"Планету вбивають" — Ґрета Тунберг зробила заяву на кліматичному саміті COP31
Київ • УНН
На COP31 Ґрета Тунберг звинуватила уряди у бездіяльності перед кліматичною кризою. За нинішньої політики потепління може сягнути 2,7°C.
"Планета не вмирає — її вбивають, і ми знаємо, хто саме", — заявила Ґрета Тунберг. Під час свого першого за п’ять років виступу на щорічних кліматичних переговорах ООН вона різко розкритикувала уряди країн світу за те, що вони не змогли запобігти екологічній катастрофі, передає УНН із посиланням на The Guardian.
23-річна шведська активістка Ґрета Тунберг, яка здобула відомість як лідерка руху шкільних кліматичних страйків, звернулася з рішучим посланням до учасників саміту COP31 в Анталії (Туреччина). Це відбувається на тлі того, що держави досі не вживають належних заходів для подолання кліматичної кризи.
"Її (Землю) вбивають саме ті люди, від яких ми очікували порятунку", — зазначила Тунберг.
"Ніхто не прийде нас рятувати. Коли держави та інші інституції загрожують нашим правам людини, наш обов’язок — діяти рішуче, взяти на себе відповідальність і боротися за права кожної людини".
Тунберг, яка останніми роками приділяла увагу й іншим питанням — зокрема конфлікту в Газі, — під час спільного виступу з активістами з Непалу, Канади та Австралії пов’язала посилення глобального потепління з іншими лихами, зокрема війнами.
"Ми рухаємося до майбутнього, де побільшає геноцидів та екоцидів, де наші базові права будуть повністю знехтувані, а найнеобхідніші речі перетворяться на розкіш", — сказала вона.
"На таких майданчиках, як цей, стає очевидніше, ніж будь-коли: ситуація вийшла з-під контролю остаточно. Планета не вмирає — її вбивають".
Цей виступ відбувся на четвертий день двотижневого саміту, куди прибули світові лідери, щоб оцінити стан кліматичної кризи та вкрай повільний прогрес у її подоланні.
Додамо
Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем — єдиний лідер країни "Групи семи" (G7), який відвідав переговори, — у своїй промові назвав рекордно спекотне літо у Великій Британії "ненормальним явищем".
"Кліматична криза — це не загроза з далекого майбутнього; вона вже тут, вона руйнує життя людей і позбавляє їх засобів до існування в усьому світі", — заявив Бернем. Він пообіцяв, що Велика Британія досягне нульового рівня викидів, а також підтримав пропозицію щодо подальшої електрифікації економік різних країн. Бет Джон, радниця з питань кліматичної справедливості в організації Oxfam GB, зазначила, що поява Бернема "надсилає позитивний сигнал". Проте вона додала: "Сама лише присутність — це замало: криза такого масштабу потребує реальних дій, а не просто сигналів. Справжнім показником кліматичного лідерства є конкретні результати, а не декларації".
Мета щодо електрифікації — одна з ключових обіцянок, на які очікують під час переговорів, що проходять під спільним головуванням Туреччини та Австралії. Деякі країни наполягають на тому, щоб у тексті угоди було чітко зазначено: електроенергія має вироблятися з чистих джерел енергії.
Активісти розкритикували уряди за надто повільні темпи скорочення викидів, а також за те, що під час переговорів їм досі не вдалося дійти згоди щодо поступової відмови від викопного палива.
Згідно зі звітом організації Climate Action Tracker, опублікованим у четвер, за нинішньої політики до кінця століття планета нагріється на 2,7°C. Це катастрофічне підвищення температури — дещо вищий показник, ніж той, що прогнозувала організація минулого року, і він значно перевищує ліміт у 1,5°C, про який домовлялися світові лідери.
У четвер пролунало чимало свідчень про шкоду, завдану кліматичною кризою. Міністерка охорони довкілля Непалу Гіта Чаудхарі розповіла про руйнівний зсув ґрунту, спричинений таненням льодовика, який стався в країні в серпні й забрав життя понад 1500 людей.
"Ми називаємо катастрофічну кліматичну подію, яку нам довелося пережити, "гірським цунамі", — розповів Чаудхарі виданню The Guardian. — Ми втратили людей, втратили життя, втратили майно. Непал працює над відновленням, відбудовою та розбудовою інфраструктури. Але громади, культуру, людські життя — їх ми відродити не зможемо".
У головній конференц-залі виступ прем’єр-міністра Палестини Мохаммада Мустафи, в якому він описав екологічні наслідки трирічної війни з Ізраїлем, делегати зустріли бурхливими оплесками, підвівшись зі своїх місць.
"Обмеження, запроваджені Ізраїлем щодо доступу до землі, води та природних ресурсів, посилили кліматичні виклики для Палестини", — зазначив Мустафа. Він детально розповів про те, як масштабні руйнування в секторі Гази — зокрема систем водопостачання, каналізації та сільськогосподарських угідь — загострили екологічні ризики й загрози для здоров’я населення.
Туреччина, яка приймає конференцію COP31, неодноразово звинувачувала Ізраїль у геноциді й відмовилася запрошувати керівництво цієї країни до Анталії. Ізраїль відкидає звинувачення в геноциді й наполягає на тому, що веде законну війну задля гарантування власної безпеки.
Ще одна країна, яка офіційно не представлена на переговорах, — це США; вони не надіслали своєї делегації. Дональд Трамп вивів країну з міжнародної системи кліматичних угод, назвав кліматичну науку "містифікацією" і заявив, що не дозволить встановлювати нові вітрові турбіни.
Така позиція викликала різку критику з боку колишнього державного секретаря США Джона Керрі, який прибув до Туреччини разом із 20 членами Конгресу від Демократичної партії та двома губернаторами штатів. "Він — найбільший невдаха, якого ми бачили за довгий час у всіх цих питаннях", — сказав Керрі про Трампа, відповідаючи на запитання журналіста The Guardian.
Переконлива перемога демократів на проміжних виборах породила на COP надії на те, що США знову долучаться до вирішення кліматичної кризи. Однак губернатор Каліфорнії Гевін Ньюсом попередив, що в останні два роки президентства Трампа кардинальних змін у кліматичній політиці очікувати не варто.
"Я не хочу прикрашати дійсність і створювати ілюзії щодо того, що це означатиме, — заявив Ньюсом у четвер. — Не думаю, що вони зроблять щось інше, окрім як подвоять свої зусилля в тому ж напрямку".