Операція "ліквідація", або Як в Україні будуть судити по-новому
Київ • УНН
КИЇВ. 3 січня. УНН. Уже котрий рік поспіль Президент Петро Порошенко приносить українцям під "ялинку" своєрідний сюрприз. У минулому році це була націоналізація найбільшого банку країни - ПриватБанку, у цьому - так зване укрупнення судів. Про плюси і мінуси судової реформи УНН розбирався разом з партнером юридичної компанії "Гранцев і партнери" Іваном Гранцевим.
Як відомо, 29 грудня Президент України видав кілька указів, що стосуються реорганізації та ліквідації практично всіх судів в Україні.
Під дію указу потрапили суди загальної юрисдикції, а також господарські, апеляційні, апеляційні адміністративні, і апеляційні господарські суди.
Ліквідація судів загальної юрисдикції. За інформацією Державної судової адміністрації, у країні зараз діють 663 суди загальної юрисдикції. А тепер їх буде 280, і називатися вони будуть окружними судам.
У Києві з 10 районних судів тепер буде всього 6: Перший окружний суд м.Києва, Другий окружний суд м.Києва, Третій окружний суд м.Києва тощо. Реорганізація відбудеться шляхом укрупнення. Наприклад, Деснянський і Дніпровський суди об’єднають в Перший окружний суд м.Києва.
Ліквідація господарських судів. Як і у випадку із судами загальної юрисдикції, усі господарські суди тепер містимуть на додачу слово “окружний”. Але кількість їх залишиться такою ж — 27 окружних господарських судів.
Ліквідація апеляційних судів. Усі 27 апеляційних судів областей, зокрема апеляційні суди м.Києва та м.Севастополя будуть ліквідовані, а замість них будуть створені апеляційні суди в апеляційних округах. Але тепер їх буде 26, оскільки апеляційний суд Київської області та м.Києва об’єднають в один Київський апеляційний суд в апеляційному окрузі.
Апеляційні адміністративні суди. Замість 9 апеляційних адміністративних судів залишиться 8. Вони будуть пронумеровані від 1 до 8. Наприклад, Третій апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі буде включати Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області.
Апеляційні господарські суди. З 8 апеляційних господарських судів залишиться тепер 7. Але в цьому випадку не буде прив’язки ні до територіальної приналежності області, ні до нумерації, ні до назви. Апеляційні господарські суди будуть називатися за принципом сторін світу.
Наприклад, з’явиться Південно-Західний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, який включатиме Вінницьку, Волинську, Житомирську, Рівненську і Хмельницьку області.
ВРП (Вища рада правосуддя) також схвалила ініціативу Президента про ліквідацію Київського окружного адміністративного суду та Окружного адміністративного суду м.Києва. Замість них планують створити Окружний адміністративний суд Київської області і міста Києва. Але відповідного указу Президента поки немає.
Жителі однієї області будуть судитися в різних регіонах. Усі укази Президента набули чинності в день їхнього опублікування. Але механізм реалізації залишається загадкою для всіх або майже всіх учасників процесу.
“Яка буде процедура, в які терміни, і найголовніше, як будуть розглядатися ті справи, які слухаються зараз і не завершені на момент початку роботи нового суду — невідомо. Якщо їх не вирішити на законодавчому рівні, такі справи новий суд буде розглядати з самого початку”, - зазначив І.Гранцев.
Нерозгаданим ребусом залишається і принцип, за яким кожен раз територіально розподіляють округи. У цьому випадку теж нічого не змінилося, апеляційні адміністративні та господарський суди, як і раніше, хаотично розкидані по регіонах.
“Для того щоб оскаржити рішення адміністративного суду в апеляції, жителю Сум потрібно буде їхати до Харкова. Саме там буде Другий апеляційний адміністративний суд, що включає в себе юрисдикцію Полтавської, Сумської та Харківської областей. Але якщо цьому ж жителю Сум треба буде оскаржити рішення господарського суду в апеляції, йому потрібно буде їхати вже до Києва”, - додав він.
Навіщо знадобилися нагальна гра слів і цифр. Президентські укази підписані блискавично, саме під Новий рік, коли разом з боєм новорічних курантів Гарант втратив право створювати суди. Згідно з перехідними положеннями Конституції України, з 1 січня 2018 року ці повноваження належать Верховній Раді. З цього приводу юристи жартують, що президентську карету таки вдалося врятувати від перетворення на гарбуз.
Але якщо прибрати всі жарти, як працювати далі — ніхто не розуміє. Діалогу з громадськістю так і не відбулося, а як судити по-новому, не знають навіть всередині самої державної системи.
“Сама ідея поновлення судової системи — правильний крок. Але, на жаль, стратегічно важливе рішення про ліквідацію судів, їхньої реорганізації та перетворення прийнято без залучення громадськості. Не було ні круглих столів, ні дебатів, ні обговорень з міжнародними експертами, як це було, наприклад, під час підготовки проекту нового Кримінального процесуального кодексу України від 2012 року. Тоді процес був відкритим і всі розуміли, куди рухається ця державна машина. Зараз все інакше. Панівна невизначеність насторожує і разом з тим дає розуміння того, що 2018 рік буде дуже непростим для суддів, юристів, адвокатів і громадян в цілому”, - підкреслив І.Гранцев.
Поки очевидно одне — така реорганізація піде на користь її ідеологам.
“Реорганізація завжди залишається одним з найнадійніших способів законним чином позбутися непотрібного трудового колективу і замінити його на новий, більш поступливий, взявши при цьому під контроль ключові суди в Києві, де розглядаються всі політичні і найгучніші справи країни”, — резюмував він.
