Відібрати землю - знищити науку: чому землі НААН не можна передавати Фонду держмайна

Землі, якими користується Національна академія аграрних наук, дозволяють науковцям в достатньому обʼємі фінансувати дослідження та розвивати аграрну науку в Україні. Окрім того, підприємства НААН сплачують мільйони гривень податків від використання державних угідь, чим наповнюють державний бюджет. Попри це Фонд державного майна намагається вилучити землі в НААН, пише УНН.

В умовах повномасштабної війни, розв'язаної росією проти України, стабільність аграрного сектору стала основою стійкості української економіки. Тому розвиток аграрної науки – це не про теорію, а практичний інструмент для відновлення економіки. При цьому земля – це не просто ресурс, а фінансова і виробнича основа для розвитку. 

Наразі найпотужнішим генератором наукового розвитку в агросекторі є Національна академія аграрних наук. Однак віднедавна землі, що належать науково-дослідним установам НААН стали об'єктом прискіпливого інтересу з боку Фонду державного майна. Останній кинув око на 135 тисяч га угідь науковців. 

Земля фінансує науку

Структура Національної академії аграрних наук побудована таким чином, що установа та її структурні підрозділи здатні самі забезпечувати власні потреби. Звісно, держава виділяє кошти на розвиток аграрної науки, однак поряд із цим дослідні підприємства самі забезпечують своє функціонування. 

"Всі дослідні підприємства Академії – це підприємства, які знаходяться на госпрозрахунку, і вони з бюджету не отримують жодної гривні", - зазначив головний учений секретар НААН, директор ННЦ Інституту механіки та автоматики агропромислового виробництва Валерій Адамчук.

Йдеться, зокрема, про те, що землі, які перебувають у постійному користуванні підприємств та установ НААН, використовуються для подальшого фінансування наукових досліджень. 

Про те, що земля – це інструмент фінансування науки зазначає й директорка Носівської селекційно-дослідницької станції Миронівського інституту пшениці імені В.М.Ремесла НААН Наталія Буняк. Її науково-дослідне підприємство є яскравим прикладом того, як працює фінансова екосистема в Академії.

Наприклад, у 2021 році станція отримала найбільше за останні пʼять років фінансування з державного бюджету – 611 тисяч гривень на рік. Найменшим воно було у 2023 році – 348 тисяч гривень на рік. Тобто, в середньому приблизно 35-40 тисяч гривень на місяць витрачала держава на всю установу. 

В той же час, в результаті господарської діяльності, на землях, що знаходяться в постійному користуванні, за п'ять років до спеціального фонду надійшло 158 мільйонів гривень. Тобто, в середньому за рік ми заробляли 31,6 мільйона гривень. З цієї суми було сплачено податків - 24,2 мільйона гривень

За її словами, тільки минулого року її підприємство сплатило 5,7 мільйона гривень, що в середньому в розрахунку на один гектар становить 5 800 гривень, при мінімальному податковому зобов'язанні – 1 300 грн. 

Обсяг коштів, що їх самостійно заробляє установа до спеціального фонду, а в 2024 році це майже 42 мільйони гривень, дозволяє виплачувати середньомісячну заробітну плату в розмірі 18 тисяч гривень, здійснювати капітальні видатки в межах 9 мільйонів гривень

Вона додала, що зараз завершується проведення весняно-польових робіт власною сучасною технікою.

І це лише приклад одного науково-дослідного підприємства. Проте ці цифри – красномовна відповідь на запитання щодо ефективності розпоряджання землями, що є у володінні НААН. Держпідприємства фінансують науку, наповнюють державний бюджет і забезпечують гідну зарплату своїм працівникам.

Фонду держмайна мало землі

Національна академія аграрних наук, після відповідного урядового рішення, минулого року вже передала Фонду державного майна 210 тисяч га земельних ділянок, якими розпоряджалась. Проте, за словами науковців, ці землі використовуються неефективно.

З цієї кількості держугідь трохи більш як 90 тисяч були передані ТОВ "Державний земельний банк", яке повинне було здати їх у суборенду. Проте, на аукціони виставили лише 40 тисяч га, а здали в суборенду лише 20 тисяч га.  

Земля пустує, вона не приносить прибутку і таким чином втрачає свою ефективність – це родючість ґрунтів

Зараз же Фонд держмайна націлився ще на 135 тисяч га земель, що є у користуванні НААН.

В Національній академії аграрних наук зазначили, що готові до прозорого діалогу з ФДМУ. Науковці підтверджують, що готові передати землі, які справді неефективно використовуються, однак повне обезземелення НААН призведе до катастрофічних наслідків для розвитку аграрної науки в Україні.

В Академії наголошують, що ФДМУ повинен дослухатися до аргументації НААН щодо того, які землі їм необхідні для розвитку науки.

Водночас науковці зазначають, що для того аби Академія могла повноцінно працювати, в неї повинно бути мінімум 180 тисяч гектарів землі.

Тож до питання передачі земель, якими користуються в НААН потрібно підходити вкрай зважено та обережно. Адже є ризик того, що зрештою це може стати демонтажем аграрної науки і основ державної аграрної політики в майбутньому.

Позиція аграрного комітету Ради

У членів комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики аналогічна позиція. Депутати також вбачають серйозні загрози для держави від хаотичного обезземелення НААН.

В результаті заслуховування позицій сторін аграрний комітет Ради вимагає від Кабінету міністрів України не вилучати державні земельні ділянки, що належать НААН, на користь Фонду державного майна. Депутати переконані, що обезземелення Академії матиме кілька серйозних негативних наслідків для подальшого розвитку держави, зокрема, скорочення  робочих місць, що призведе до соціальної напруги в умовах війни та підриву продовольчої  і економічної  безпеки України.

Нехтування українськими науковими провідними школами, які формувалися впродовж багатьох десятиліть  може призвести до того, що на українських полях будуть вирощувати тільки закордонні сорти сільськогосподарських культур, застосовувати  імпортні кормові добавки та препарати ветеринарної медицини, на  фермах будуть  утримувати породи іноземної селекції, вітчизняне  агропромислове виробництво стане повністю  імпортозалежним, вважають парламентарі.

Окрім того, депутати не задоволені діяльністю Фонду держмайна. Аграрний комітет Ради наполягає на детальному аналізі земель, які вилучались ФДМУ і передавались надалі в суборенду. Народні депутати підозрюють, що Фонд держмайна не враховував вид угідь і передавав для суборенди землю в порушення законодавства. Також парламентарі вимагають даних, щодо землі яка була передана Фонду, але не здана в суборенду, з поясненням причин.