Європейський Союз готує власний механізм екстреного реагування на гібридні загрози - своєрідну європейську "статтю 4". Про це президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила під час щорічного звернення у Європейському парламенті, пише УНН.
Європі потрібен власний план дій у відповідь на гібридні загрози. Нам терміново потрібен консенсус щодо того, як реагувати на певні інциденти - ті, що ще не є збройною агресією, але вже очевидно загрожують нашій національній безпеці. Іншими словами, нам потрібен механізм, який доповнював би статтю 4 НАТО. І я вважаю, що настав час для власної європейської "статті 4" - протоколу екстреного реагування у сфері безпеки. Якщо його активує одна держава-член, усі держави-члени мають зібратися, щоб скоординувати європейську відповідь, стримати подальшу ескалацію та мінімізувати її наслідки
Наступним кроком Урсула фон дер Ляєн бачить створення Європейської ради безпеки та Європейського інструменту стратегічного забезпечення. Йдеться про формати співпраці, які дозволять європейським лідерам тримати на контролі безпеку континенту і залучати до цього зокрема Україну, Велику Британію, Канаду та Норвегію.
Війна в Україні показала нам важливість стратегічних засобів забезпечення. Це критично важливі засоби підтримки та посилення бойових спроможностей, без яких неможлива жодна надійна оборона. Від протиповітряної та протиракетної оборони до стратегічних перевезень і дозаправлення в повітрі, від космосу до кіберпростору. Ці системи життєво необхідні, і нам потрібно більше таких спроможностей. Лише разом Європа має необхідний масштаб, щоб їх створювати. Саме тому я можу оголосити про новий Європейський інструмент стратегічного забезпечення, який, звичайно, буде повністю узгоджений із НАТО. Адже лише сильна й переконлива європейська оборонна позиція гарантуватиме нашу безпеку. І тут не може бути жодних сумнівів: Європа захищатиме кожен квадратний метр своєї території
Freyja - невідʼємна частина європейської безпеки
Президентка Єврокомісії заявила, що Європі потрібно нарощувати власні протиповітряні та протиракетні спроможності й зменшувати залежність від одного постачальника. Одним із практичних рішень стане спільний з Україною проєкт Freyja.
Fire Point показав антибалістичну ракету FP-7.x, на базі якої будуватиметься FREYJA 13.07.26, 16:30
Станом на зараз над ним працюють компанії з 10 країн, а до практичної реалізації долучилися зокрема Fire Point, Kongsberg, Weibel, Saab, Diehl Defence, Hensoldt, Thales, Safran, Sener та Leonardo.
Україна відповідає за ключову частину системи - ракету-перехоплювач і пускову установку. Партнери інтегрують радари, сенсори, системи управління та інші компоненти.
Темп реалізації теж задає Україна. Президент Володимир Зеленський уже визначив конкретний дедлайн: до кінця грудня 2026 року отримати першу систему, перевірити її роботу і після цього перейти до масштабування виробництва.
Поки Freyja на стадії створення, а росія продовжує щодня атакувати мирне населення України, ЄС планує паралельно посилювати її захист уже наявними інструментами.