Чому Україна зараз фактично не може отримати комплекси ПРО THAAD, про які говорив Зеленський
Київ • УНН
Передача систем THAAD неможлива через дефіцит батарей, складність радарів AN/TPY-2 та пріоритет захисту Близького Сходу. США обмежують експорт комплексів.
Україна хотіла б отримати американські комплекси ПРО THAAD як посилення захисту від балістики, однак зараз така передача майже нереальна через дефіцит самих систем, залежність від США та ситуацію на Близькому Сході. Про це йдеться у матеріалі Defense Express, пише УНН.
Деталі
Раніше президент України Володимир Зеленський під час спілкування із журналістами заявляв, що Україна прагне отримати комплекси THAAD в обмін на свою допомогу країнам Близького Сходу.
Такий комплекс – це не просто ще одна батарея ППО, а стратегічна система протиракетної оборони для перехоплення балістичних ракет на великій висоті. У разі передачі вона могла б стати найвищим ешелоном захисту України від російських ракет, зокрема типу "Іскандер". Теоретично її також розглядають як один із небагатьох комплексів, здатних працювати й проти більш складних цілей.
Головна проблема – таких систем у світі дуже мало
Основна причина – THAAD є надзвичайно рідкісною системою. У світі існує дуже обмежена кількість таких батарей, і більшість із них перебуває на озброєнні США та союзників, які самі розглядають їх як критично важливий елемент захисту від іранських ракет.
Якщо говорити про країни Близького Сходу, то потенційно джерелом могли б бути лише Саудівська Аравія або ОАЕ. Але саме вони сьогодні залишаються серед тих держав, які найбільше залежать від THAAD для власної безпеки. На тлі ударів Ірану жодна з них навряд чи погодиться віддати частину своєї протиракетної оборони.
Без ключового радара THAAD не працює
Ще одна критична проблема – THAAD неможливо просто "передати як пускову". Комплекс працює разом із надпотужною РЛС AN/TPY-2, яка виявляє балістичні цілі, відрізняє їх від хибних мішеней і забезпечує наведення.
Без такого радара система фактично втрачає бойову цінність. А ці радари самі по собі є дефіцитними, дорогими й виробляються в дуже обмеженій кількості. Навіть якщо теоретично хтось погодився б віддати батарею, швидко знайти для неї повноцінний радар було б надзвичайно складно.
Без дозволу США передача неможлива
Навіть якщо країна-оператор захотіла б передати THAAD Україні, зробити це без згоди США неможливо. Це американська система, яка постачається союзникам на жорстких умовах експортного контролю.
Окрім самої політичної згоди, потрібна також підтримка США в питаннях логістики, технічного обслуговування, інтеграції в систему ППО та підготовки розрахунків. А навчання екіпажів для THAAD – це не швидкий процес, а місяці або навіть довше.
Є ще одна проблема – ракети до THAAD
Навіть отримання однієї батареї не вирішує питання, якщо немає достатнього запасу протиракет. Після бойових дій на Близькому Сході попит на такі ракети різко зріс, а темпи виробництва залишаються обмеженими.
Тобто навіть у разі політичного рішення Україна зіткнулася б не лише з проблемою самої системи, а й із проблемою її повноцінного забезпечення боєкомплектом.
Що це означає для України
На практиці це означає, що THAAD зараз залишається для України бажаною, але майже недосяжною системою. Причина не в одному факторі, а в сукупності проблем: дуже мала кількість комплексів, залежність від США, дефіцит радарів, нестача ракет і небажання країн Близького Сходу послаблювати власну оборону.
Тому в найближчій перспективі реальнішим для України залишається посилення наявної багаторівневої ППО – насамперед через додаткові батареї Patriot, ракети до них та інші системи протиракетного захисту.