Зміцнення гривні на наступний день після виборів є збігом — Данилишин
Київ • УНН
КИЇВ. 2 квітня. УНН. Зміцнення гривні на наступний день після виборів, це, швидше за все, простий збіг, що не має причетності до виборів. Таку думку висловив голова Ради НБУ Богдан Данилишин у Facebook, передає УНН.
“На наступний день після першого туру виборів Президента України курс гривні істотно зміцнився на міжбанківському валютному ринку — як щодо долара, так і відносно євро українська гривня подорожчала на 30 копійок. Швидше за все, це простий збіг, що не має причетності до виборів”, — написав він.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Небанківським фінустановам дозволено встановлювати власний курс для переказів
Данилишин додав, за три перших місяці 2019 року гривня зміцнилася відносно долара на 1,8%, відносно євро на 3,7% (при оцінці динаміки курсу гривні до євро потрібно врахувати підвищення курсу долара до євро за цей період з 1,14 до 1,12 — нагадаю, що нацвалюта України орієнтується на долар США.
“В цьому році з курсом складається ситуація, значною мірою не типова для кількох попередніх років. Зокрема, ми не бачимо тимчасової, але відчутної девальвації гривні, яка починалася в грудні і тривала більшу частину січня (2016-2018 роки), деколи зачіпаючи і лютий (в 2015 році). Ймовірно, ключову роль зіграло рівномірне витрачання коштів держбюджету в кінці року, що відбулося вперше за останні 5 років”, — пояснив Данилишин.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гривня до долара за місяць подешевшала на 1,3%
Голова Ради НБУ запевняє, що в найближчі кілька місяців скоріше не варто очікувати тривожних подій на валютному ринку України.
“По-перше, продовжиться експорт сільгосппродукції врожаю минулого року, який був рекордним — в кінці березня опубліковано остаточний звіт Держстату щодо збору врожаю 2018 року, в ньому підтверджується подолання історичної для України межі виробництва зерна на рівні 70,1 млн. тонн. Також були отримані найвищі в історії показники валового збору кукурудзи, сої, соняшнику. Надмірного оптимізму плекати не варто, оскільки світові ціни на пшеницю і кукурудзи вже кілька місяців як стабілізувалися на відносно невисокому рівні. Але завдяки великим обсягам експорту аграрії в черговий раз підтримають курс гривні. По-друге, починається сезонне підвищення попиту на продукцію і напівфабрикати з чорних металів (вони є другою після сільгосптоварів статтею українського експорту). Ціни демонструють помірно позитивну для українських металургів динаміку — за перші три місяці 2019 року вартість метричної тони сталі зросла на 6%”, - зазначив Данилишин.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В уряді заявили про намір опустити держборг нижче 50% від ВВП
Він додав, що приплив валюти від експортної виручки протягом весни прогнозується непоганий.
“По-третє, закупівлі природного газу навесні традиційно знижуються, що відповідним чином зменшує попит на іноземну валюту. По-четверте, істотне зростання імпорту в перші два місяці 2019 року був обумовлене швидше тимчасовими факторами — закупівлею тепловиділяючих елементів для АЕС, імпортом енергетичного вугілля (який скорочується в порівнянні з попередніми роками, а світові ціни на вугілля за січень-лютий цього року знизилися майже на 10%), активним ввезенням автомобілів після закінчення пільгового режиму митної легалізації авто на єврономерах. Вплив цих причин на зростання попиту на валюту знизять свою актуальність”, — написав він.
Також він зазначив, що є ще один фактор, який може справити позитивний вплив на стабільність гривні в перспективі до кінця року.
“Риторика керівництва основних центральних банків світу засвідчує, що підвищення ставок і посилення монетарної політики, швидше за все, не буде ні в США, ні у Великобританії, ні в зоні євро. Тому ставлення фінансових спекулянтів до ринків, що розвиваються буде поліпшуватися. Значить, не варто чекати втечі з валют країн з ринками, що формуються. Імовірність зростання вкладень в їх держпапери підвищується. Відносно України це може привести до того, що частина коштів, отриманих від погашення короткострокових ОВДП не буде конвертована в іноземну валюту, а буде реінвестована в боргові держпапери нашої країни”, — додав Данилишин.
Нагадаємо, прогноз щодо зниження інфляції до 6,3% у 2019 році залишається, однак, зберігаються і ризики, зокрема, можуть вплинути на її рівень заплановані підвищення соціальних виплат і монетизація субсидій.