Галузеві асоціації продовжують закликати Уряд до перегляду рішення про зміну правил бронювання, яке викликало серйозні дискусії. Урядова ініціатива може призвести до втрати критично важливих фахівців, зупинки роботи окремих підприємств та зриву контрактів. Про це попереджають представники Української авіатранспортної асоціації (УАТА) та Федерації роботодавців України, пише УНН.
УАТА попереджає про загрозу зупинки українських авіакомпаній
Українська авіатранспортна асоціація звернулася до прем'єр-міністра України Сергія Корецького через ризики, які створюють для авіагалузі зміни до порядку бронювання військовозобов'язаних працівників.
У зверненні від 15 жовтня, яке є в розпорядженні УНН, УАТА наголошує, що чинний ліміт бронювання на рівні 50% військовозобов'язаних працівників уже суттєво обмежує діяльність авіакомпаній. Запровадження додаткових лімітів, які можуть призвести до втрати бронювання окремими спеціалістами, загрожує не лише роботі підприємств, а й економічним та стратегічним інтересам держави.
В Асоціації пояснюють, що працівники авіагалузі не є взаємозамінними. Пілоти, інженери та технічні спеціалісти повинні мати відповідну підготовку, чинні свідоцтва, допуски та досвід роботи на конкретних типах повітряних суден і підготовка таких кадрів потребує років та значних фінансових інвестицій.
Втрата навіть одного сертифікованого фахівця унеможливлює комплектування екіпажу, проведення обов'язкового технічного обслуговування або виконання польотів. При цьому компенсувати нестачу персоналу збільшенням навантаження на інших працівників неможливо без порушення вимог авіаційної безпеки.
Крім того, в УАТА нагадують, що цивільна та військова авіація взаємоповʼязані, адже мають одні й ті ж інженерні, ремонтні й технологічні компетенції. Тому збереження кадрового потенціалу цивільних підприємств також має значення для забезпечення оборонних потреб держави та виконання державних замовлень.
Асоціація наголошує, що підтримує боротьбу зі зловживаннями під час бронювання, однак закликає Уряд не ототожнювати фіктивне працевлаштування зі збереженням реальних виробничих спроможностей критично важливих підприємств.
Непередбачуваність правил бронювання, за оцінкою асоціації, посилює ризик відтоку кадрів і переходу українських авіаційних спеціалістів до іноземних роботодавців. Насамперед це стосується фахівців, які вже працюють за кордоном, де українські авіакомпанії продовжують здійснювати перевезення пасажирів і вантажів.
У такому разі Україна ризикує втратити не лише окремих працівників, а й сформовані професійні команди, досвідчених інструкторів та кадровий потенціал, без якого швидке відновлення авіасполучення буде значно складнішим. Тому, за даними УАТА, від питання бронювання працівників авіагалузі залежить можливість відновлення цивільних польотів в Україні після відкриття повітряного простору.
Нові обмеження посилять уже наявні проблеми авіагалузі
Нові правила бронювання можуть стати черговим ударом по галузі, яка вже працює в надзвичайно складних економічних умовах. Як зазначається у зверненні УАТА, авіакомпанії вже зіткнулися з додатковим щомісячним фінансовим навантаженням після зміни Урядом порядку фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність.
Крім того, з 2024 року Державна податкова служба та Бюро економічної безпеки змінили підходи до трактування оподаткування лізингових платежів, які українські авіакомпанії здійснюють нерезидентам за користування повітряними суднами. Що посилило тиск на авіабізнес.
На тлі цих проблем додаткові обмеження бронювання, за оцінкою УАТА, можуть призвести до припинення діяльності низки українських авіакомпаній.
Водночас Асоціація нагадує, що навіть в умовах закритого неба для цивільної галузі продовжує забезпечувати надходження до державного бюджету. У 2022–2025 роках українські авіаційні підприємства сплатили майже 27 млрд грн податків і зборів. Компанії продовжують виконувати міжнародні перевезення та спеціалізовані авіаційні роботи за кордоном, забезпечуючи експорт послуг і валютні надходження до бюджету.
Окрему увагу в асоціації звертають на участь українських авіаперевізників у міжнародних гуманітарних місіях, зокрема операціях ООН, перевезенні вантажів та авіаційному пожежогасінні. Втрата кваліфікованого персоналу може поставити під загрозу виконання цих міжнародних контрактів. У результаті українські компанії замінять іноземні конкуренти, а повернення на міжнародні ринки потребуватиме багато часу та ресурсів.
Федерація роботодавців попереджає про ризик зриву оборонних контрактів
Зі схожими застереженнями щодо урядової ініціативи виступила й Федерація роботодавців України. У зверненні до Президента Володимира Зеленського, яке є в розпорядженні УНН, ФРУ закликала не допустити скорочення лімітів бронювання працівників критично важливих підприємств оборонно-промислового комплексу зі 100% до 85%.
Це звернення підтримали провідні об'єднання підприємств ОПК, які, за інформацією авторів документа, представляють понад 97% підприємств галузі.
Представники оборонної промисловості наголошують, що запропоновані ліміти матимуть значно серйозніші наслідки, ніж скорочення чисельності працівників. Річ у тім, що оборонне виробництво залежить від злагодженої роботи висококваліфікованих спеціалістів, яких неможливо швидко замінити. Йдеться не лише про конструкторів, технологів, інженерів, операторів верстатів та зварювальників, а й про працівників, які забезпечують закупівлі, логістику, фінансування та виконання міжнародних контрактів.
Втрата навіть одного такого фахівця може зупинити технологічний процес, порушити виробничу кооперацію або поставити під загрозу виконання державного оборонного замовлення.
У Федерації роботодавців звертають увагу, що окремі підприємства збільшили обсяги випуску оборонної продукції у 4–8 разів, а в деяких випадках – більш ніж у 16 разів. За їх словами, зростання виробництва суттєво випереджає збільшення чисельності персоналу. Наприклад, були випадки, коли випуск продукції зріс у 16 разів за збільшення кількості працівників лише у 2,4 раза. Це свідчить про високу залежність оборонного виробництва від сформованих команд, накопичених компетенцій та налагоджених технологічних процесів.
Тому адміністративне скорочення можливостей бронювання на 15% може призвести не до аналогічного зменшення обсягів виробництва, а до зупинки виробництва.
Особливо небезпечними такі рішення можуть бути в умовах, коли підприємства ОПК працюють у кілька змін, компенсують вимушені простої через повітряні тривоги та повинні виконувати державні контракти у визначені строки.
У Федерації роботодавців також наголошують, що потенційний мобілізаційний ефект від обмеження бронювання працівників ОПК може виявитися неспівмірним із втратами для обороноздатності держави. Адже працівники ОПК становлять менш ніж 10% від загальної кількості заброньованих військовозобов'язаних в Україні.
Водночас розбронювання не означає автоматичного поповнення Сил оборони, тоді як скорочення виробництва озброєння та боєприпасів безпосередньо позначиться на забезпеченні військових, наголошують у Федерації.
Додатковим ризиком представники ОПК називають можливу втрату довіри міжнародних партнерів. За даними Міністерства оборони, у 2025 році іноземне фінансування української оборонної промисловості становило 6,1 млрд доларів і загроза зриву чи зрив контрактів через внутрішні адміністративні рішення може негативно вплинути на подальше залучення інвестиційних коштів.
Координаційний центр може створити додаткові ризики для бізнесу
Окреме занепокоєння у представників бізнесу викликає ініціатива зі створення Координаційного центру з організації бронювання військовозобов'язаних. Саме його рекомендації впливатимуть на отримання статусу критичності та ліміти з бронювання працівників. На думку представників бізнесу це створює додаткову бюрократію та несе корупційні ризики.
В УАТА вказують на недостатню визначеність критеріїв оцінювання Центром, строків розгляду заявок та процедур оскарження. Особливе занепокоєння у бізнесу викликає можливість перегляду вже наданого підприємству статусу критично важливого без визначеного переліку підстав.
Така невизначеність може призвести до неоднакового застосування правил і створити додаткові адміністративні перешкоди для підприємств.
З огляду на це УАТА пропонує передбачити для авіатранспортної галузі спеціальний механізм бронювання військовозобов'язаних працівників, який враховуватиме особливості її роботи, вимоги безпеки польотів та необхідність збереження кваліфікованих кадрів. Асоціація заявила про готовність долучитися до доопрацювання відповідних положень постанови Кабінету міністрів.
У парламенті готуються скасувати рішення Уряду.
Урядова постанова про зміну правил бронювання викликала значний резонанс і шквал критики з боку бізнес-спільноти, галузевих асоціацій, аналітичних центрів та парламентарів. Після цього за ініціативою народного депутата Ярослава Железняка та ще 62 парламентарів в Верховній Раді був зареєстрований проєкт постанови 16160 "Про перегляд рішення Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2026 року щодо обмеження можливостей бронювання працівників критично важливих підприємств". Нардепи закликали Премʼєра зупинити дію постанови та провести додаткові консультації.
Проте у відповідь Премʼєр-міністр Сергій Корецький під час години запитань до Уряду заявив, що постанова ще на доопрацюванні.
"Постанова ця в процесі опрацювання, вона обов'язково буде доопрацьована і ухвалена, і оприлюднена. Ніякої зради там немає. Усі деталі будуть рівно тоді, коли вони будуть оприлюднені і прийняті всі відповідні рішення. Тому зараз той скепсис, який у суспільстві обговорюється, він не має підстав. Немає жодних офіційних рішень, немає про що критикувати зараз", – заявив він.
Хоча Премʼєр і спробував запевнити, що критичним підприємствам оборонної та енергетичної галузі "немає за що переживати", проте він оминув долю приватних підприємств суміжних галузей, які не менш важливі для забезпечення стійкості держави.
У підсумку нардеп Ярослав Железняк повідомив, що Уряд таки зняв з порядку денного засідання КМУ у пʼятницю питання, яке стосувалося постанови про бронювання і погодився провести додаткові консультації з бізнесом. Поки залишається без відповіді питання про те, чи врахують урядовці застереження, висловлені підприємцями, галузевими асоціаціями та аналітиками?