9 листопада в турецькій Анталії розпочалася 31-ша Конференція сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (COP31). До 20 листопада делегації обговорюватимуть скорочення викидів, чисту енергетику та фінансування адаптації до глобального потепління.
Яким буде порядок денний COP31 та як Україна домагатиметься визнання своєї територіальної цілісності в кліматичній звітності та залучення інвестицій для зеленого відновлення, розповідає УНН.
Саміт відкрився на тлі нових попереджень учених щодо зростання температури на планеті. За даними Всесвітньої метеорологічної організації, 2026 рік увійде до четвірки найтепліших за всю історію спостережень. Середня температура за січень–вересень перевищила доіндустріальний рівень приблизно на 1,47 градуса. Тому на порядку денному — скорочення викидів парникових газів, перехід до чистішої енергетики, кліматичне фінансування та адаптація держав до наслідків глобального потепління. Крім того, учасники мають визначити, як прискорити виконання Паризької кліматичної угоди, оскільки чинних зобов'язань держав недостатньо для обмеження глобального потепління.
Також варто врахувати, що кліматичний саміт цьогоріч відбувається на тлі енергетичних криз, міжнародних конфліктів і зростання кількості небезпечних погодних явищ.
Що таке COP31 і чому рішення саміту важливі
COP — це щорічна зустріч сторін міжнародної конвенції ООН, ухваленої у 1992 році. Тут уряди перевіряють виконання кліматичних зобов'язань та узгоджують нові кроки.
Основа сучасних перемовин — Паризька угода 2015 року. Країни прагнуть утримати зростання середньої глобальної температури значно нижче 2 градусів, докладаючи зусиль для обмеження його 1,5 градуса порівняно з доіндустріальним періодом.
Цьогоріч зустріч приймає Туреччина, а переговорний процес очолює Австралія. Президентом COP31 є турецький міністр довкілля Мурат Курум, керівником переговорів — австралійський міністр з питань зміни клімату та енергетики Кріс Боуен. Саміт глав держав і урядів запланований на 11–12 листопада.
Які рішення обговорюватимуть на COP31
Ключове завдання переговорів — перетворити вже оголошені кліматичні цілі на конкретні дії.
Один із центральних проєктів турецького головування — збільшити частку електроенергії у світовому кінцевому енергоспоживанні приблизно до 35% у 2035 році проти близько п'ятої частини нині. Це стосується транспорту, опалення й промисловості. Водночас екологічні організації зауважують: користь для клімату залежатиме від того, чи вироблятиметься додаткова електроенергія з низькими викидами, а не переважно з викопного палива.
Інший великий блок — гроші. Країни обговорюватимуть, як виконати погоджену на COP29 мету мобілізувати щонайменше 300 млрд доларів щороку до 2035 року для кліматичних потреб держав, що розвиваються, та забезпечити доступ до цих коштів. Також під час ділових зустрічей йтиметься про скорочення викидів метану, стійкість міст і підтримку працівників під час енергетичного переходу.
Що відбулося під час відкриття 9 листопада
Учасники саміту закликали уряди прискорити боротьбу з глобальним потеплінням і виконувати раніше взяті зобов'язання.
Виконавчий секретар Рамкової конвенції ООН про зміну клімату Саймон Стілл заявив, що досягнутих результатів наразі абсолютно недостатньо для подолання кліматичної кризи. Керівник кліматичних переговорів від Австралії Кріс Боуен наголосив, що Паризька угода працює, однак держави мають діяти швидше.
А голова COP31 Мурат Курум окреслив практичну мету конференції: результати кліматичних переговорів повинні відчуватися в повсякденному житті людей, зокрема через зменшення енергоспоживання будівель, розвиток громадського транспорту, доступну електроенергію та створення робочих місць.
Чому країнам складно домовитися
Найгостріша суперечка традиційно стосується розподілу витрат. Бідніші держави вимагають більшої допомоги від економік, відповідальних за значну частину історичних викидів. Країни також не погоджуються щодо темпів відмови від викопного палива. Навіть цього року церемонія відкриття COP31 розпочалася із затримкою на тлі спору про включення питань фінансування до офіційного порядку денного.
Не варто забувати, що дестабілізацію вносять також війни та коливання цін на енергоносії. Так, саме через останній фактор США знову відмовилися брати участь в офіційних кліматичних переговорах.
Україна на COP31: хто презентує державу
6 листопада президент України Володимир Зеленський затвердив склад офіційної делегації розпорядженням №129/2026-рп.
Українську команду очолив міністр економіки та довкілля Олександр Кравченко, заступником голови став Олександр Краснолуцький. До складу також увійшли:
- нардеп Олег Бондаренко;
- парламентарка Леся Василенко;
- народна депутатка Олена Криворучкіна;
- парламентарка Юлія Овчинникова;
- нардепка Таміла Ташева;
- посол у Туреччині Наріман Джелял.
Міністерство визначило три пріоритети:
- захист територіальної цілісності України в міжнародних кліматичних рішеннях;
- залучення інвестицій для відновлення;
- посилення експертної й технічної підтримки.
Офіційний Київ на цьогорічному саміті наполягатиме, що кліматичні механізми не повинні використовуватися для легітимізації російської окупації. Зокрема, екологічна організація "Екодія" вже закликала протидіяти включенню росією даних із тимчасово окупованих українських територій до її національної звітності про парникові гази.
Екологічні наслідки війни: що Україна хоче показати світові
Російські обстріли руйнують промислові та енергетичні об'єкти, забруднюють ґрунти й водойми, спричиняють пожежі та пошкоджують природні екосистеми. Окрема проблема — вплив бойових дій на Чорне море: міни, затонулі боєприпаси й забруднювальні речовини становлять загрозу для водного середовища, яке Україна поділяє з іншими країнами регіону.
За оцінкою міжнародної Ініціативи з обліку викидів парникових газів від війни, за період із 24 лютого 2022 року до 23 лютого 2026-го пов'язані з російським вторгненням додаткові викиди сягнули близько 311 млн тонн CO₂-еквіваленту. Українська сторона прагне, щоб такі наслідки враховувалися в міжнародній кліматичній політиці та під час обговорення відповідальності за шкоду довкіллю.
Що представить український павільйон на COP31
Україна вже вп'яте бере участь у конференції з власним павільйоном. Цьогорічна концепція має назву "Україна — це рішення" і покликана показати наслідки війни та досвід відновлення екосистем, зміцнення енергетичної стійкості та впровадження сучасних технологій.
Головний образ експозиції — вода, яка поєднує Україну й Туреччину через Чорне море. Відвідувачам покажуть стан українських водних екосистем, наслідки руйнування Каховського водосховища та практичні підходи до зеленого відновлення. Упродовж COP31 українська команда запланувала понад 70 заходів, зокрема про децентралізацію енергетики, аграрні технології, гуманітарне розмінування, захист морського середовища й кліматичну безпеку.
Офіційне відкриття українського павільйону призначили на 11 листопада. У його програмі також є обговорення переходу до відновлюваних джерел енергії, стратегії адаптації України до зміни клімату до 2036 року та можливостей залучення фінансування для відбудови.
Як міжнародний кліматичний саміт може вплинути на життя пересічних українців
Домовленості можуть полегшити Україні доступ до кліматичних фондів та інвестицій. Потенційні напрями — розподілена генерація, сонячні й вітрові електростанції, накопичувачі енергії, утеплення будівель та відновлення водних ресурсів.
Кліматичні правила ЄС важливі й для українських експортерів. Адже підприємствам необхідно знижувати вуглецевий слід продукції, модернізувати обладнання та враховувати вимоги європейського ринку.
Утім закцентуємо, що рішення COP31 не означатимуть негайного зниження тарифів чи автоматичного надходження коштів. Для таких кроків знадобляться окремі угоди.
Чого очікувати від кліматичного саміту ООН до 20 листопада
11–12 листопада в Анталії відбудеться саміт глав держав і урядів, далі триватимуть тематичні та технічні переговори. До завершення COP31 делегації мають спробувати погодити підсумкові документи щодо виконання кліматичних зобов'язань, фінансування, адаптації та енергетичного переходу. Зміст підсумкових документів визначать компроміси між учасниками.
Для України ключовим результатом стане, передусім, практична співпраця: захист її позиції щодо окупованих територій, фінансування стійкої енергетики, підтримка відновлення природних ресурсів та участь партнерів у проєктах зеленої відбудови.
Нагадаємо
Рік тому саміт ООН з питань зміни клімату COP30 у Белені завершився компромісом, який не врахував більшість вимог країн, окрім обіцянки багатих держав потроїти фінансову допомогу для адаптації до глобального потепління.