ГО "Фундація Течія" подарувала військовому Євгену Сєркову шанс повернутися до мрії — викладати дітям після ампутації

Спочатку Євген служив стрільцем, потім гранатометником, а згодом став пілотом FPV-дронів. Під час одного з бойових завдань поруч вибухнув ворожий дрон. Вибухом йому відірвало руку та тяжко пошкодило ногу. "Лівої кисті не стало, права рука — під питанням, ліва нога теж. Але я вижив. Дякую лікарям, які мене врятували", — згадує боєць.

Попри тяжке поранення, Євген не зламався. Пройшов через численні операції, довгу реабілітацію і не втратив віри в себе. "Найважливіше — не опускати руки. Я знаю випадки, коли хлопці здавались, але не можна. Треба боротися, слухати лікарів, реабілітологів, протезистів — і поступово все стає можливим", — каже він.

Своє відновлення Євген називає "співпрацею м’язів і мозку". Зараз він проходить реабілітацію в центрі "Сміливий крок", де навчився керувати біонічним протезом. "Це непросто, але коли мозок і тіло починають працювати разом, кожен рух — як маленька перемога", — розповідає військовий.

Отримати сучасний біонічний протез Євгену допомогла ГО "Фундація Течія". Саме завдяки її підтримці він тепер може самостійно виконувати повсякденні справи, тренуватися і знову відчувати впевненість.

Попри травми, Євген мріє повернутися до своєї професії — викладати фізичну культуру. "Хочу працювати з дітьми, які мають ампутації або травми. Показати їм, що все можливо. Що життя не закінчується після втрат. Це моє велике бажання — залишитися у педагогіці", — ділиться він.

Сьогодні сотні українців стикаються з ампутаціями через війну. Ідеться не лише про військових, а й про цивільних, які постраждали під час російських обстрілів мирних міст. Втрата кінцівки — це не просто фізична травма, це випробування для психіки, для віри в себе.

Саме тому так важливо, що є організації, як "Фундація Течія", які роблять усе можливе, аби повернути цих людей до життя. Це не просто допомога — це шанс знову відчути себе повносправною людиною. Хтось із поранених повертається у стрій, хтось знаходить новий сенс, змінює професію, здійснює мрію.

Історія Євгена Сєркова — ще одне підтвердження: підтримка, технології й людяність мають силу відновлювати не лише тіло, а й душу.