В останні три роки українці зіштовхуються зі значним зростанням цін на лікарські препарати, зокрема українського виробництва. Парадоксально, але навіть в умовах здорожчання імпортної логістики через повномасштабне вторгнення росії в Україну, іноземні аналоги у багатьох випадках виявляються дешевшими. Наприклад, за пів року вартість українського препарату "Дарфен" зросла на 25%, тоді як "Нурофен форте" від британської Reckitt Benckiser подорожчав на 15% і коштує менше за вітчизняний аналог. Виробники виправдовують цей феномен зростанням вартості сировини, електроенергії та логістики. Про ситуацію з цінами на українському фармацевтичному ринку УНН вдалося поспілкуватися з головою асоціації "Виробники ліків України" Петром Багрієм під час пресконференції у Києві.
Чому саме українські ліки подорожчали найбільше? Більше, ніж іноземні аналоги, хоча ж собівартість виробництва в Україні мала бути нижчою? Наприклад, "Дарфен" виріс у ціні на 25% з жовтня минулого року по березень цього року. "Нурофен форте" від компанії Реккитт Бенкизер в тому ж дозуванні став дорожчим на 15%. І те саме з іншими ліками?
Мені важко говорити по конкретному препарату, тому що все може бути. Це може бути через те, що виросла сировина, наприклад. Можливо, змінилася логістика. За час війни, я хочу сказати, що в середньому логістика для закордону (іноземних виробників - ред.) подорожчала в чотири рази, це суттєво.
Ну, наприклад, могла вирости вартість електроенергії. Ми ж знаємо, що в нас відбувається з електроенергією сьогодні, за кордоном, слава Богу, немає війни, і в них там інша, більш стала ситуація, тому думаю, що це (менше зростання цін на ліки - ред.), можливо, могло бути пов'язано з цим.
І друге питання, величезний вплив на сьогодні на формування ціни в нас мають аптечні мережі і боротьба за полиці в них. І для того, щоб туди потрапити, той чи інший виробник змушений піднімати ціну і платити за цю полицю, а ми з вами то оплачуємо. І, власне кажучи, ця вся історія сьогодні зі зміною регулювання на ринку, вона певною мірою і продиктована тим, що ми кажемо: давайте зупинимо цю постійну гонитву і боротьбу за полицю в аптечній мережі і розбудову непотрібної кількості аптек на ринку України.
* Варто зазначити, що на полицях в аптеках виставлені лише безрецептурні препарати та БАДи, а рецептурних препаратів на викладці немає. Водночас, доля рецептурних препаратів в продажах вища, ніж безрецептурних. Виробники часто намагаються виправдати завищення цін твердженням про те, що доплачують аптекам за рекламу їхніх препаратів, що насправді не відповідає дійсності. Не слід забувати, що 72% вартості препаратів закладає саме виробник, також до ціни додається націнка дистрибʼютора і аптеки.
Окрім того, експерти з маркетингу стверджують, що вартість оренди прилавку завжди значно менша за вартість телевізійної реклами, на яку вітчизняні фармвиробники не шкодують коштів.
Іноземні виробники зі свого боку мають додаткові витрати на транспортну та складську логістику, яких немає в українських виробників. До того ж деякі іноземні виробники, наприклад, Stada (Німеччина), Sanofi (Франція), Recordati (Італія) виготовляють препарати на українських майданчиках і для них, як і для решти, також здорожчала електроенергія. Проте їхні ціни не зросли на 120%, як це відбулося, наприклад, з цінами на препарати заводу "Дарниця".
Ви знаєте, що аптек в Україні сьогодні втричі більше на душу населення, ніж в Німеччині. Я не впевнений, як громадянин держави, що мені в одному будинку потрібно три аптеки. Це абсолютно непродуктивно - витрачаємо кошти і саме головне, що ми з вами за це платимо, за наявність цих аптек.
Мені здається, що ці кошти можна було витратити більш ефективно з точки зору розвитку нашої держави і її економіки. Ці чинники впливають, напевно, на здорожчання більше, ніж за кордоном. Але здорожчання… не здорожчують, тому що там (за кордоном - ред.) на три тисячі населення одна аптека. І ціна в ній чітко регульована. І за цим держава дивиться. Ми виступаємо за такий же підхід.
Давайте визначимо критерії, поставимо і будемо все робити. Зрозуміло, прозоро. Тим більше, коли пацієнт наш платить гроші, він купує в аптеці (ліки - ред.) за власний рахунок. Він хоче отримати справедливу ціну. І це справедливо.
*Слід зазначити, що у сільській місцевості, а також у прифронтових районах аптек критично не вистачає. Якщо навіть винести за дужки війну та прифронтові території, де фармацевти працюють в умовах постійної небезпеки, і подивитися на регіони, які віддалені від зон бойових дій, стає зрозуміло, що аптечних пунктів недостатньо. Наприклад, аптек взагалі немає в населених пунктах Вінницької області:
• Вінницький район – 15 н.п.;
• Гайсинський – 21 н.п.;
• Тульчинський – 17 н.п.;
• Могилів-Подільський – 24 н.п.;
• Жмеринський – 8 н.п.
Волинської області:
• Камінь-Каширська ОТГ - 43 н.п.;
• Сошичненська ОТГ – 11 н.п.
Хмельницької області:
• Жванецька сільська рада - 21 н.п.;
• Орининська сільська рада - 17 н.п.;
• Слобідо-Кульчієвецька сільська рада - 20 н.п.;
• Староушицька селищна рада - 12 н.п.;
• Китайгородська сільська рада - 13 н.п.;
• Новоушицька селищна рада – 58 н.п.
Івано-Франківської області
• Івано-Франківський район - 276 н.п.;
• Калуський район - 133 н.п.;
• Коломийський - 153 н.п.;
• Косівський - 25 н.п.;
• Надвірнянський - 38 н.п.
Досить спірним є й твердження щодо трьох аптек на один будинок. Якщо, наприклад, це густонаселений район або 22-поверхівка на 4-5 підʼїздів, то для покращення доступності ліків наявність кількох аптек виглядає виправданою.
За інформацією аналітиків Proxima Research, деякі українські виробники підняли ціни на ліки за три роки приблизно на 120%. Як можна пояснити таке зростання?
Я ж пояснив. Причина – це зміна курсу долара, знищена частина (виробництва - ред.). У нас долар виріс, якщо я не помиляюсь, на 42% за цей час, це перше. Логістика, здорожчання енергоносіїв, суттєве причому, для фарми. Фарма сьогодні купує електроенергію за найвищими цінами, як правило, ту (електроенергію - ред.), що нам продають з-за кордону, для того, щоб мати надійний доступ. І боротьба за полицю в аптечних мережах.
*Варто зазначити, що українські виробники не здійснюють доставку ліків у аптеки, їх доставляють дистрибʼютори. Тому витрати на логістику беруть на себе вони. Водночас гравці фармацевтичного ринку вказують, що змін ціни на імпортні ліки за валютними контрактами немає.
Чому після заборони маркетингових бонусів від виробника для аптек ціни знизилися лише на окремі препарати, а решту коштів, виходить, заводи просто залишили собі у вигляді додаткового прибутку?
Зараз ціни знизились на 30% на топ-100 препаратів. Хочу звернути увагу, що це топ-100 препаратів і 30%. А якщо топ-100 препаратів, то це левова частина обороту компанії. Тобто там це суттєве зниження. Я привів приклад, що для "Фармак" це майже мільярд гривень на рік. І далі робота над зниженням триває.
Будуть наступні препарати. Наші виробники не мають надприбутків на сьогодні. Не забувайте, що їм треба розвиватися, інвестувати, виводити на ринок нові лікарські препарати українського виробництва.
А якщо ми проаналізуємо, що в упаковках ми маємо 68%, а в грошах тільки 32%. А імпортні препарати, відповідно, 32% в упаковках і 68% в грошах. Тобто вони значно дорожчі. І ми з вами маємо, як свідомі громадяни, робити все для того, щоб працювала власна фарма і виробляла тут, в Україні, дешевші ліки. Тому що вартість одного середнього флакону чи упаковки ліків українського виробництва в чотири рази дешевше, ніж імпортного. І ми зацікавлені, щоб в нас була власна промисловість.
*За даними видання "Економічна правда", зниження цін на препарати, які увійшли до Топ-100 у березні відбулася в середньому на 25%. Однак перед цим виробники систематично піднімали ціни на ліки, починаючи з жовтня минулого року, пік здорожчання припав на січень. В цілому за цей період препарати українського виробництва здорожчали на 30%. Після набрання чинності нового регулювання, на 25% здешевшали ліки зі списку Топ-100, а ціни решти або залишилися на січневому рівні, або продовжили зростати.
Чи можна розглядати референтне ціноутворення як інструмент витіснення імпортних ліків з українського ринку?
А яким чином, поясніть, якщо ми сьогодні беремо молекулу з восьми країн Європейського Союзу чи країн-сусідів, і беремо середньозважену ціну і хочемо, щоб вона була на нашому ринку така, яким чином ми її витісняємо? Ми ж беремо їхню ціну там. Там вони продають по таким цінам. Чому вони не можуть продавати по таким цінам в Україні? Це ж логічно, мені здається. Тому я не бачу, що це якась дискримінація когось, кого б то не було, чи вітчизняного, чи імпортного ринку.
* Варто зазначити, що у країнах-членах Європейського Союзу розвинена програма реімбурсації, а тому місцеве населення купує ліки зі значною знижкою. Різницю в ціні компенсує держава.
Чи відомо вам про кримінальні провадження щодо махінацій з бюджетними коштами "Дарниці", "Фармаку", "Артеріуму"? Якщо так, ви слідкуєте за розслідуваннями? Які саме схеми розслідуються?
Мені нічого не відомо. Я знаю, що там якісь є... Це не секрет. Тиждень тому були тимчасові доступи до документів (обшуки - ред.). Правоохоронні органи цим займаються. Наскільки я знаю, ніяких доказів, що були задіяні компанії в цьому, немає.
*Поліція 28 лютого провела обшуки на чотирьох фармацевтичних підприємствах Києва, включаючи "Дарницю", "Фармак" та "Артеріум". Слідчі дії проводилися в рамках кримінального провадження щодо державних закупівель.
Чи можна вважати залишення цін на сировину частиною схеми з виведення грошей з фармзаводів за кордон?
Дивіться, якщо сьогодні у когось є (докази - ред.), і хтось вважає, що це якась схема, то це ж не до мене. Є у нас правоохоронні органи.
Передайте тим, хто вам задавав ці питання, нехай вони беруть олівець, ручку і пишуть заяву, якщо вони свідомі громадяни і хочуть, щоб їхній народ жив гарно і добре, то хай вони напишуть і повідомлять про це. Я про такі речі не знаю.
Я знаю, що наша фарма працює в абсолютно конкурентному полі, платить величезні податки. Ми сьогодні індустрія, яка у виробництві валового національного продукту займає 1,5%, і ми на четвертому місці в державі по сплаті податків. Ми платимо податки більше, ніж аграрії, аграрний сектор – лідер нашого українського ринку.
Ці звинувачення просто безпідставні і нікчемні.
*Заради обʼєктивності слід наголосити, що податкові надходження від аграрного сектору за час повномасштабної війни дійсно скоротилися. Це повʼязано з тим, що велика кількість посівних площ, особливо на Півдні нашої країни, досі не розмінована.
Додамо
Президент Володимир Зеленський у лютому заявив, що необхідно ухвалити рішення для зниження цін на ліки.
Аптечний бізнес підтримав заяву Президента і громадська спілка "Аптечна професійна асоціація України" спрямувала до Міністерства охорони здоров’я України Декларацію про взаємодію щодо зниження вартості лікарських засобів, яка вже підписана низкою великих аптечних мереж.
У ній прописані наступні зобов’язання всіх учасників ринку:
- національні виробники лікарських засобів знижують відпускні ціни на свою продукцію на певний відсоток у порівнянні з цінами станом на 1 січня 2025 року;
- дистриб’ютори пропорційно виробнику знижують оптові ціни, що вплине на всю логістичну мережу;
- аптеки зі свого боку знижують роздрібні ціни на лікарські засоби, забезпечуючи кінцевому споживачу реальне зниження вартості препаратів, тобто застосовують пропорційну виробнику знижку на свою націнку.
Однак, пізніше Зеленський заявив, що ціни на ліки в Україні абсолютно неадекватні і анонсував засідання РНБО щодо зниження цін. Уже 12 лютого за підсумками засідання Зеленський повідомив, що є шлях, щоб знизити на 30% ціну на топ-100 медичних засобів із 1 березня - на найбільш важливі ліки для українців.
13 лютого Президент ввів в дію рішення РНБО щодо зниження на 30% вартості 100 медичних препаратів. Інші ліки мають подешевшати на 20%.