Що не варто знімати, публікувати чи пересилати під час війни - пояснення ЦПД
Київ • УНН
ЦПД і РНБО запустили кампанію з інформаційної безпеки під час війни. Українців закликають не передавати ворогу фото, координати й дані про військових.
Центр протидії дезінформації спільно з Апаратом Ради національної безпеки і оборони України запустив інформаційну кампанію, яка нагадує про важливість інформаційної безпеки під час війни. Українців закликають не поширювати матеріали, що можуть допомогти ворогу зібрати дані для підготовки наступних атак, передає УНН.
Деталі
"Фото, відео та навіть повідомлення в чатах можуть допомогти росіянам оцінити наслідки ударів і зібрати дані для підготовки наступних атак. Окрема загроза — пропозиції грошей за таку інформацію", - йдеться у дописі.
Яку інформацію не можна поширювати
"Побачив місце влучання - відклади телефон", – наголошують у ЦПД РНБО.
У межах кампанії наголошують, що фото та відео місць влучань, руйнувань, пожеж, пошкоджень об’єктів критичної інфраструктури й роботи екстрених служб можуть допомогти росіянам оцінити наслідки ударів. Також не варто публікувати інформацію про роботу протиповітряної оборони та її результати. Таке відео може допомогти ворогу оцінити наслідки атаки, зазначили у ЦПД.
"Отримав фото чи відео - не поширюй", – йдеться у дописі.
Українців закликають не пересилати у месенджерах отримані від інших людей кадри, не поширювати адреси й координати та не уточнювати масштаби пошкоджень, а також не поширювати деталі про роботу ППО, дії військових та екстрених служб, адже кожне поширення збільшує ризик витоку чутливої інформації.
"Чат будинку - теж джерело інформації для ворога", – зазначають у ЦПД.
Також у межах кампанії закликають не повідомляти незнайомцям, куди було влучання та що саме пошкоджено. Навіть із закритого чату інформацію можна переслати, зберегти та оприлюднити.
Окремо у ЦПД наголошують на необхідності берегти інформацію про військових. Зокрема не можна фотографувати та публікувати переміщення військової техніки й особового складу, розташування блокпостів, укріплень та інших оборонних об’єктів, координати, орієнтири й деталі, за якими можна визначити розташування військових обʼєктів.
"Спілкуєшся з військовим - бережи інформацію. Не розпитуй про точне місце перебування, маршрути, ротації та майбутні переміщення. Не розголошуй іншим інформацію про місце служби, підрозділ чи діяльність військового. Не повідомляй незнайомцям, де служать твої рідні або знайомі. Навіть інформація з особистої розмови може становити цінність для ворога", – наголошують у ЦПД.
Що робити у випадку, якщо за фото чи інформацію пропонують гроші
У межах кампанії підкреслюють, що варто бути насторожі, якщо незнайомець просить за винагороду:
- сфотографувати певний обʼєкт;
- передати координати;
- повідомити про військових чи техніку;
- розповісти про наслідки атаки.
"Такі пропозиції можуть бути спробою вербування для збору розвідувальної інформації. Отримав підозрілу пропозицію - повідом СБУ", – йдеться у дописі.
У ЦПД вказали, як діяти:
- Припинити спілкування.
- Зберегти листування, дані профілю, номер телефону та інші докази.
- Не виконувати завдання і не передавати інформацію.
- Повідомити СБУ через офіційний чатбот «Спали ФСБшника».
"Запам’ятай. Кожне фото має наслідки. Чат будинку - теж джерело інформації для ворога. Гроші за один кадр можуть коштувати комусь життя. Інформаційна безпека починається з тебе. Ворог шукає інформацію - збережи її", – сказано у дописі.