Як війна вплинула на малих українців - інтерв'ю із головою Держслужби у справах дітей
Київ • УНН
Війна призвела до значного переміщення дітей, а також збільшення кількості сиріт. Голова Державної служби України у справах дітей Петро Добромільський розповів УНН, що робиться для підтримки дітей в країні.
Повномасштабна війна в Україні дуже вплинула на українських дітей, хтось із них став переселенцем в межах країни, а деякі - виїхали за кордон. Непроста ситуація також із втратою близьких, оскільки росія вбиває як військових, так і мирне населення, внаслідок чого неповнолітні залишаються без батьків.
Чи повертаються з-за кордону діти, які виїхали за час війни? Наскільки побільшало дітей-сиріт, яка ситуація з усиновленням та як зараз розвиваються сімейні форми виховання в Україні? На ці та інші запитання відповів УНН Голова Державної служби України у справах дітей Петро Добромільський.
- Скільки дітей виїхали з України, порівняно з попередніми роками за час повномасштабного вторгнення?
З початку повномасштабного вторгнення тисячі дітей були евакуйовані за межі України задля збереження їхнього життя та здоров’я. Ця війна призвела до одного з найстрімкіших і наймасштабніших переміщень дітей із часів Другої світової війни, такі дані ЮНІСЕФ. В перші місяці повномасштабного вторгнення більш ніж 1,8 мільйона дітей були переміщені за межі України. За останніми даними УВКБ ООН (Агентства ООН у справах біженців), наразі понад 2 мільйони дітей перебувають за кордоном, більшість – в країнах Європейського Союзу. Це, звісно, великий виклик для України зробити так, щоб ці діти не втрачали зв'язок з країною та залишались в українському контексті. Маємо будувати цей місток через освітні, культурні, соціальні програми.
Ми ніколи не забуваємо і про дітей, які були депортовані або примусово переміщені на територію російської федерації. Це є одним з найжахливіших злочинів, який росія здійснює проти українських дітей. Звісно, точну кількість постраждалих дітей встановити неможливо через активні бойові дії та тимчасову окупацію частини території України. За офіційними даними платформи "Діти війни", таких дітей близько 20 тисяч. Водночас, за даними з відкритих джерел, озвучуваних рф, депортовано 744 тисячі українських дітей.
Агресор продовжує й надалі здійснювати свої жахливі злочини, намагаючись знищити українську ідентичність, наших дітей. росія ще на початку повномасштабного вторгнення спростила процедуру надання свого громадянства українським дітям-сиротам та дітям, залишеним без піклування батьків. Це є прямим порушенням міжнародного права та спробою асиміляції наших дітей.
Крім того, ми маємо підтверджені дані про те, що загарбники примусово паспортизують дітей віком від 14 років, погрожуючи їхнім батькам. Це акт тиску та залякування, спрямований на інтеграцію українських дітей у російське суспільство та відрив їх від власного коріння. Завдяки зусиллям держави, міжнародних партнерів, правозахисним організаціям, розроблений механізм для повернення наших дітей додому. І поступово це вдається зробити.
Україна робить все можливе для повернення депортованих або викрадених дітей. Завдяки ініціативі президента України "Bring Kids Back UA" на сьогодні вже повернули до України 1324 дитини.
- Чи повертаються неповнолітні, зокрема діти-сироти, з-за кордону, які виїхали за час війни?
Де б не перебували українські діти, завдання команди нашої Служби – дбати про їхні інтереси та безпеку.
На початку повномасштабного вторгнення за кордон було евакуйовано понад 4,7 тисячі дітей-сиріт і позбавлених батьківського піклування, які перебували у закладах цілодобового перебування. За цей час більш ніж 3,1 тис. із них вже повернулися до України, здебільшого в сімейні форми виховання чи були усиновлені. А 488 дітей, які перебували в складних життєвих обставинах, повернулися до своїх біологічних батьків.
Юлія Ярмоленко: "Статеве виховання починається з народження"24.03.25, 13:02 • 231544 перегляди
Ми розуміємо, що процес повернення має бути безпечним та комфортним для дитини. Наше законодавство дозволяє повернення дітей у безпечні регіони України та, що найважливіше, у сімейні або наближені до них форми виховання. Для кожної дитини складається індивідуальний план повернення, який враховує її потреби та обставини.
Чим довше діти перебувають за кордоном, тим більше може втрачатися зв'язок із своєю культурою, мовою та національною ідентичністю. Це також стосується соціальних зв’язків – наші діти мають виховуватися тут, у рідному соціальному середовищі, серед своїх однолітків та вчителів. Тож наша команда зосереджена на тому, щоб якнайшвидше та найбезпечніше повернути дітей додому, допомогти з інтеграцією у суспільство та знайти турботливу родину.
- Наскільки побільшало дітей-сиріт у зв’язку з повномасштабною війною?
За три роки повномасштабного вторгнення територіальними громадами виявлено близько 23,9 тис. дітей, які з різних причин залишилися без батьківського піклування, у тому числі у зв’язку з агресією рф проти України. Кожна така дитина – це окрема історія, окремий біль.
Проте серед дітей, які залишилися без батьківського піклування, переважна більшість тимчасово влаштовані, зокрема, в сімʼї родичів або знайомих.
Довідково: На початок квітня в Україні понад 397 тис. дітей мали статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, а за 1-й квартал 2025 року близько 28 тис. дітей отримали цей статус.
Якщо ми говоримо про загальну кількість дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, то в Україні, станом на перший квартал 2025 року, 61 276 таких дітей знаходяться на первинному обліку. З них 55 860 — вже перебувають у сімейному оточенні: 43 657 дітей знаходяться під опікою або піклуванням, а 12 203 дитини влаштовані до прийомних сімей або дитячих будинків сімейного типу.
З окупації врятували ще 11 українських дітей28.05.25, 17:00 • 2107 переглядiв
Ми чітко розуміємо, що тисячі дітей потребують родинного тепла та затишку, тому активно працюємо над розвитком і популяризацією усиновлення та сімейних форм виховання в Україні. Одна з основним цілей Державної служби України у справах дітей, щоб до 2028 року як мінімум 95% дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, знайшли турботливу родину. Це передбачено Стратегією забезпечення права кожної дитини в Україні на зростання в сімейному оточенні на 2024–2028 роки.
Один із векторів нашої діяльності у цьому напрямку – навчання кандидатів в усиновлювачі, прийомні батьки, батьки-вихователі, опікунів/піклувальників, а також патронатні вихователі. Це проєкт, який Державна служба у справах дітей запустила разом із благодійною організацією "Партнерство "Кожній дитині" та Міністерством соціальної політики України за підтримки ЮНІСЕФ. Після закінчення навчання в липні тренери мають далі допомагати майбутнім батькам або законним представникам дитини якнайкраще підготуватися до своєї нової соціальної ролі.
- Скільки усиновили дітей цьогоріч? Яка ситуація із усиновленням на 4-й рік війни?
Пріоритетним напрямком роботи служб у справах дітей є забезпечення стабільних та гармонійних умов життя, найкращих інтересів дитини шляхом влаштування її на виховання до сімей громадян, насамперед, на усиновлення.
Ситуація з усиновленням на четвертий рік повномасштабної війни має свої особливості та виклики, але ми бачимо позитивні тенденції. На 1-й квартал 2025 р. в Україні усиновлено 290 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. На місцевому обліку з усиновлення перебуває 14 946 дітей, з них 11 154 – вже влаштовано до сімейних форм виховання.
За минулий рік усиновлено 1270 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, це на 343 дитини більше ніж у 2023 році. Бачимо зростання на 27% – це достатньо позитивна динаміка. Та це не просто слова чи статистика. Ми маємо усвідомлювати, що за кожною цифрою стоїть доля окремої дитини.
- Як наразі розвиваються сімейні форми виховання в Україні?
Глобально у розвитку сімейних форм виховання та підтримці дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, ми спираємось на прийняту державою Стратегію забезпечення права кожної дитини в Україні на зростання в сімейному оточенні на 2024–2028 роки. Ця Стратегія є нашим дороговказом і ґрунтується на принципах деінституціалізації, які успішно впроваджуються у європейських країнах.
І наші зусилля вже дають відчутні результати. За попередній рік на 30% зменшилась кількість дітей, які отримують інституційний догляд та виховання, порівняно з показниками 2023 року. Що особливо важливо, кількість дітей до 3-х років в таких закладах зменшилася на 80%. Це свідчить про те, що ми активно розвиваємо саме сімейні форми виховання, забезпечуючи малюкам життєво необхідне сімейне тепло.
Ми активно працюємо над розвитком та популяризацією сімейних форм виховання. Якщо ви маєте бажання відкрити своє серце і дім для дитини, створивши прийомну сім’ї чи дитячий будинок сімейного типу (ДБСТ), або стати патронатним вихователем – звертайтесь до нас. Ми готові надати повну інформаційну та консультаційну підтримку.
Також наша команда Державної служби України у справах дітей запустила важливий проєкт для підтримки дитячих будинків сімейного типу (ДБСТ). Завдяки державній субвенції, Фундації Олени Зеленської та міжнародним донорам, бажаючі створити або розширити ДБСТ можуть отримати житло. За консультацією про те, хто саме може отримати житло і які умови, можна звертатися на електронну пошту Служби [email protected] або за номерами телефонів (044) 289 52 93, (067) 201 91 51.
- Яка робота ведеться з підлітками в інтернатних закладах?
Ми чудово розуміємо, що підлітковий вік – це час пошуку себе, і часто юнаки та дівчата стикаються з нерозумінням, чим вони хочуть займатися у дорослому житті. Для дітей, які перебувають в інституційних закладах, а також у прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу, ця проблема може бути ще гострішою через особливості їхнього життєвого досвіду.
Саме тому, у квітні цього року, ми запустили важливий проєкт із профорієнтації для дітей віком 14-17 років. Цей проєкт насамперед спрямований на допомогу з вибором професії для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
Ми переконані, що розвиток ключових компетентностей та вмінь, необхідних для життєстійкості, усвідомленого вибору подальшого навчання, професії та успішної самореалізації на ринку праці, вимагає раннього ознайомлення з професіями. Профорієнтація має інтегруватися на рівні початкової та базової школи, а не лише у випускних класах. Адже без цього виникає проблема вибору професії без урахування здібностей дитини та реальних потреб ринку праці, що може призвести до низької продуктивності, зайвих витрат на навчання та необхідності переорієнтації в майбутньому.
Наші підлітки мають бути максимально підготовленими до викликів дорослого життя та приймати усвідомлені, зважені рішення.
У наших планах – створення чат-боту, який стане зручним інструментом для профорієнтаційної підтримки.
Ми також запрошуємо до співпраці організації, які мають досвід у проведенні профорієнтаційних заходів для дітей та молоді. Їх експертиза та підтримка допоможуть нам масштабувати цей важливий проєкт і охопити якомога більше дітей, яким потрібна наша допомога у визначенні їхнього професійного шляху. Разом ми можемо забезпечити нашим дітям міцний фундамент для самостійного та успішного життя.