Державне підприємство "Дія" у серпні 2025 року оголосило тендер на закупівлю комплексу програмно-апаратних засобів "Суверенна фабрика штучного інтелекту" з очікуваною вартістю 227,5 млн грн. Переможцем стало ТОВ "ЛАН ТЕК" із пропозицією 225,891 млн грн. Така значна сума закупівлі і зниження вартості всього на 2 мільйони гривень від очікуваної, привертає увагу і змушує більш прискіпливо придивитись до учасників торгів, пише УНН.
Сотні мільйонів за два тижні: як проводили тендер "Дії"
Оголошення про відкриті торги ДП "Дія" оприлюднило 7 серпня 2025 року. Предметом закупівлі став комплекс програмно-апаратних засобів "Суверенна фабрика штучного інтелекту" з очікуваною вартістю 227 525 000 грн. Кінцевий строк подання тендерних пропозицій, з урахуванням змін до документації, встановили 19 серпня, тобто всього 12 календарних днів.
Для звичайної закупівлі це могло б бути формальністю, однак у цьому випадку йдеться про надскладний високотехнологічний комплекс: серверне обладнання, спеціалізовані графічні прискорювачі, мережеву інфраструктуру, сховища даних, програмне забезпечення для керування обчислювальними кластерами й, імовірно, кастомну інтеграцію.
Очевидно, що технічна складність предмета торгів і надто стислі строки звузили можливість участі в тендері і створили привілейовані умови для переможця. До речі, не можна виключати й того, що ТОВ "ЛАН ТЕК" могло мати доступ до інформації про підготовку тендеру і змогло заздалегідь підготуватись.
Адже, відповідно до тендерних вимог, участь у торгах могли брати компанії, що мають підтверджений високий рівень партнерства з виробниками серверного обладнання; спеціалізовані сертифікати у персоналу; а також листи-підтвердження від виробників ключових компонентів, в тому числі з глобальними корпораціями на кшталт Nvidia.
Формально це виглядає як турбота про якість. Фактично ж такі жорсткі вимоги – це класичний інструмент звуження конкуренції і забезпечення перемоги заздалегідь обраній компанії. Бо якщо вимоги формувалися під конкретну компанію, то інші потенційні учасники не встигли б зібрати необхідний пакет документів.
Офіційно в торгах брало участь кілька компаній, а переможець ТОВ "ЛАН ТЕК" подав найнижчу пропозицію: 225 891 000 грн. На другому місці була ТОВ "НЕТВЕЙВ" з ціновою пропозицією всього на 52 787 грн вищою ніж у переможця. Для закупівлі на понад 225 млн грн така різниця в ціновій пропозиції виглядає радше символічною, ніж реальною спробою поборотися за лот. Тож складається враження, що торги були формальними.
У підсумку 5 вересня 2025 року між ДП "Дія" (покупець) і ТОВ "ЛАН ТЕК" (постачальник) було укладено договір №9051/25 із терміном дії до 31 грудня 2026 року.
"ЛАН ТЕК" і "Лантек": слід від Одеського порту до мегаконтракту "Дії"
Директором ТОВ "ЛАН ТЕК" є Сергій Фінашкін. Кінцевий бенефіціар – Олег Литвин з Одеси. Цей же підприємець є засновником, бенефіціаром і керівником приватного підприємства "Лантек", яке також неодноразово брало участь у державних ІТ-закупівлях.
ПП "Лантек" неодноразово потрапляло в поле зору журналістів. Наприклад, за даними ЗМІ, суд в Ізмаїлі розглядає справу про закупівлю портом комп’ютерної техніки за завищеними цінами. На думку слідства, підприємство ймовірно переплатило понад 983 тис. грн після того, як посадовець без аналізу ринку погодив комерційну пропозицію ПП "Лантек". Але, попри кримінальне провадження, фірма впродовж 2025 року уклала інші контракти більш ніж на 131 млн грн.
Компанія "Лантек" також згадувалась у розслідуванні програми "Наші гроші" у 2021 році. За даними журналістів, Держстат замовив оновлення програмного забезпечення та цифрових карт для перепису населення на майже 30 млн грн, виконання частини робіт вартістю 2,75 млн грн доручили саме ПП "Лантек", причому в режимі додаткових аналогічних послуг на тлі вже наявних договорів.
Тож вже не вперше компанія Олега Литвина виграє багатомільйонні тендери на ІТ-послуги та обладнання, при цьому щонайменше в одному випадку правоохоронці прямо говорять про ймовірне завищення вартості майже на мільйон гривень. На цьому фоні перемога пов’язаного з тим самим бенефіціаром ТОВ "ЛАН ТЕК" у одному з найбільших тендерів "Дії" виглядає не випадковою, а логічним продовженням історії доступу до "цифрових" бюджетних потоків.
ІП "І-АР-СІ", ERC групові схеми на мільярди і звʼязки з росією
На горизонті цієї історії з’являється ще один гравець – іноземне підприємство "І-АР-СІ". Формально воно не є стороною договору з ДП "ДІЯ". Однак, за інформацією джерел УНН, після отримання 30% передплати за контрактом ТОВ "Лан Тек" перевела усі кошти групі компаній "І-АР-СІ".
У низці кримінальних проваджень це іноземне підприємство фігурує як "прокладка" в ланцюгу постачання ІТ-обладнання для державних органів для завищення цін, і як інструмент "обготівкування" коштів.
За реєстраційними даними, ІП "І-АР-СІ" контролюється австрійською "ERC Holding GmbH" (90%) та українським венчурним фондом "Форінт" (10%). Бенефіціари – Сергій Артюх, Леонід Стольніков, Андрій Дегода.
"І-АР-СІ" у 2019 році входило до рейтингу 200 найбільших компаній України за доходами як один із ключових гравців на ринку дистрибуції електроніки.
Фактично "І-АР-СІ" є центральною компанію ERC – група компаній у галузі дистрибуції комп'ютерної та офісної техніки, програмного забезпечення, цифрової фото і відео техніки тощо. У роздрібній торгівлі компанія представлена брендом MOYO (ТОВ "НРП"). До складу групи також входять ПрАТ "ЕВРОТЕРМІНАЛ" та АТ "АльтБанк".
Бенефіціарами більшості компаній є згадувані Артюх, Стольніков і Андрій Дегода. Водночас у ЗМІ ERC називають бізнесом братів Дегод - Андрія та Олександра.
Варто зауважити, що частина компаній з групи ERC уже опинялася в центрі скандалів. Їх звинувачували в ухиленні від сплати податків, у торгівлі побутовою технікою через приватну "газову" компанію, пов’язану з НАК "Нафтогаз України".
До речі магазин побутової техніки з "наліпкою" "Нафтогазу" працює і зараз. А з'явився він у період коли НАК "Нафтогаз України" керував Олексій Чернишов, підозрюваний у справі "Мідас" щодо корупції в енергетиці.
Цікаво, що окрім Сергія Артюха та Леоніда Стольнікова серед власників "АльтБанку", який входить до групи ERC, був такий собі Волох Ігор Олегович. Окрім українського громадянства, він мав ще й громадянство Кіпру та білорусі.
Ігор Волох з 2005 по 2007 роки був заступником голови правління Райффайзен Банк Аваль. У 2007-2014 роках працював першим заступником голови правління Універсал Банку, а з 2016 року очолив правління Неос Банку, останній у підсумку став "АльтБанком", коли Дегода і його партнери, викупили банк у Михайла Фрідмана. З 21 грудня 2020 року Ігоря Волоха звільнено з посади голови правління за власним бажанням, але ще деякий час він залишався співвласником банку. Станом на зараз Волоха вже немає серед власників, які мають пакети акції більші за 5%.
Своєю чергою іноземне підприємство ІП "І-АР-СІ" фігурує у семи кримінальних провадженнях, серед іншого відкритих за статтею 191 ККУ (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).
У матеріалах суду компанія прямо описується як "прокладка" в схемах розкрадання бюджетних коштів на ІТ-тендерах. Наприклад, у кримінальному провадженні № 42023000000000246 від 17.02.2023 щодо розкрадання 10 млн грн на тендерах на ІТ-послуги та обладнання для дитячої лікарні "Охматдит" слідчі вказують, що ціна обладнання завищувалася на 20–60%, а частину техніки закуповували "контрабандним шляхом" і реалізовували далі через ІП "І-АР-СІ", яке забезпечувало конвертацію коштів у готівку та продаж "схемного" ПДВ-кредиту.
"Також встановлено, що в період 2020-2022 років на рахунки ІП "I-АР-СІ" вказаними СГД було перераховано близько 30 млн грн, з яких, близько 20 млн грн конвертовано у готівку шляхом здійснення безтоварних операцій", - йдеться в одному з рішень суду.
Іноземне підприємство також фігурує у справі № 42023000000000108 щодо одного з дистриб’юторів техніки Apple в Україну. Кримінальне провадження повʼязане з ймовірною підробкою звітності з метою уникнення сплати податків. Тут ІП "І-АР-СІ" знову фігурує як крупний постачальник, через якого проходять сотні мільйонів гривень обороту з явною підміною номенклатури та безтоварними операціями.
Ще одне провадження № 52022000000000243, у якому фігурує "І-АР-СІ", розслідується Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) щодо ДП "Центр державного земельного кадастру" й ТОВ "Компанія КИТ". За даними слідства сервери були куплені в іноземного продавця за близько 3,7–3,45 млн грн, перепродані ІП "І-АР-СІ" з націнкою в 35%, а потім їх закупило ДП "Центр ДЗК" уже з маржею понад 279–412% на кожній одиниці обладнання.
"І-АР-СІ" також фігурує у кримінальному провадженні №42021140000000229 щодо заволодіння державними коштами посадовцями Державного підприємства "Міжнародний аеропорт Львів "імені Данила Галицького" на тендері із закупівлі ІТ-обладнання. ІП "І-АР-СІ" фігурує як прокладка у ланцюгу постачання.
Тож схема всюди однакова: група пов’язаних між собою ІТ-компаній виходить на державні тендери, штучно звужує конкуренцію, завищує ціни, а в ланцюгу постачання обов’язково з’являється "прокладка", через яку виводяться надприбутки й формуються фіктивні ПДВ-кредити.
Російський шлейф і ризики для критичної інфраструктури
Найцікавіше, що іноземне підприємство "І-АР-СІ" може не лише завдавати державі фінансову шкоду у вигляді несплати податків, а нести серйозну загрозу національній безпеці.
Як уже зрозуміло, цю іноземну компанію цікавлять підряди із виключно державними підприємствами. А що як ці державні підприємства критичні? А що як цю компанію вони цікавлять виключно в контексті доступу до важливої інформації? А що як ця інформація далі може потрапити ворогу – російській федерації?
Головне слідче управління СБУ з 2021 по 2024 рік розслідувало кримінальне провадження № 42021000000000647, у якому фігурують російські комерційні структури "група Борлас" та ЗАТ "РДТЕХ". За версією слідства, через дочірні українські компанії – ТОВ "РДТЕХ", "БСС Україна", "ОС Консалтінг" та інші – вони впроваджували й супроводжували програмно-апаратні рішення для НБУ, Мінфіну, Ощадбанку, центральних органів влади.
"Наявна інформація вказує, що АТ "РДТЕХ" може здійснювати віддалений доступ до корпоративних серверів групи пов`язаних суб`єктів господарської діяльності ТОВ "РДТЕХ", ТОВ "ОС Консалтінг", ТОВ "БСС України", в тому числі задіяних для технічної підтримки програмно-апаратного забезпечення, інтегрованого в інформаційно-телекомунікаційних системах державних установ, правоохоронних органів, операторів телекомунікацій, банківських установах тощо, в яких циркулює інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена чинним законодавством України. Окрім того, посадові особи ТОВ "РДТЕХ", ТОВ "ОС Консалтінг", ТОВ "БСС України" шляхом використання спеціального програмного забезпечення через мережу Інтернет, під приводом проведення технічних робіт та обслуговування, періодично отримують доступ до інформаційних систем вищевказаних установ", - йдеться в матеріалах суду.
Слідчі вказують, що такий доступ до баз даних та інформаційно-телекомунікаційних систем критичної інфраструктури дозволяв російській стороні отримувати конфіденційну інформацію, у тому числі в інтересах правоохоронних органів рф, і водночас тінізувати українську економіку через мережу "фіктивних" контрагентів. Зрештою справу закрили, але цікаво, що серед "прокладок", про які говорять слідчі, є й ІП "І-АР-СІ".
На цьому фоні історія з "Суверенною фабрикою штучного інтелекту" набуває нового забарвлення, адже йдеться не просто про закупівлю чергової партії серверів, а про основу державного AI-кластера, який оброблятиме величезні масиви даних українців, бізнесу й держави.
Очевидно, що якщо в ланцюгу впровадження таких систем опиняються компанії з російським шлейфом або структури, які правоохоронці вже підозрюють у схемах виведення коштів, це створює не лише корупційні ризики, а й пряму загрозу безпеці держави.
Нагадаємо
Раніше нардеп Олександр Федієнко заявляв, що у відкритому доступі виявили файл з персональними даними близько 20 млн українців.
Нардеп Ярослав Желєзняк прокоментував заяву свого колеги Олександра Федієнка про витік даних близько 20 млн українців, заявивши, що це старий злив, зі старого витоку бази "Дія" на 3,5 млн рядків. У самій "Дії" заперечили інформацію щодо витоків даних.