Світові ціни на пшеницю знижуються на тлі очікувань домовленостей щодо безпеки судноплавства у Чорному морі та покращення прогнозів світового врожаю. Водночас українські аграрії стикаються з обмеженнями експорту, дорогими перевезеннями та низькими закупівельними цінами.
Скільки зараз коштує тонна пшениці, як міжнародна політика впливає на зерновий ринок та чи варто українцям очікувати здешевлення хліба, розповідає УНН.
Деталі
Світовий ринок пшениці опинився під тиском одразу кількох чинників: дипломатичних переговорів щодо російсько-української війни, очікуваного збільшення виробництва зерна та зростання світових запасів. Одним із головних факторів, що визначають поведінку трейдерів, залишається безпекова ситуація у Чорному морі, через яке традиційно здійснюється значна частина експорту української та російської пшениці.
За даними аналітиків GrainTrade, станом на 18 листопада закупівельні ціни на українську продовольчу пшеницю в дунайських портах знизилися на 5 доларів за тонну. На світових біржах спостерігається різноспрямована динаміка: американські котирування падають, тоді як європейські отримують підтримку завдяки експортному попиту. Ситуацію ускладнює те, що зниження світових цін не обов'язково супроводжується аналогічними змінами на внутрішньому ринку України. Для аграріїв визначальними залишаються вартість логістики, можливість відвантаження зерна та попит із боку експортерів.
Скільки коштує пшениця в Україні у листопаді 2026 року
Станом на 18 листопада закупівельні ціни на продовольчу пшеницю в українських портах Дунаю становили 145–150 доларів за тонну, або приблизно 7400–7800 гривень. Фуражну пшеницю, яку використовують переважно для годівлі тварин, закуповували по 130–140 доларів, або 7000–7200 гривень за тонну. Водночас у румунському порту Констанца попит на українську продовольчу пшеницю зберігався на рівні 245–250 доларів за тонну, а на фуражну — близько 230 доларів.
Таку значну різницю між цінами в портах аналітики пояснюють, зокрема, подорожчанням морських перевезень, ризиками для судноплавства та простоями суден.
На внутрішньому ринку ситуація дещо інша. За інформацією Української універсальної біржі, протягом 9–15 листопада середні індикативні ціни на пшеницю навіть продемонстрували помірне зростання. Зокрема, середня вартість пшениці другого класу становила 5767,46 гривні за тонну, що на 3,92% більше, ніж попереднього тижня. Пшениця третього класу подорожчала на 2,37%, до 5219,93 гривні, а четвертого — на 2,71%, до 5113,10 гривні.
Крім того, за даними Індексу закупівлі Harvest Agro, медіанна ціна попиту на пшеницю за розрахунками з ПДВ упродовж 9–15 листопада становила 6500 гривень за тонну. При цьому внутрішні закупівельні ціни та вартість зерна в портах не варто ототожнювати, адже вони формуються за різними умовами поставки та враховують різні логістичні витрати.
Попри локальне підвищення цін, українські виробники не поспішають продавати врожай. Аналітики відзначають низьку торговельну активність та обмежене коло покупців. Тому частина аграріїв продовжує зберігати зерно, розраховуючи на покращення цінової ситуації.
Як переговори США, України та росії впливають на зерновий ринок
Одним із головних факторів зниження світових котирувань стали очікування дипломатичного прогресу в питанні безпеки судноплавства у Чорному морі. Як повідомляв Bloomberg, 16 листопада ф'ючерси на пшеницю на Чиказькій товарній біржі подешевшали приблизно на 1% на тлі сподівань щодо можливих домовленостей між Україною, США та росією.
Минулого тижня делегації трьох країн проводили переговори в Абу-Дабі, під час яких порушувалося питання безпеки Чорноморського регіону. Однак суттєвого прогресу щодо відновлення стабільного судноплавства досягти не вдалося. Тим часом учасники зернового ринку враховують можливість нових міжнародних домовленостей, які могли б знизити ризики для торговельних суден та полегшити експорт зерна.
Механізм впливу дипломатії на ціни доволі простий. Якщо безпекова ситуація у Чорному морі покращиться, Україна та росія потенційно зможуть збільшити обсяги постачання зерна. Зростання пропозиції на світовому ринку, своєю чергою, створить додатковий тиск на ціни. Водночас трейдери реагують не лише на ухвалені рішення, але й на очікування майбутніх домовленостей. Тому навіть повідомлення про можливий прогрес у переговорах здатні впливати на біржові котирування.
Разом із тим відсутність реальних гарантій безпеки, продовження атак на портову інфраструктуру та торговельні судна можуть швидко змінити ситуацію і спричинити зворотне зростання цін.
Що відбувається з цінами на зерно на світових біржах
За інформацією "УкрАгроКонсалт", за підсумками торгів 16 листопада грудневі ф'ючерси на пшеницю на Чиказькій товарній біржі CBOT знизилися на 1,05%, до 215,68 долара за тонну. У Канзас-Сіті тверда озима пшениця подешевшала до 227,44 долара за тонну. Додатковим чинником стало зміцнення американського долара, який досяг найвищого рівня з квітня 2025 року. Сильніша американська валюта робить зерно зі США дорожчим для іноземних покупців та послаблює конкурентоспроможність американських експортерів.
Натомість на європейській біржі Euronext у Парижі грудневі контракти на пшеницю протягом тижня подорожчали на 3,7%, до 235,25 євро за тонну. Підтримку європейським котируванням забезпечували посилення експортного попиту та ослаблення євро відносно долара.
Як бачимо, попри загальний тиск на зерновий ринок, ціни в різних регіонах змінюються неоднаково. Вирішальне значення мають валютні коливання, конкуренція між експортерами, попит імпортерів та геополітичні ризики.
Чому український експорт пшениці суттєво скоротився
Однією з найбільших проблем для українського зернового ринку залишається скорочення експорту.
За даними GrainTrade, протягом перших 16 днів листопада Україна експортувала 383 тисячі тонн пшениці. Для порівняння, за аналогічний період 2025 року цей показник становив 857 тисяч тонн. Іншими словами, обсяги відвантажень скоротилися приблизно на 55%.
Від початку 2026/2027 маркетингового року загальний експорт української пшениці становив 4,157 мільйона тонн проти 7,09 мільйона тонн роком раніше. Це означає скорочення приблизно на 41%. Основними покупцями української пшениці у листопаді стали Алжир, який імпортував 98,4 тисячі тонн, Іспанія — 47,8 тисячі тонн та Єгипет — 46,6 тисячі тонн.
Обмежені можливості експорту призводять до накопичення зерна всередині країни. Відповідно, виробники змушені конкурувати за обмежений попит, а покупці отримують можливість пропонувати нижчі закупівельні ціни. Додатковий тиск створює вартість логістики. Атаки на порти та судна, затримки перевезень і підвищені страхові ризики збільшують витрати експортерів. У таких умовах навіть відносно високі світові ціни не гарантують українським виробникам відповідних доходів, адже значну частину потенційного прибутку можуть поглинати витрати на доставку зерна до іноземних покупців.
Російські атаки залишаються загрозою для продовольчої безпеки світу
Попри дипломатичні очікування, ситуація з безпекою судноплавства у Чорному морі залишається напруженою. 16 листопада біля узбережжя Болгарії затонуло вантажне судно BETUL 8, яке перевозило близько 3 тисяч тонн пшениці з Румунії до Єгипту. Як повідомляло Reuters із посиланням на джерела у сфері морської безпеки, судно могло зазнати удару морського безпілотника. Екіпаж із 12 громадян Туреччини вдалося врятувати. Цей інцидент продемонстрував, що ризики для транспортування зерна зберігаються навіть поблизу узбережжя країн НАТО.
Своєю чергою, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга 16 листопада наголосив на загрозах глобальній продовольчій безпеці внаслідок російських атак. За його словами, внаслідок російської агресії пошкоджено понад 1600 об'єктів української портової інфраструктури, а уражень зазнали понад 260 цивільних суден.
Українська сторона акцентує, що забезпечення безпеки Чорного моря має значення не лише для української економіки, але й для держав, які залежать від імпорту продовольства. А подальша нестабільність судноплавства може посилювати коливання світових цін на зерно та створювати додаткові ризики для країн Африки й Близького Сходу.
Світовий урожай зростає: чому це важливо для цін на зерно
Іншим потужним фактором впливу на ринок стали оновлені прогнози Міністерства сільського господарства США (USDA). У листопадовому звіті відомство підвищило оцінку світового виробництва пшениці у 2026/2027 маркетинговому році з 822,39 до 827,51 мільйона тонн. Прогноз світових кінцевих запасів також збільшився: з 276,04 до 280,82 мільйона тонн.
Покращення показників пов'язане, зокрема, зі збільшенням очікуваного врожаю в Аргентині, Австралії та Україні. Для України USDA підвищило прогноз виробництва пшениці з 26 до 26,5 мільйона тонн. Водночас оцінку експорту було знижено з 12,5 до 11,5 мільйона тонн. А прогноз кінцевих запасів української пшениці зріс із 6,1 до 7,3 мільйона тонн.
Це свідчить про те, що Україна може виробити більше зерна, ніж очікувалося раніше, проте реалізувати його на зовнішніх ринках буде складніше.
Тим часом на глобальному рівні збільшення виробництва та запасів створює сприятливіші умови для імпортерів. Покупці можуть обирати між більшою кількістю постачальників, а також відкладати закупівлі в очікуванні подальшого зниження цін.
Чи подешевшає хліб в Україні найближчим часом
Попри зниження окремих закупівельних цін на пшеницю, українцям поки не варто розраховувати на відповідне здешевлення хліба. Причина полягає в тому, що вартість зерна — лише частина витрат на виробництво готової продукції. Хлібопекарські підприємства змушені оплачувати електроенергію, газ, пальне, транспортування, зарплати працівників та інші виробничі потреби. Через російські атаки на енергетичну інфраструктуру додатковим фінансовим навантаженням стає використання генераторів та альтернативних джерел електропостачання.
Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук раніше прогнозував, що до кінця 2026 року хліб в Україні може здорожчати ще на 6–10%.За його оцінкою, навіть за достатньої пропозиції пшениці зростання інших складових собівартості продовжуватиме тиснути на кінцеві ціни для споживачів.
Що буде з цінами на пшеницю до кінця року
Подальша ситуація на зерновому ринку залежатиме від кількох ключових факторів: результатів міжнародних переговорів, безпеки судноплавства у Чорному морі, вартості логістики та обсягів світового врожаю. Якщо дипломатичні домовленості дозволять зменшити ризики для торговельних суден і забезпечити стабільніші поставки зерна, світові котирування можуть опинитися під додатковим тиском через очікуване збільшення пропозиції.
Для українських аграріїв такий сценарій матиме неоднозначні наслідки. З одного боку, зниження світових цін може обмежити доходи від продажу продукції. З іншого — відновлення безпечної логістики дозволить активніше експортувати зерно, скоротити витрати на перевезення та зменшити надлишкову пропозицію на внутрішньому ринку. Якщо ж атаки на портову інфраструктуру та судна триватимуть, експорт залишатиметься обмеженим, а українські виробники й надалі залежатимуть від дорогих альтернативних маршрутів.
Додатковий тиск на світові ціни створюватимуть прогнозовані високі врожаї в Австралії, Аргентині та інших країнах-експортерах.
Крім того, світові трейдери вже враховують можливе покращення ситуації у Чорному морі, тоді як українські аграрії продовжують працювати в умовах реальних воєнних ризиків. І саме від того, чи перетворяться дипломатичні переговори на конкретні гарантії безпеки, значною мірою залежатиме, скільки коштуватиме українська пшениця наприкінці 2026 року та на початку наступного сезону.
Нагадаємо
Раніше УНН писав, що пшениця впала в ціні до 11-тижневого мінімуму на тлі переговорів щодо війни в Україні.