, створення умов для виникнення конфлікту інтересів і подальшого вчинення корупційних правопорушень певними посадовими особами, тобто "визначення для певних осіб" мінімального розміру статутного фонду”, — йдеться у висновку Комітету.

Також законопроектом пропонується спростити вимоги до порядку збільшення статутного капіталу.

“Частина 3 статті 5 проекту Закону — "ломбард має право збільшувати розмір статутного капіталу після виконання усіма засновниками (учасниками) своїх зобов’язань...“ суперечить вимогам частини 4 статті 14 Закону України "Про акціонерні товариства“ — ”порядок збільшення (зменшення) статутного капіталу акціонерного товариства встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку“.

А рішення вказаної Національної комісії від 15.05.2013 року вимагає, зокрема — “реєстрації звітів про результати розміщення всіх попередніх випусків акцій, рішення загальних зборів акціонерів тощо”.

Відсутність вказаного чіткого визначення порядку збільшення розміру статутного капіталу може призвести до неоднакового тлумачення Законів, створення умов для виникнення конфлікту інтересів і подальшого вчинення корупційних правопорушень окремими посадовими особами, тобто “надання певним особам дозволу на збільшення статутного капіталу за скороченим переліком вимог”“, — зазначили в антикорупційному Комітеті.

Крім того, у законопроекті немає чіткого визначення, хто має здійснювати оціночну вартість заставленого майна.

“Положення частини 2 статті 11 — „встановлення оціночної вартості заставленого майна за домовленістю сторін“ суперечить далі по тексту цієї ж статті — „визначення оціночної вартості заставленого майна проводиться ломбардом самостійно“. Такі ж суперечності містяться у пункті 4 частини 2, і частині 5 статті 12.

Вказані невідповідності створюють умови для виникнення конфлікту інтересів і подальшого вчинення корупційних правопорушень при вирішені питання про можливість оцінки майна без залучення заставодавця”, — наголошено у висновку Комітету.

Зважаючи, на вищевикладене Комітет постановив, що законопроект не відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

Нагадаємо, Голову Комітету з питань фінансової та банківської політики С.Рибалку запідозрили в ухилені від сплати податків.