З січня цього року в Україні запрацювала єдина електронна адреса для звернень до військового омбудсмена. Повідомляти про порушення прав можуть військовослужбовці, військовозобов’язані та члени їхніх родини. УНН розповідає, куди писати та які скарги прийматимуть.
Куди звертатися військовослужбовцям у разі порушення прав
У грудні 2024 року, Президент України Володимир Зеленський призначив Ольгу Решетилову (Кобилинську) уповноваженою Президента України з питань захисту прав військовослужбовців та членів сімей воїнів.
Зеленський призначив Ольгу Решетилову військовим омбудсменом30.12.24, 17:52 • [views_88207]
З січня цього року в Україні запроваджено єдину електронну адресу для звернень до військового омбудсмена. Вона призначена для розгляду питань, пов’язаних із проходженням військової служби.
До військового омбудсмена із скаргою можуть звернутися:
- військовослужбовці;
- резервісти та військовозобов’язані під час проходження зборів;
- члени добровольчих формувань територіальних громад;
- особи, які на добровільній основі залучаються до руху опору на тимчасово окупованих територіях;
- особовий склад правоохоронних органів, залучений до безпосередньої участі в бойових діях;
- представники за довіреністю чи законні представники осіб, на яких поширюється дія закону.
Скарги військовослужбовців: як правильно подати
Скарги можуть бути індивідуальними або колективними. Подавати їх можна в усній чи письмовій формах. Відправляти поштою, факсом, телефоном чи на електронну адресу.
Усні скарги подаються під час особистого прийому в омбудсмана чи працівника апарату Офісу або за допомогою технічних засобів електронних комунікацій через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії". Письмові скарги подаються в довільній формі.
Скарга повинна містити:
- прізвище, ім'я, по батькові;
- місце перебування та/або електронна поштова адреса та/або відомості про інші технічні засоби електронних комунікацій для зв’язку із скаржником;
- суть та зміст скарги;
- у разі подання скарги представником скаржника - документи, що підтверджують повноваження для представництва інтересів особи;
- дата подачі скарги і підпис.
Застосування кваліфікованого електронного підпису під час подання скарги не вимагається.
Дві та більше скарг, подані з одного і того самого питання, розглядаються разом.
Строк розгляду скарги не може перевищувати десяти робочих днів з дня її одержання. Однак скарга може бути розглянута протягом трьох днів, якщо зміст скарги дає підстави підозрювати потенційну шкоду для життя і здоров’я скаржника.
У разі якщо під час розгляду скарги виявлено ознаки кримінального правопорушення, про це невідкладно повідомляються відповідні правоохоронні органи, а в разі виявлення фактів корупційних або пов'язаних із корупцією правопорушень – також Національне агентство з питань запобігання корупції.
Анонімні скарги не розглядаються, крім випадків, якщо анонімна скарга стосується конкретного порушення і містить фактичні дані, що можуть бути перевірені.
За результатами розгляду скарги приймається одне із наступних рішень:
- призначення перевірки;
- направлення матеріалів скарги для організації розгляду за належністю;
- повернення скарги назад, якщо вона не відноситься до повноважень Офісу омбудсмена.
Про прийняте рішення повідомляється скаржнику не пізніше трьох робочих днів. Рішення можна оскаржити.
Перевірки проводяться за рішенням військового омбудсмана або одного із його заступників, порядок яких затверджується омбудсманом.
Підставами для призначення перевірок є дані, що свідчать про порушення прав військових, резервістів, військовозобов’язаних та поліцейських, одержані з будь-яких джерел, у тому числі у зверненні/запиті народного депутата, оприлюднені в медіа тощо.
У рішенні про призначення перевірки зазначаються:
- предмет та об’єкт перевірки;
- підстави для призначення перевірки;
- дата початку проведення перевірки.
Строк проведення перевірки не може перевищувати 30 робочих днів, однак він може бути продовжений за наявності обґрунтованих підстав на той самий строк.
Під час проведення перевірки особи, які до неї залучені, мають право:
- опитувати та отримувати інформацію проти кого проводиться перевірка;
- запитувати та отримувати інформацію і документи, що стосуються предмета перевірки, робити (отримувати) необхідні копії таких документів;
- проводити огляд місцевості, об'єктів, приміщень, предметів тощо, що стосуються предмета перевірки.
За результатами перевірки складається висновок, в якому зазначаються:
- інформація про відсутність або наявність порушення прав військових, резервістів, військовозобов’язаних та поліцейських;
- суть порушення;
- командир, орган військового управління, орган державної влади, його посадова особа, дії та/або рішення якої призвели до порушення прав;
- причини та умови, що призвели до порушення прав.
Зокрема, за результатами перевірки може бути розглянуто питання про притягнення командира до дисциплінарної відповідальності.
Захист прав військовослужбовців: які гарантії передбачає закон
Відповідно до закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військові мають права:
Соціально-економічні:
- право на достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, у тому числі право на отримання підйомної допомоги та добових при переїзді на нове місце служби;
- право на соціальну та професійну адаптацію;
- право на охорону здоров’я, медичну та соціально-психологічну допомогу;
- право на забезпечення жилим приміщенням;
- право на безоплатний проїзд;
- право на звільнення від штрафних санкцій та пені за невиконання зобов’язань;
- санаторно-курортне лікування;
- право на безоплатну правову допомогу;
- право на пенсійне забезпечення;
- право військовослужбовців, які звільняються зі служби, на отримання одноразової грошової допомоги;
- право на отримання грошової допомоги на оздоровлення та державної допомоги сім’ям з дітьми;
- право на відшкодування заподіяної шкоди;
- право на оскарження неправомірних рішень та дій;
- право на отримання статусу учасника бойових дій;
- право на догляд за дитиною.
Політичні: право на участь у виборах і референдумах, створення своїх громадських об’єднань відповідно до законодавства України.
Культурні:
- свобода наукової, технічної та художньої творчості;
- право на навчання (у тому числі на отримання післядипломної освіти) у військових навчальних закладах, відповідних підрозділах підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації військовослужбовців.
Трудові:
- право на працю та рівні права у соціально-економічній сфері;
- обмеження щодо звільнення військовослужбовців;
- поновлення на військовій службі (посаді) військовослужбовців;
- право на працевлаштування військовослужбовців після звільнення з військової служби;
- право на дострокове звільнення від проходження військової служби;
- переважне право на укладення контракту на проходження військової служби;
- право на визначення тривалості службового часу і часу відпочинку;
- право на відпустки.
Релігійні: право на свободу світогляду і віросповідання.
З якими проблемами звертаються найчастіше
Військовий омбудсмен Ольга Решетилова повідомляла, що з 26 січня в Україні запрацював Офіс військового омбудсмана.
"Як і всі органи державної влади, ми працюємо в умовах обмеженого бюджету. Тому, ми не зможемо набрати граничну чисельність нашого штату. Однак, роботи багато. Лише за суботу-неділю ми отримали понад 320 звернень. Ще навіть до початку роботи Офісу, вдень ми отримували по 120 – 130 звернень військовослужбовців та їх родин", - казала Решетилова.
Решетилова зазначала, що серед звернень, які вона отримувала, найбільше було - ненаправлення на лікування після поранень, на термінові і планові операції, наслідки важких контузій, панічні атаки і гострі постравматичні розлади.
Не складно зрозуміти, що в такому стані ефективність виконання бойових завдань низька, а рівень смертності серед військовослужбовців у зв’язку із захворюваннями буде рости. Крім того, у випадку нелікованого психічного розладу військовослужбовець може становити небезпеку чи то для себе самого, чи то для побратимів. Проте зі звернень видно, що невиконувати рекомендації медиків, навіть власного підрозділу - дуже часто є позицією командира. Жодного індивідуального підходу і розгляду. Військовослужбовці місяцями страждають від хвороб і зрештою дуже часто просто йдуть в СЗЧ, щоб отримати медичну допомогу
Також, за її словами, ще однією проблемою є переведення між військовими частинами.
Дуже часто командири не виконують наказ про переведення або спеціально переводять військовослужбовців всупереч їхній волі на інші посади, що ускладнює виконання наказу
Окрім того, ще однією з проблем було непоновлення після СЗЧ.
Є звернення від військовослужбовців, які вже понад чотири місяці, повернувшись після СЗЧ, знаходяться у підрозділах, але досі не поновлені на службі, досі не мають грошового забезпечення і фактично перебувають у рабському становищі у своїх частинах. Справа в тому, що Державне бюро розслідувань зволікає з розглядом клопотань військовослужбовців про повернення на військову службу, отриманням необхідних документів, оформленням та подальшою передачею до суду клопотань про звільнення від кримінальної відповідальності. В подальшому, навіть після постановлення судом ухвали про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності, військовослужбовцям військову службу не поновлюють, оскільки відсутній механізм такого поновлення. Для вирішення цієї проблеми необхідні зміни до Положення про проходження військової служби. Наскільки мені відомо, вони вже розробляються у Збройних силах. Щодо змін до положень інших військових формувань - поки що питання відкрите, будемо з’ясовувати