В Криму поглиблюється криза з прісною водою - окупанти заморозили будівництво водосховищ
Київ • УНН
У Криму через брак фінансування та корупцію зупинили проєкти двох водосховищ. Дефіцит прісної води на півострові поглиблюється.

У тимчасово окупованому Криму посилюється криза із прісною водою, яка залишається серйозним фактором невдоволення серед населення російською "адміністрацією" півострова. Про це повідомляє Головне управління розвідки Міністерства оборони України, пише УНН.
Деталі
Зазначається, що раніше загарбники декларували плани реалізувати два проєкти, начебто спрямовані на розв’язання водної кризи в Криму - зокрема на південному узбережжі, де розташовані Ялта й Алушта. Так, "влада" затвердила будівництво двох великих штучних наливних водойм гірського типу: Сонячногірське (джерело наповнення річка Улу-Узень) та Мартовське (річка Марта) водосховища корисним об’ємом 8,6 та 6,5 млн кубометрів відповідно.
Однак обидва проєкти зіштовхнулись зі значним дефіцитом бюджету через скорочення фінансування так званих "федеральних програм" - москва скоротила видатки на Крим. У таких умовах "адміністрація" визнала, що не зможе реалізувати та ввести в експлуатацію водосховища у визначені терміни.
Ще один важливий чинник, який впливає на поглиблення водної кризи в Криму, - величезний рівень корупції: значна частина бюджету зникла у невідомому напрямку. Через це за два останні роки кошторис проєкту Сонячногірського водосховища зріс у рази і оцінюється в кілька десятків мільярдів рублів.
Станом на осінь 2026 року реалізація проєкту Мартовського водосховища також суттєво затримується - з тих самих причин. Проєктну документацію водосховища неодноразово "доопрацьовували" через помилки в оцінюванні геологічної стабільності схилів - йдеться про вкрай високий ризик зсувів ґрунту під час заповнення чаші водосховища. На місцевості, де росіяни начебто планують створити штучне водосховище, провели вирубку лісових насаджень та початкові земляні роботи.
Фактично проєкти Мартовського та Сонячногірського водосховищ заморожені.
Залишається незавершеним спорудження тракту подачі води із Ніжинського (с. Ніжинське, Нижньогірський район), Новогригорівського (Нижньогірський район) та Просторненського (Джанкой) підземних водозаборів до Феодосії та Керчі.
Оскільки росія спрямовує на ведення війни проти України дедалі більше грошей, інші програми фінансування, зокрема утримання тимчасово захоплених територій Кремль скорочує.
Так, станом на кінець жовтня витрати в межах реалізації програми "Соціально-економічний розвиток Республіки Крим і міста Севастополь" склали 88 млрд рублів - це на 3,7 % нижче запланованих на 2026-й значень (91,4 млрд рублів) та на 22% менше, ніж витратили минулого року (112,9 млрд рублів).
Протягом 2027-2029 років москва планує і надалі скорочувати фінансування вказаної програми. Тож, схоже, розв’язувати кризу з прісною водою в Криму загарбники не збираються, зауважили в ГУР.
Натомість в умовах поглиблення дефіциту водних ресурсів "влада" продовжує масове i безсистемне викачування води з підземних свердловин. Це призводить до її мінералізації та негативно впливає на екологію півострова. Водночас технічна інфраструктура (канали, насосні станції, водосховища тощо) частково зруйнована та перебуває у критичному стані.
російська окупація зумовила занепад і зниження рівня життя в Криму: криза із прісною водою - лише один із індикаторів стагнації на півострові. Подолати дефіцит води загарбники неспроможні - через високий рівень корупції в окупаційній адміністрації, брак фінансування з москви та недосконалі проєктні рішення. Отже, ситуація з водопостачанням в окупованому Криму має сталу тенденцію до погіршення