За українським законодавством судді мають недоторканність, яка повинна захищати їх від перешкоджань здійсненню правосуддя. Проте на практиці нечисті на руку служителі Феміди, прикриваючись своїм статусом, беруть участь у корупції та інших злочинах. Не виключенням стали й судді Верховного Суду. Опитані УНН експерти вважають, що цю інстанцію давно слід очистити від недоброчесних людей в мантіях, адже довіри до ВС у суспільства вже немає.
Раніше ми розповідали, що судді ВС виявилися скомпрометовані справою колишнього голови Верховного Суду Всеволода Князєва, якого впіймали на хабарі на загальну суму 2,7 млн доларів. Зокрема, правоохоронці повідомили, що в межах цього провадження було проведено понад 30 обшуків, у тому числі в інших суддів Верховного Суду. Слідство вилучило "мічені кошти" у чотирьох суддів. Проте частина "мічених купюр", які Князєв мав передати іншим суддям за винесення потрібних рішень, за даними слідства, взагалі зникла.
Прізвища суддів Верховного Суду, які можуть бути причетними до справи Князєва, попри обіцянку НАБУ досі не озвучило. Тому вони й далі продовжують виконувати свої обов'язки. У Transparency International Україна в коментарі УНН зазначили, що не зрозуміло, чому тим суддям, у кого вже були знайдені "мічені купюри", досі не вручили підозри.
Не лише до справи Князєва є питання в частині того, хто ж ті судді Касаційної кримінальної палати Верховного Суду, які можуть бути причетними до хабаря.
Багато запитань, зокрема, викликає справа про втечу колишнього нардепа, обвинуваченого у серії замовних вбивств та державній зраді, агента фсб Олександра Шепелева, яка також розглядалася колегією суддів Касаційної кримінальної палати Верховного Суду.
Судді В’ячеслав Маринич, Володимир Король та Алла Макаровець неочікувано вирішили закрити один з епізодів справи, який стосувався підкупу, через, на їхній погляд, недостатню кількість доказів. Коментуючи таке рішення, експерти, опитані УНН, вказують на те, що судді могли бути зацікавлені в ухваленні рішення на користь агента фсб.
Голова громадської ради при Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) Катерина Бутко зазначила, що Верховний Суд потрібно реформувати й очистити від недоброчесних суддів, тоді буде шанс, що справи на кшталт агента фсб Шепелева розглядатимуться прозоро і якісно.
"Абсолютно точно реформа потрібна і це очевидно. Хоча пройшов час після арешту Князєва, й увага до Верховного Суду спала, але ми не можемо забувати, що щодо цієї справи хабаря Жеваго і всіх інших, очевидно, за версією слідства, залучений був не лише Князєв, а й інші судді Верховного Суду. Тому це показує те, що проблема глобальна", - зазначила Бутко в коментарі УНН.
При цьому вона наголосила, що через справу Князєва наразі довіри до Верховного Суду немає.
У Центрі протидії корупції (ЦПК) вважають, що для очищення ВС в Україні повинна бути дієва процедура перевірки суддів на доброчесність. "Тут точно загалом рецептом для всіх таких кейсів буде історія про очищення Верховного Суду. І тут дійсно потрібні законодавчі ініціативи, оскільки якихось процедур оцінювання суддів Верховного Суду немає наразі, але їх потрібно встановлювати, потрібно мати можливість перевіряти доброчесність суддів ВС", - зазначила заступниця виконавчого директора, керівниця юридичного відділу ЦПК Олена Щербан в коментарі УНН.
Вона вважає, що судді Верховного Суду України також повинні пройти кваліфікаційне оцінювання, у межах якого перевірятиметься публічна інформація щодо них.
Про те, що перевірка суддівського корпусу на доброчесність повинна бути жорсткішою, кажуть і у Верховній Раді Україні. "Важливо, щоб справи корупційні мали завершення. Сьогодні будь-яку людину, у тому числі суддю, можна звинуватити. Тому у нас є правоохоронці, щоб все це доводити до логічного кінця. Має існувати настільки жорстка система, щоб такі люди проходили жорстку перевірку і не потрапляли в суддівську гілку влади, тим більше на найвищі щаблі. От в чому найбільша проблема – треба міняти систему. Бо поки що змінюють людей на людей і, на жаль, не завжди гірших на кращих", - сказав народний депутат України Михайло Цимбалюк у коментарі УНН.
Однак не лише процедура перевірки суддів на доброчесність потребує законодавчого доопрацювання. На думку членкині комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності - голови підкомітету з питань кримінального процесуального законодавства та оперативно-розшукової діяльності Юлії Яцик, в Україні необхідно створити окремий орган, який розслідуватиме злочини, скоєні суддями. Адже нині, з її слів, правоохоронці "футболять" суддівські справи один одному.
"Якщо і виявляються якісь факти по суддях, то їх "футболять" від одного до іншого, бо кожен правоохоронний орган розуміє, що завтра мені треба буде звернутися до цього суду – а я буду ізгоєм. Тому треба конкретний орган визначити, конкретну підслідність визначити, і запитувати вже з цього органу про показники розкриття злочинів по суддях. Бо у нас ДБР по суддях 0,001% викриває, хоча це їх безпосередня підслідність", - зазначила Яцик у коментарі УНН.
За радикальне очищення Верховного Суду через звільнення всіх суддів виступив юрист, який нині перебуває на фронті, Олексій Лясковець. Як приклад він навів звільнення усіх суддів у Франції після Другої світової війни, коли таким чином систему очистили від клановості і династій.
"От щось подібне треба робити у нас. Погляньте на тих, хто у нас працював у судовій системі: які статки вони мають, більше ніж у тих, хто працював у бізнесі. І тут ще одне питання: гляньте, скільки людей подало (заявки – ред.) на конкурс на суддів першої інстанції, і дуже дивно, що там велика кількість чоловіків. Тобто захищати країну немає кому, а пристосуватися і обдирати державу – стоїть черга. І це прикро", - зазначив Лясковець в коментарі УНН.
Проте не всі експерти розділяють таку думку. Зокрема політолог Геннадій Дубов вважає, що не можна звільняти одночасно всіх суддів Верховного Суду у воюючій країні, бо це може паралізувати всю систему.
"Тому під час війни радикальних реформ допускати не варто, а от очищувати, звісно, треба. Ми просто можемо реформою добити судову гілку влади", - зазначив експерт у коментарі УНН.
На його переконання, очищенням ВС від недоброчесних суддів повинні займатися Національне антикорупційне бюро України та Вища рада правосуддя (ВРП).
Водночас, як повідомила ВРП у відповідь на запит УНН, жоден суддя Верховного Суду не був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у 2023 році після відновлення повноважного складу Вищої ради правосуддя. Експерти вважають, що це може бути через кругову поруку, яка існує у судовій системі.
"Є загальне пояснення цієї ситуації - кругова порука суддів у всій судовій системі. Вони спільно захищають себе і особисто, і як корпорацію", - зазначив політолог Володимир Фесенко у коментарі УНН.
Усі опитані УНН експерти сходяться на думці, що Верховний Суд втратив довіру суспільства, його необхідно очищати й реформувати. Питання залишається лише у формі виконання цього.