Українські аналітичні центри та представники ІТ-галузі розкритикували запропоновані урядом зміни до правил бронювання військовозобов'язаних працівників. На їхню думку, нововведення можуть призвести до втрати кваліфікованих кадрів, зриву оборонних контрактів, перебоїв у роботі критичної інфраструктури та посилення корупційних ризиків. Кабмін закликають відмовитися від поспішного перегляду критеріїв критичності підприємств і провести повноцінні консультації з бізнесом, пише УНН.
13 жовтня Кабінет міністрів України розглянув зміни до постанови, яка регулює порядок бронювання військовозобов'язаних працівників. За даними ЗМІ, під час засідання уряд не ухвалив остаточного рішення щодо зменшення лімітів бронювання для критично важливих підприємств.
Проєкт постанови пропонував зменшити відсоткові ліміти на бронювання для підприємств оборонно-промислового комплексу та енергетичного сектору - зі 100% до 85%, а для комунальної сфери - із 75% до 60%.
Бізнес, галузеві асоціації, нардепи та експертна спільнота різко розкритикували урядову ініціативу, зазначивши що КМУ не провів консультації щодо запропонованих змін, а також не врахував наслідки від скорочення лімітів бронювання. Окрім того, постанова, за даними НАЗК, містить низку корупційних ризиків. Після цього уряд, за даними нардепа Ярослава Железняка погодився провести додаткові консультації.
Аналітичні центри попереджають про критичні ризики для держави
Представники 16 аналітичних центрів звернулися до Президента України, Прем'єр-міністра, профільних міністерств та інших органів влади із закликом переглянути запропоновані урядом зміни до порядку бронювання військовозобов'язаних.
Серед підписантів звернення, яке є в розпорядженні УНН, CASE Україна, Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій, Інститут соціально-економічної трансформації, Advanter Group та інші експертні організації.
Автори звернення підтримують необхідність боротьби зі зловживаннями під час бронювання, коли підприємства використовують цей механізм для незаконного працевлаштування військовозобов'язаних з метою уникнення від мобілізації. Водночас вони переконані, що урядова ініціатива у підсумку може завдати значно серйознішої шкоди економіці, ніж принести користі.
Запропоновані урядом підходи несуть критичні ризики для виконання оборонних замовлень, функціонування енергетичної та комунальної інфраструктури, безперервності роботи критично важливих для населення підприємств, збільшують корупційні ризики та невизначеність, сприятимуть тінізації економіки та скороченню бізнес-активності
Аналітики вказують на відсутність належної оцінки економічних наслідків запропонованих рішень. За їхніми словами, уряд не надав розрахунків щодо можливого впливу змін на зайнятість, виробництво, надходження до бюджету, виконання оборонних замовлень та валютну виручку.
До речі, на останньому пункті також наголошували представники авіагалузі, зазначаючи, що авіакомпанії наразі виконують міжнародні контракти і забезпечують надходження валюти в Україну. А скорочення лімітів бронювання може призвести до закриття підприємств або виходу їх з-під української юрисдикції.
Бізнес попереджає про зупинку авіакомпаній і зрив оборонних контрактів16.10.26, 16:30
Третя зміна правил за п'ять місяців
В Асоціації IT Ukraine також критично оцінюють урядову ініціативу. Головною проблемою представники технологічного сектору називають постійну зміну умов, за якими підприємства можуть отримувати статус критично важливих та бронювати працівників.
За даними асоціації, протягом останніх п'яти місяців уряд уже двічі суттєво змінював відповідні правила – у травні та липні. Підприємства були змушені повторно підтверджувати відповідність оновленим критеріям.
Проблема навіть не лише у змісті окремих нововведень. Для бізнесу критично важливо мати можливість планувати діяльність, формувати команди, брати на себе довгострокові контрактні зобов'язання та розуміти хоча б на пів року – рік, за якими правилами працюватиме система. Постійна зміна критеріїв, квот і процедур створює додаткове адміністративне навантаження та регуляторну невизначеність
В асоціації пояснюють, що для більшості компаній базова квота бронювання вже становить 50% військовозобов'язаних працівників. Однак навіть за незмінності цього показника ускладнення процедури отримання статусу критичності може негативно позначитися на роботі бізнесу.
Особливість IT-галузі полягає у залежності багатьох проєктів від конкретних команд, які володіють спеціалізованими знаннями та компетенціями. Втрата навіть кількох ключових фахівців може поставити під загрозу виконання контрактних зобов'язань, а швидко знайти заміну вузькопрофільним спеціалістам часто неможливо.
Це створює додаткові ризики для компаній, які працюють над довгостроковими замовленнями, зокрема іноземними, та мають забезпечувати стабільність виконання проєктів.
Оборонна промисловість може втратити критично важливих фахівців
Найбільш гостро запропоновані зміни сприйняли представники оборонно-промислового комплексу. Окрім того, Міністерство оборони виступило проти скорочення ліміту бронювання працівників ОПК зі 100% до 85%.
За словами голови Федерації роботодавців України (ФРУ) Дефенс Ігоря Фоменка, рішення щодо скорочення бронювання працівників ОПК без попереднього аналізу наслідків може безпосередньо вплинути на забезпечення українських військових озброєнням та технікою.
Оборонно-промисловий комплекс України дуже негативно сприйняв запропоновані зміни до правил бронювання, оскільки консультацій із галуззю, по суті, не було. Ухвалювати в настільки стислі терміни рішення, які безпосередньо впливають на забезпечення складових сил безпеки й оборони військовою технікою та озброєнням, неправильно
Він пояснив, що виробництво озброєння залежить не лише від інженерів і конструкторів, а й від працівників, які безпосередньо забезпечують технологічні процеси.
Тут же йдеться не просто про те, що когось звільнять або мобілізують. Із підприємств можуть забрати людей, які працюють на верстатах, операторів пультів управління, водіїв, які знають усі необхідні маршрути й локації. Усі ці працівники виконують конкретні функції у виробничому процесі. Якщо їх не буде, це безпосередньо вплине на роботу підприємств, строки виконання контрактів і постачання продукції для війська
За його словами, представники галузевих об'єднань, які охоплюють 97% підприємств оборонно-промислового комплексу, уже звернулися до Президента та Прем'єр-міністра з проханням не встановлювати ліміт бронювання працівників оборонних компаній.
Окремо Фоменко звертає увагу на взаємозалежність оборонної промисловості, енергетики та комунального господарства. Навіть якщо оборонні підприємства збережуть необхідний персонал, перебої в роботі супутніх галузей можуть зупинити виробництво.
Особливо небезпечно створювати додаткові ризики для енергетики напередодні зими. Я розумію, що можуть існувати певні зловживання або фальсифікації під час бронювання. Але якщо такі випадки є, їх потрібно розглядати адресно, а не запроваджувати обмеження, які зачеплять усіх
Новий Координаційний центр може ускладнити бронювання та створити корупційні ризики
Окреме занепокоєння бізнесу та аналітичних центрів викликає пропозиція створити Координаційний центр з організації бронювання військовозобов'язаних. За задумом уряду, саме він рекомендуватиме Міноборони, якому підприємству підтверджувати статус критичного, а якому - ні, і кому збільшувати ліміти бронювання. До його складу мають увійти 17 представників державних органів і силових структур. Водночас участь представників бізнесу там не передбачається.
Аналітики звертають увагу, що через запровадження додаткового етапу погодження процедура отримання статусу критично важливого підприємства може тривати до 17 робочих днів замість 10, як це працює зараз. При цьому для низки інших процедур строки ухвалення рішень проєктом постанови взагалі не визначені.
Також не вказано чіткий перелік підстав для скасування статусу критично важливого підприємства, чи можливості для компаній пояснити або оскаржити відповідне рішення центру.
Аналітики нагадують, що Національне агентство з питань запобігання корупції у висновку до проєкту постанови виявило у проєкті корупціогенні фактори. Окрім того, свої зауваження вже висловили Міністерство юстиції, Міністерство енергетики та Міністерство цифрової трансформації.
Тут є принципове питання балансу повноважень і відповідальності. Тобто державний орган формально продовжуватиме приймати кінцеве рішення, але Координаційний центр де-факто матиме вирішальний вплив на те, чи отримає конкретне підприємство можливість бронювати працівників і в якому обсязі
Там наполягають, що будь-які негативні рішення щодо підприємств повинні бути обґрунтованими, а компанії повинні мати право ознайомитися з матеріалами, надати свої пояснення та оскаржити висновки.
Мораторій та 90-денний перехідний період
Щоб уникнути негативних наслідків для економіки, представники Аналітичних центрів запропонували уряду пакет першочергових рішень. Вони закликають запровадити мораторій на перегляд критеріїв критичності та скасування відповідних статусів підприємств до завершення доопрацювання нормативного регулювання.
Окрім того, аналітики пропонують встановити 90-денний перехідний період, протягом якого чинна бронь діятиме. Це дозволить підприємствам адаптуватися до нових вимог без ризику раптової втрати персоналу.
Протягом наступних 30 днів пропонується переглянути повноваження Координаційного центру, обмеживши їх консультативно-дорадчими функціями, визначити прозорі критерії критичності та чітку процедуру скасування критичного статусу підприємства.
Також необхідно провести оцінку економічних, фіскальних і кадрових наслідків запропонованих змін.
Для напрацювання змін пропонують створити робочу групу за участю Мінекономіки, Міноборони, незалежних експертів і представників провідних бізнес-об'єднань.
Позиція представників бізнесу, опитаних УНН після появи урядової ініціативи, єдина: боротьба зі зловживаннями у сфері бронювання повинна бути адресною. В нинішніх умовах не можна послаблювати підприємства, від яких залежать економічна стійкість та обороноздатність держави.