$44.230.0751.300.01

Цукерман подав судовий позов проти Зеленського, але суд лишив його без руху

Київ • УНН

 • 1296 перегляди

Олександр Цукерман вирішив оскаржити санкції Зеленського у Верховному Суді. Позов залишили без руху через відсутність обґрунтування порушень прав позивача.

Цукерман подав судовий позов проти Зеленського, але суд лишив його без руху

Фігурант "справи Мідас" Олександр Цукерман подав позов до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду проти Президента України Володимира Зеленського щодо скасування указу, за яким на Цукермана було введено санкції. Натомість суд залишив заяву без руху, адже із змісту позовної заяви не вбачається належного обґрунтування, які права, свободи чи інтереси порушуються щодо Цукермана, передає УНН

Деталі 

Позовну заяву за номером 990/184/26 Цукерман подав 15 травня. У позові Цукерман вимагає визнати протиправним указ Президента України №843/2025 від 13.11.2025 року, за яким на Тимура Міндіча та Олександра Цукермана було накладено санкції. 

Міндіч подав позов проти Зеленського та висловив свої вимоги20.05.26, 18:39 • 2868 переглядiв

Проте, вже 19 травня Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду відмовив Цукерману у відкритті позову та ухвалив залишити заяву без руху. 

В ухвалі вказується, що Цукерман просив через адвоката визнати протиправним, нечинним та скасувати указ Президента в частині введення санкцій проти нього. 

На обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що санкції можуть застосовуватися до іноземних держав, іноземних юридичних осіб, юридичних осіб, що перебувають під контролем іноземних осіб, іноземців, осіб без громадянства, а також суб`єктів, які здійснюють терористичну діяльність, тоді як щодо громадян України їх застосування допускається лише у виключних випадках, прямо передбачених законом. 

З огляду на зазначене застосування до позивача санкцій, на його думку, є таким, що суперечить вимогам закону України "Про санкції", оскільки позивач не входить до кола осіб, до яких можуть бути застосовані відповідні обмежувальні заходи, а також не підпадає під випадки, за яких допускається їх застосування до громадян України.

Перевіривши матеріали позовної заяви судом установлено, що вона не відповідає вимогам 

- йдеться в ухвалі. 

У позовній заяві представник позивача зазначив, що застосовані до позивача санкції у вигляді блокування активів, запобігання виведенню капіталів за межі України, зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань, обмеження торговельних операцій, заборони правочинів щодо цінних паперів, заборони збільшення статутного капіталу господарських товариств, заборони набуття у власність земельних ділянок обмежують позивача в реалізації права власності.

Однак зі змісту поданої позовної заяви не вбачається належного обґрунтування щодо інших застосованих до позивача санкцій, а саме не зазначено, які права, свободи чи інтереси позивача порушуються кожним із відповідних обмежувальних заходів, у чому конкретно полягає таке порушення та яким чином застосування цих санкцій впливає на його правове становище. За таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без руху та встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення її недоліків шляхом подання позовної заяви в новій редакції із зазначенням обґрунтувань порушення оскаржуваним указом прав, свобод, інтересів позивача 

- йдеться в ухвалі суду. 

Нагадаємо 

10 листопада НАБУ і САП повідомили про операцію з викриття корупційної схеми впливу на стратегічні підприємства державного сектору, зокрема АТ "НАЕК "Енергоатом". Операція отримала назву "Мідас".

У НАБУ оприлюднили "плівки" у масштабній корупційній справі в енергетиці, де згадуються кодові імена. А в САП показали "цікавий артефакт" з російською символікою, який правоохоронці знайшли під час обшуку в офісі одного зі співорганізаторів корупційної схеми.

САП згодом розкрила деталі, зазначивши, що основним напрямком діяльності злочинної організації було систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів "Енергоатому" обсягом від 10 до 15% від вартості контрактів. 

Правоохоронці встановили, що функція легалізації незаконно отриманих коштів покладалась на окремий офіс злочинної організації, розташований у центрі Києва. "Загалом через так звану "пральню" пройшло близько 100 млн дол. США", розповіли у НАБУ.