"Зручна правова реальність для ФГВФО": правозахисник про законопроєкт Гетманцева

Законопроєкт №13007 щодо регулювання діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, поданий на розгляд парламенту, лобістський і є спробою створити зручну правову реальність для ФГВФО. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив правозахисник, голова ГО "Незалежне антикорупційне бюро України" Арсен Марінушкін.

Контекст

Голова податкового комітету парламенту Данило Гетманцев вніс на розгляд Верховної Ради проєкт закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань діяльності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України та інститутів спільного інвестування". Після детального вивчення документу стало зрозуміло, що запропоновані зміни суперечать Конституції України в частині права громадян на вільне володіння майном, а також права на судове оскарження та справедливий суд. Крім того, законодавча ініціатива Гетманцев порушує низку чинних законів і створює великі корупційні ризики.

"Вже не вперше спостерігаю тривожну тенденцію в законотворчості, коли в спеціальних законах автори намагаються встановлювати "позовну давність" там, де її за визначенням бути не може. На мою думу з одного боку це юридична маніпуляція, щоб виправдати Фонд гарантування за можливі помилки, а з іншого елементарне нерозуміння правових основ", - зазначив Арсен Марінушкін.

За його словами, в законопроєкті використовується "позовна давність", яка застосовується в цивільних чи господарських справах, на відміну від адміністративних справ, де застовуються "строки звернення до суду". "На моє переконання, що підтверджується і висновками Верховного Суду, жоден спеціальний закон не може змінювати або встановлювати власні строки позовної давності, адже це очевидно суперечить принципу правової визначеності. Спроби скоротити строки позовної давності через спеціальний закон – наприклад як в цьому законопроєкті до одного місця, виглядає як спроба виправдати помилки Фонду гарантування, які можуть бути оскаржені до суду", - наголосив Арсен Марінушкін.

Правозахисник додав, що таким чином створюються штучні перешкоди для захисту прав у суді для учасників процесу ліквідації банків.

На думку Арсена Марінушкіна законопроєкт Гетманцева виглядає лобістським, де народні депутати, які його подали на розгляд парламенту не розбиралися в його суті. "Якщо б переслідувалася реальна мета захисту - то встановлювався би строк розгляду справи в суді (хоча скоріш за все він також би порушувався), а не строк звернення з позовом до суду", - зазначив правозахисник.

Він також уточнив, що це вже не перший випадок, коли Фонд гарантування вкладів фізосіб намагається через законопроєкти отримати повноваження, які йому не притаманні за своєю правовою природою, або додаткові можливості уникати відповідальності.

"Як адвокат можу сказати, такі практики законотворців є небезпечними, бо завтра ми можемо отримати закон, який скорочуватиме позовну давність до кількох днів, і це питання не про те, чи може людина фізично підготувати позов за місяць – якщо захоче, то, звісно, знайде можливість. Але право – це не про можливість окремої людини "встигнути" чи "не встигнути", а про рівні правила для всіх. Я бачу тут - спробу створити для Фонду окрему, зручну для нього правову реальність", - резюмував правозахисник.

Додамо

Засновник юридичної компанії "Касьяненко і партнери" Дмитро Касьяненко розкритикував законопроєкт Гетманцева в частині обмеження строків для оскарження в судах рішень ФГВФО до 1 місяця. За його словами, це суперечить загальним засадам цивільного законодавства і створює передумови для зловживань відповідальними посадовими особами. Юрист наголосив, що це не відповідає статті 55 Конституції України, яка гарантує кожному право на судовий захист, а також суперечить практиці Європейського суду з прав людини, що вимагає забезпечення розумних строків для звернення до суду.

Член комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна зазначила, що депутати, які підписали законопроєкт Гетманцева, не до кінця розуміють його наслідки. Вона наголосила на необхідності перегляду діяльності Фонду, зокрема в частині прозорості конкурсного відбору керівництва.