Чотири місяці без маркетингу на фармринку: нардеп Дмитрієва пояснила, чому досі не узгоджені нові правила

Понад чотири місяці минуло з моменту заборони маркетингових договорів на фармацевтичному ринку, однак єдиного рішення щодо того, на яких умовах їх буде дозволено знову, досі не прийнято. Ключовою складністю є збереження балансу між державним регулюванням і господарською автономією. Про це в ексклюзивному коментарі УНН повідомила народна депутатка, заступник голови комітету Верховної Ради з питань здоровʼя нації Оксана Дмитрієва.

За її словами, за понад чотири місяці розглядалося кілька редакцій нової постанови щодо регулювання маркетингу на фармацевтичному ринку. Перший варіант був компромісним, містив обмеження на рівні 12% маркетингу від загального обсягу аптечних продажів і його підтримала значна частина ринку. Однак на початку червня з’явилася нова версія з зовсім по-іншому сформульованими відсотковими обмеженнями - повернення маркетингових послуг у межах 20% від обсягу реалізації, що в реальності дасть лише 3,5% від маркетингу для аптек, і це викликало нову хвилю дискусій.

Зараз питання відсотків взагалі стало другорядним, тому що Мін’юст надав зауваження, що обмеження у відсотках не передбачено чинним законом, а отже — постанова не має права це регулювати. Тому, наразі, з проєкту постанови має бути вилучений цей пункт, і лише після погодження з усіма дотичними органами — даний проєкт має потрапити на голосування

Вона пояснила, що найбільші труднощі викликає пошук балансу між державним регулюванням і господарською автономією. Закон дозволяє встановлювати порядок та умови надання маркетингових послуг - це підтримується більшістю учасників ринку. 

"Проте, коли йдеться про встановлення граничних обсягів у вигляді відсотків, виникає вже зовсім інша ситуація. Частина ринку вважає, що це — форма втручання в договірні відносини, яка може бути визнана як обмеження господарської свободи. З іншого боку — обмеження необхідні, щоб запобігти можливим зловживанням, а головне — створити умови для зниження цін на ліки. Також важливою дискусійною темою є, те від кого рахувати обмеження — від виробника чи від аптеки. Це суттєво впливає на фінансову модель усієї галузі", - зазначила депутатка.

Дмитрієва також додала, що в країнах ЄС немає фіксованих фінансових обмежень на маркетингові послуги. Там роблять ставку на прозорості фінансових відносин, забороні недобросовісної конкуренції, розкриттю маркетингових платежів, і єдиних для всіх учасників ринку правилах, які не перешкоджають конкуренції.

Саме такі механізми — правила, прозорість, недискримінаційність — передбачені й українським законом у чинній редакції. Якщо в подальшому держава захоче встановлювати додаткові фінансові обмеження — то для цього потрібно чітке правове обґрунтування, аналітика, оцінка впливу, і, можливо, зміна законодавства

Нагадаємо

З 1 березня 2025 року, вже понад чотири місяці, в Україні діє постанова Кабміну №168, що ввела обмеження націнок на ліки та заборону маркетингових угод. Зараз Уряд переглядає своє рішення.

Поки постанова не дала реальних результатів, станом на червень 2025 року аналітики фіксують зростання цін на ліки в Україні, попри урядові ініціативи. Українці також зазначають, що не відчули зниження цін на ліки. Про здорожчання ліків замість здешевшання говорять й БФ "Пацієнти України". За словами голови фонду Інни Іваненко, поки пацієнти не відчувають суттєвого покращення у вартості чи доступності ліків.