11–12 листопада у Брюсселі відбулася мініпленарна сесія Європейського парламенту, під час якої депутати розглянули питання посилення санкцій проти росії, захисту українських дітей, розвитку оборонної промисловості, кібербезпеки та фінансування цивільного захисту. Одним із головних результатів стало ухвалення резолюції щодо українських дітей, які були примусово депортовані до рф або залишаються на окупованих територіях.
Які ще рішення ухвалили євродепутати та що вони означають для України, розповідає УНН.
Два дні рішень у Брюсселі: що вони показали
Упродовж 11–12 листопада 2026 року Європейський парламент провів у Брюсселі чергову мініпленарну сесію. До порядку денного увійшли питання міжнародної безпеки, економічного розвитку, захисту прав людини, цифрових технологій та майбутнього фінансування Європейського Союзу.
Перший день присвятили переважно парламентським дебатам. Зокрема, євродепутати обговорили становище українських дітей, примусово вивезених росією, програму роботи Європейської комісії на 2027 рік, реформування цивільного захисту та протидію кіберзагрозам. На 12 листопада запланували 15 питань для голосування. Серед них — резолюція щодо українських дітей, ініціативи у сфері оборонних технологій, інвестиційного захисту та використання штучного інтелекту.
Для України ключовими стали питання міжнародної відповідальності росії, подальшого санкційного тиску та зміцнення європейської безпеки.
Депортація українських дітей: Європарламент підтримав жорстку оцінку дій росії
Одним із найважливіших результатів сесії стало ухвалення 12 листопада резолюції щодо українських дітей, яких примусово депортували до росії або які проживають на тимчасово окупованих територіях України. Документ підтримали 536 євродепутатів, проти проголосували 8, ще 37 утрималися.
Як повідомила заступниця голови Верховної Ради України Олена Кондратюк, яка перебувала з робочим візитом у Європарламенті, ухвалена резолюція передбачає принципово ширший підхід до захисту українських дітей. Зокрема, увагу приділено не лише депортованим неповнолітнім, а й приблизно 1,6 млн українських дітей, які, за наведеними під час обговорення оцінками, залишаються під російською окупацією.
Європарламент заявив, що дії росії щодо українських дітей відповідають юридичному визначенню геноциду, та закликав держави ЄС офіційно визнати їх такими. Резолюція вимагає від росії негайного та безумовного повернення депортованих дітей, надання інформації про їхнє місцеперебування та забезпечення доступу міжнародних гуманітарних організацій.
Окремо йдеться про припинення примусової русифікації, мілітаризації, незаконного усиновлення та зміни громадянства українських дітей.
Євродепутати також наголосили, що повернення неповнолітніх не може бути предметом політичного торгу, обміну військовополоненими чи умовою територіальних поступок під час мирних переговорів. Крім того, документ передбачає заклики до розширення санкцій проти осіб, організацій та компаній, причетних до депортації й перевиховання дітей.
Нові санкції проти росії: ЄС шукає способи перекрити фінансування війни
Ще одним важливим питанням стало посилення санкційного тиску на росію у відповідь на продовження атак проти України. 12 листопада євродепутати обговорили необхідність перекриття джерел фінансування російської агресії. Дискусія стосувалася подальших можливостей економічного обмеження рф та скорочення ресурсів, які можуть використовуватися для ведення війни.
Зокрема, Європарламент закликав розглянути обмеження проти російських корпорацій "Газпром" і "Роснєфть", а також причетних дочірніх структур. Відповідні заклики пов'язані з даними дослідників Єльського університету щодо фінансування або забезпечення переміщення та перевиховання дітей.
Для України подальше розширення санкцій могло б означати додаткові обмеження для російських фінансових та економічних структур. Однак практичний вплив залежатиме від конкретного змісту майбутніх рішень, їхнього виконання та можливостей обходу обмежень.
Європейська оборона: підтримка військових технологій та оборонних підприємств
Питання розвитку оборонної промисловості також увійшло до порядку денного сесії. 12 листопада на голосування винесли доповідь, присвячену підтримці нових учасників оборонного ринку та переходу від технологічних прототипів до серійного виробництва.
Європейські законодавці розглядають можливості залучення малих і середніх підприємств, стартапів та інноваційних компаній до зміцнення оборонного потенціалу ЄС. Проблема полягає в тому, що навіть перспективні оборонні розробки нерідко стикаються з труднощами під час переходу до масштабного виробництва. Йдеться про доступ до фінансування, державних замовлень, виробничих потужностей та складні закупівельні процедури.
Для України цей напрям становить практичний інтерес. Під час повномасштабної війни українські виробники накопичили досвід швидкого розроблення й удосконалення безпілотників, засобів радіоелектронної боротьби та інших оборонних технологій. Розширення співпраці з європейськими партнерами потенційно може сприяти спільному виробництву, залученню інвестицій та виходу українських розробок на європейський ринок.
Мільярди євро на цивільний захист: як ЄС готується до нових загроз
Під час сесії Європарламент також підтримав свою позицію щодо реформування Механізму цивільного захисту ЄС на 2028–2034 роки. Йдеться про систему, яка допомагає європейським країнам реагувати на стихійні лиха, надзвичайні ситуації, масштабні пожежі, повені та інші кризи. Європейська комісія запропонувала передбачити на відповідні заходи 10,675 млрд євро. Водночас Європарламент виступив за збільшення фінансування до 12,42 млрд євро.
Парламентська пропозиція передбачає розподіл ресурсів за трьома напрямами: 40% на цивільний захист, 40% на готовність до надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров'я та 20% як резерв для непередбачених потреб. Серед запропонованих нововведень також є посилення систем раннього попередження, оцінювання вразливості територій, формування запасів необхідних матеріалів та вдосконалення співпраці цивільних і військових структур під час криз.
Кібербезпека та штучний інтелект: як Європа посилює захист
11 листопада євродепутати обговорили стійкість Європейського Союзу до кібератак, гібридних загроз і порушень роботи критичної інфраструктури. У центрі уваги опинився захист цифрових систем, стратегічних ланцюгів постачання та сервісів, від яких залежить повсякденне життя громадян.
Підставою для дискусії, зокрема, стали кібератаки на підключене обладнання в європейських торговельних мережах, які продемонстрували вразливість сучасної інфраструктури.
Окремо 12 листопада Європарламент розглянув питання використання штучного інтелекту в європейських інституціях. Профільний комітет запропонував посилити демократичний контроль за застосуванням ШІ, забезпечити прозорість алгоритмічних рішень та зберегти відповідальність людини за ухвалення рішень.
Серед інших пропозицій — додатковий захист від дипфейків, алгоритмічної дискримінації та використання технологій для маніпулювання громадською думкою.
Для офіційного Києва ця дискусія має значення через постійну протидію російським кібератакам, дезінформаційним кампаніям та інформаційному втручанню. Крім того, розвиток європейського регулювання ШІ формуватиме стандарти, з якими Україні доведеться узгоджувати власні цифрові правила в процесі євроінтеграції.
Економіка та інвестиції: які зміни обговорили євродепутати
Економічний блок сесії присвятили захисту приватних інвесторів, підвищенню прозорості фінансових продуктів та майбутнім пріоритетам Європейського Союзу.
Зокрема, 12 листопада до порядку денного голосувань увійшли два законодавчі документи, спрямовані на вдосконалення правил роздрібного інвестування. Ініціативи передбачають зрозуміліше інформування громадян про інвестиційні ризики, можливу дохідність, комісії та інші витрати. Мета запропонованих змін — допомогти інвесторам ухвалювати обґрунтовані фінансові рішення та зменшити ризики введення споживачів в оману.
Крім того, 11 листопада депутати обговорили програму роботи Європейської комісії на 2027 рік. Серед її пріоритетів визначили підвищення конкурентоспроможності економіки, розвиток інновацій, зміцнення оборони, захист демократії та підготовку багаторічного бюджету ЄС на 2028–2034 роки.
Що ще відбулося у Брюсселі 11-12 листопада
Окрім питань, безпосередньо пов'язаних з Україною, євродепутати ухвалили низку організаційних рішень.
Зокрема, 12 листопада новою віцепрезиденткою Європейського парламенту обрали представницю Люксембургу Тіллі Метц із політичної групи "Зелені / Європейський вільний альянс". У першому турі вона отримала 423 голоси, тоді як її конкурентку Раду Лайкову підтримали 114 депутатів.
Також Європарламент схвалив зміни, які дозволяють депутаткам передавати право голосу колегам у період перед пологами та після народження дитини. За відповідні положення проголосували 578 євродепутатів, проти — 25, ще четверо утрималися.
Окремими питаннями порядку денного стали реалізація Європейського плану боротьби з онкологічними захворюваннями, підтримка агропродовольчого сектору, діяльність Європейського хімічного агентства та фінансова співпраця з Гренландією.
11 листопада депутати також обговорили свободу медіа й незалежність суспільних мовників у Чехії.
Що результати мініпленарної сесії означають для України
Рішення та дискусії Європарламенту мають для України кілька напрямів потенційного впливу.
Насамперед ідеться про політичний і правовий виміри. Ухвалена резолюція щодо українських дітей посилює міжнародну увагу до примусової депортації, русифікації та мілітаризації неповнолітніх. Водночас вона створює додаткові підстави для політичного тиску на росію та закликів до розширення міжнародних розслідувань.
Другий напрям — санкційна політика. Подальше обмеження фінансових можливостей росії залишається одним із інструментів європейської підтримки України. Проте реальний ефект залежить від того, які саме санкції погодять держави ЄС та наскільки ефективно забезпечуватиметься їх виконання.
Третій напрям — оборонна та технологічна співпраця. Розвиток європейської оборонної промисловості може створювати додаткові можливості для українських виробників, зокрема у сфері безпілотних систем, військових технологій та спільних виробничих проєктів.
Четвертий напрям стосується стійкості держави до криз. Посилення європейських механізмів цивільного захисту, кібербезпеки та реагування на надзвичайні ситуації потенційно розширює можливості міжнародної співпраці, особливо в умовах російських атак на українську інфраструктуру.
Водночас закцентуємо, що більшість цих ініціатив не передбачає негайного виділення Україні додаткових коштів або автоматичного запровадження нових правил. Їхній практичний результат залежатиме від подальших рішень інституцій ЄС.
Нагадаємо
Раніше УНН повідомляв, що Європарламент ухвалив резолюцію, закликаючи держави-члени ЄС та G7 негайно схвалити пропозицію щодо використання заморожених російських активів. Це має стати основою для значного гранту та позики Україні, з відшкодуванням, що залежить від майбутніх репарацій росії.