Технології, що змінили поле бою: як Україна та світ інтегрували ШІ у військову сферу
Київ • УНН
За останні декілька років світ перейшов від чатботів до нейромереж, які в умовах сучасних технологій здатні виконувати безліч різноманітних завдань. Що таке ШІ, яка роль України в розвитку технологій штучного інтелекту і як це змінює сучасне поле бою УНН запитав в аналітика Олександра Очкасова.
Останні декілька років світ спостерігає за тим, як швидко розвивається штучний інтелект. Уся історія ШІ налічує щонайменше декілька десятиліть, проте можна вважати, що "ера ШІ" розпочалась у 2017 році. За ці декілька років світ перейшов від чатботів до нейромереж, які в умовах сучасних технологій здатні виконувати безліч різноманітних завдань. Що таке ШІ і яка роль України в розвитку технологій штучного інтелекту, УНН запитав у бізнес-аналітика напряму ШІ IT-Enterprise Олександра Очкасова.
Що таке штучний інтелект?
Штучний інтелект - це насамперед математична модель, яка працює за принципом людського мозку. ШІ здатен навчатися, збирати, обробляти та класифікувати інформацію.
Основоположником ШІ вважають Алана Тюрінга, який був визнаним математиком, криптографом та одним з піонерів у галузі комп'ютерних наук
Під час Другої світової війни Тюрінг та його колеги змогли розробити механізм, який допоміг зламати шифрувальну машину "Енігма". Це був неоціненний вклад у перемогу союзників у війні. На думку аналітика, злам "Енігми" можна вважати першим використанням ШІ у військових цілях.
Сам термін ШІ був започаткований на науковій конференції Аллена Ньюелла та Герберта Саймона. Ці вчені представили програму "Логічний теоретик", що імітувала людське мислення в розв’язанні задач. Саме вони в 1956 році вперше заговорили про "штучний інтелект".
Розвиток ШІ характеризується періодами злетів та падінь. Відомі періоди сповільнення розвитку ШІ (зима ШІ з 19740-го до 1993 року) та буму ШІ. На поточний момент ми маємо черговий бум розвитку ШІ. Війна в Україні призвела до значного прискорення розвитку ШІ у військовій сфері
Сьогодні нейромережі генерують цілі картини, ШІ здатні перекладати та писати тексти, а чатботи можуть вести розмову не гірше, ніж жива людина. А втім, Україна, і не тільки, активно використовує всі можливості у військовій сфері.
Зокрема, на українській платформі оборонного кластера Brave1 вже зареєстрували понад 1,8 тисячі розробок, і майже кожна восьма з них використовує штучний інтелект.
Очкасов зауважив, що класичні можливості для використання ШІ у війнах аналогічні використанню ШІ в мирному житті.
- Аналіз великих обсягів даних (Big Data). Використовують для аналізу великих обсягів інформації, пошуку прихованих закономірностей, обробки відео, аудіо та фото.
- Виробництво автономних безпілотних систем. У військові сфері йдеться насамперед про безпілотні літальні апарати та роботи, які можуть виконувати різні завдання без прямого управління військовослужбовцями.
- Кібербезпека. ШІ допомагає виявляти та захищати військові системи від кібератак, а також гарантує кіберзахист критичних інфраструктур.
- Симуляція та тренування. ШІ використовують для створення віртуальних середовищ для тренування військовослужбовців та вдосконалення їхніх навичок у симуляціях бойових дій.
Як використовують ШІ на війні в Україні
Очкасов пояснив, що найпопулярнішими платформами для ШІ стали дрони, бойові роботи, системи управління вогнем та системи для розвідки і виявлення цілей. Тут варто детальніше розглянути арсенал Сил оборони України.
Беззаперечно, одним із найвідоміших зразків використання штучного інтелекту стали українські далекобійні дрони. Аналітики впевнені, що для ударів по російських НПЗ Україна використовує дрони з так званим "машинним зором". Завдяки цьому безпілотники фактично "вивчають" географію маршруту до цілі.
Кожен БПЛА має бортовий комп'ютер із супутниковими даними та даними про місцевість. Польоти визначаються заздалегідь з нашими союзниками, і літаки дотримуються плану польоту, що дозволяє нам уражати цілі з точністю до метра
Аналітик британського центру RUSI Ноа Сильвія пояснив, що такий БПЛА стає повністю автономний і не потребує зв'язку із супутниками.
А втім, аналітики кажуть, що це досі доволі низький рівень інтеграції ШІ на полі бою.
Такого рівня автономності безпілотники ще не мали, але ми все ще перебуваємо на ранніх стадіях розвитку потенціалу цієї технології
Та Україна пішла далі й почала інтегрувати такі системи до менших дронів. На полі бою почали з’являтись дрони-камікадзе, які оснащені "машинним зором". Військові аналітики відзначили, що такі БПЛА, ймовірно, мають повний захист від систем РЕБ, бо йдуть на ціль автономно.
Іншим прикладом використання ШІ у військовій сфері є OSINT (Open source intelligence). За допомогою штучного інтелекту українська OSINT-спільнота Molfar щодня знаходить декілька нових цілей у рф, пише The Economist.
ШІ здатний за короткий проміжок часу опрацювати безліч інформації - він аналізує купу зображень і тексту, щоб знаходити потенційні підказки, об’єднувати їх, а потім припускати ймовірне розташування системи озброєння чи формування військ.
До того ж спільнота використовує моніторингову платформу для бізнесу SemanticForce. Завдяки їй фахівці створюють звіти про діяльність російських волонтерських груп, які збирають кошти та готують пакети допомоги для найбільш вразливих ділянок фронту.
Аналітик Максим Зражевський каже, що російські солдати та військові блогери стають обережнішими у своїх публікаціях, що ускладнює пошук важливої для ведення бойових дій інформації.
Ще одним цікавим рішенням від українських розробників стала інтеграція штучного інтелекту в процеси розмінування.
Фахівці з UADamage використовують супутникові знімки та штучний інтелект для оцифрування замінованих територій. ШІ ідентифікує та класифікує дані про об’єкти не лише на поверхні землі, а й глибоко під нею, й автоматично наносить їх на мапу. Так розмінування прискорюється в десятки разів і цей процес загалом стає безпечнішим для людей.
UADamage також проводить інспекцію оцифрованих замінованих територій за допомогою дрона, оснащеного камерою. Завдяки цьому ШІ також може розпізнавати та локалізувати потенційно вибухонебезпечні предмети.
Компанія вже оцифрувала тисячі квадратних кілометрів та розробила робочий прототип дрона, який містить кілька сенсорів: інфрачервону, звичайну камеру та магнітометр.
Та для подальшого масштабування своїх проєктів на всю країну UADamage потребує додаткового фінансування та співпраці з владою.
Цей процес (масштабування - ред.) буде повільний, якщо його не централізувати. Якщо ж Міністерство економіки або Міністерство оборони прийде до нас із зображеннями, то ми це досить швидко зробимо для всієї України
Не лише Україна. Хто ще використовує штучний інтелект у військовій сфері?
Звичайно, що Україна не єдина країна, яка вирішила використати штучний інтелект у війську. Посилення обороноздатності, нові можливості та економія ресурсів - це лише невеличка частина з того, що пропонує ШІ. Очевидно, світові лідери активно борються якщо не за монополію, то за першість у питанні штучного інтелекту та його можливостей у військовій сфері.
Зокрема, нещодавно в США відбулися випробування літака зі штучним інтелектом для ведення повітряного бою. Для цього використали спеціальну модифікацію бойового винищувача F-16D - X-62A VISTA.
Слід зауважити, що в кабіні "автономного" VISTA все ж перебували два пілоти, але вони не втручалися в керування літаком, а лише контролювали системи та перемикали між різними варіантами штучного інтелекту.
Під час бою "автономного" літака проти пілотованого винищувача штучний інтелект здійснював протиракетні маневри, а також виходив на певні кути атаки супротивника. Оскільки бій імітував зіткнення на великих дальностях, літак не продемонстрував усіх своїх можливостей.
Також офіційно не згадують, скільки разів VISTA вдалося обіграти пілотований F-16.
Наступним прикладом використання ШІ у військовій сфері можна назвати Ізраїль. Під час війни в Газі ізраїльська армія активно використовує електронну систему "Євангеліє" - вона за допомогою штучного інтелекту (ШІ) визначає цілі для авіаударів.
Про це пише The Guardain. А втім, система нерідко помиляється й заради перемоги нехтує життями цивільних.
Відкритої інформації про механізм роботи системи Gospel або ж "Євангеліє" майже немає. Водночас експерти пояснюють, що такі системи зазвичай аналізують відео з дронів-розвідників, перехоплені комунікації, дані спостереження і розвідки й купу іншої інформації. Щоб точно і швидко проаналізувати такий масив даних, людського розуму замало. Тому рішення ухвалює ШІ, а людина його лише затверджує.
Ще однією країною, яка активно використовує ШІ, став Китай. Пекін, як країна, що наразі не веде бойових дій, використовує його в шпигунстві. The Wall Street Journal пише, що Китай застосовує штучний інтелект для стеження за американцями в безпрецедентних масштабах.
У США вважають, що китайська влада може використовувати зібрані особисті дані, щоб ідентифікувати американських шпигунів, а також для стеження за чиновниками в Білому домі.
Загалом же можливості ШІ Китаю вже вважають величезними. Американські спецслужби занепокоєні не тільки ймовірністю втрати комерційних таємниць, а й масштабами зібраних даних.
Чи безпечно це - використовувати штучний інтелект на полі бою
Аналітик Олександр Очкасов наголошує, що сьогодні ШІ не може бути розумніший за інтелект того, хто його створив. Було багато випадків, коли розум, винахідливість, інтелект та спритність людини дозволяли обходити захист ШІ.
Також, за його словами, слабкою стороною ШІ є концентрація центрів керування в одному місці, що створює загрозу ураження центрів управління та інфраструктури.
Вразливим ШІ може бути і до цілеспрямованих кібератак з метою перехоплення управління або виведення систем з ладу. Використання ШІ для моніторингу, розвідки та спостережень може порушувати права людини, зокрема щодо приватності та безпеки
Слід зауважити, що у світі вже активно працюють над тим, щоб урегулювати можливе використання ШІ. Зокрема, країни ЄС і Європарламент погодили перший у світі комплексний закон щодо регулювання штучного інтелекту. Це може стати прикладом для багатьох урядів, адже розвиток ШІ - це не лише великі можливості, а й масштабні загрози. І їм легше запобігти, ніж потім боротися з наслідками.
