Ми вже втратили можливість закуповувати посівний матеріал в українських виробників - експерт
Київ • УНН
Вилучення земель у наукових підприємств призводить до втрати доступу до вітчизняного посівного матеріалу. Фермери змушені використовувати іноземні сорти, менш адаптовані до умов України.
Вилучення земель у наукових підприємств створює реальні ризики для аграрного бізнесу в Україні, адже сільгоспвиробники вже втрачають доступ до якісного вітчизняного посівного матеріалу. Про це в ексклюзивному коментарі УНН повідомив голова ГС "Укрсадвинпром" Володимир Печко. Крім того, в зону ризику потрапляють вітчизняні сорти плодових дерев і ягідних культур, які сьогодні ростуть у дворах і садах по всій Україні.
Деталі
Маючи своє господарство, я завжди купував зерно для посіву в одного з наукових підприємств Національної академії аграрних наук України на Харківщині. Це підприємство мало близько тисячі га землі та займалося насінництвом, а саме – вирощуванням посівного зерна. Сьогодні закуповувати у нього посівні матеріали неможливо, адже воно зупинило роботу, тому що втратило земельні ресурси. Його землю вилучили та передали до Фонду державного майна України для подальшої здачі в оренду
Експерт наголосив, що через ліквідацію роботи вітчизняних підприємств, які спеціалізувалися на насінництві, українські фермери змушені переходити на використання іноземного посівного матеріалу. Він зауважив, що нові сорти можуть виявитися менш адаптованими до умов українських регіонів, що створює значні ризики для стабільності аграрного виробництва та фінансової стійкості підприємств. Печко підкреслив, що така ситуація може мати довгострокові негативні наслідки для продовольчої безпеки України.
Коли ти багато років працюєш із перевіреним партнером − це одна річ. А коли змушений шукати і змінювати контрагентів, у кого купувати, − це вже ризики. Уявіть собі: ви закладаєте, наприклад, тисячу гектарів і берете насіння у ненадійного партнера. А якщо насіння виявиться неякісним? Це може призвести до банкрутства підприємства
Голова ГС "Укрсадвинпром" підкреслив, що йдеться не лише про зернові культури. Серед інших конкретних прикладів, які потребують охорони та збереження − наукові колекції сортів, які зберігаються в Інституті садівництва Національної академії аграрних наук України, зокрема перевезена з Мелітополя колекція черешні, виведена на тамтешній місцевій станції, що нині перебуває під окупацією. Він зазначив, що також ці колекції мають історичну цінність, адже багато європейських сортів було привезено в Україну ще 150 років тому й сьогодні робота селекціонерів щодо збережених надбань і нових розробок не повинна перерватися.
Наприклад маємо виведені сорти "Дміана" та "Скіфське золото". Вам не передати, які це унікальні яблука: тривалого зберігання і мають медовий аромат, такий фруктовий, солодкий аромат. І за смаком, і за ароматом взагалі не схоже ні на яке інше яблуко. Робота наших селекціонерів. А його, наприклад, можна вивезти і реалізовувати, і заробити на ньому мільйони доларів для України. А можна просто сьогодні взяти, розкорчувати, загубити і поставити хрест на цих надбаннях
Печко підкреслив, що українські діти виростають не на іноземних сортах, а на вітчизняних, таких як "Симиренка" і "Айдаред", які сьогодні ростуть у дворах і садах по всій Україні. За його словами, оцінити повною мірою значення цих сортів для продовольчої стабільності практично неможливо.
Він також додав, що подібні проблеми зі збереженням та розмноженням генетичного матеріалу сортів і клонів винограду має і Національний науковий центр "Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова" НААН України. Наявний доробок для генетико-селекційних досліджень в науковому центрі представлений ампелографічною колекцією (колекція видів та сортів винограду), високоадаптивними сортами власної селекції, частина з яких є цінним генетичним матеріалом для використання у наступних селекційних програмах не лише в Україні, але і в інших світових виноградарських країнах, банком клонів сортів винограду, зразки яких свого часу були отримані в усіх виноградарських регіонах України та презентують генетичне різноманіття 52-х сортів винограду.
Важливість цього матеріалу полягає у поєднанні високої якості та водночас стійкості, оскільки світова наука вважає, що в довгостроковій перспективі адаптація виноградарства до кліматичних змін може бути досягнута лише шляхом зрошення або використання сортів-аналогів класичних технічних сортів винограду, спроможних підтримувати в цих умовах регіональну типовість винопродукції
На думку експерта, питання розпорядження землями наукових установ має бути винесене на найвищий державний рівень із обов'язковим залученням усіх зацікавлених сторін, враховуючи думку науковців та базуючись на комплексній оцінці. Володимир Печко застеріг, що в умовах війни будь-які поспішні та несистемні дії можуть призвести до серйозних стратегічних втрат, тому особливу увагу слід приділяти збереженню наукового потенціалу, який забезпечує продовольчу безпеку країни. Він закликав державних керівників ухвалювати рішення, керуючись довгостроковими державними інтересами, а не потенційними короткостроковими економічними вигодами, які не гарантовано реалізуються.
Нагадаємо
Фонд держмайна намагається вилучити 135 тис. га земель в НААН, що може призвести до катастрофічних наслідків для аграрної науки. Науковці, своєю чергою, застерігають, що такі дії унеможливлять повноцінне фінансування досліджень, розвиток аграрної науки в Україні та сплату мільйонів гривень податків, що в результаті негативно позначиться на наповненні державного бюджету.
У результаті заслуховування позицій сторін комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики вимагає від Кабінету міністрів України не вилучати державні земельні ділянки, що належать НААН, на користь Фонду державного майна. Депутати також переконані, що обезземелення Академії матиме кілька серйозних негативних наслідків для подальшого розвитку держави, зокрема, скорочення робочих місць, що призведе до соціальної напруги в умовах війни та підриву продовольчої і економічної безпеки України.
