Бюро економічної безпеки 31 травня повідомило про викриття чинних та колишніх працівників Одеської митниці, які допомагали компанії-експортеру ухилитися від сплати податків на понад 13 млн грн. Митники на підставі неправдивих документів видали компанії-експортеру сертифікати щодо походження сільськогосподарської продукції. "П’ятьом учасникам вказаної схеми вже повідомлено про підозру, досудове розслідування триває", – зазначили в БЕБ.
Це розслідування – верхівка айсбергу, адже БЕБ уже більше ніж рік займається системними порушеннями митниці, однак, враховуючи обсяг експорту, необхідна злагоджена робота декількох державних органів.
З початку 2024 року з України було експортовано 31,36 млн тонн сільськогосподарської продукції вартістю майже 300 млрд грн. За оцінками експертів, з них понад 1,6 млн тонн, тобто на 16,18 млрд грн, становлять так звані ризикові операції.
У 2023-му цей показник був на рівні 50% і становив 64 млн тонн (дані відповідно до статистичних звітів Держмитслужби). Тоді за 9 місяців аналітики Бюро економічної безпеки виявили, що ризикові підприємства експортували зернові невідомого походження на 133,9 млрд грн. Це понад 20% від загальної кількості.
Фахівці поясняють тенденцію зменшення "чорного" експорту декількома факторами. Зокрема, це активізація правоохоронців та державних структур, а також пов’язані з нею зміни в роботі ризикових експортерів.
Наразі більшість з них діють за схемою "комітент – комісіонер". Вона полягає у включенні в ланцюг комісіонера. Тобто компанії, яка надає послуги лише із забезпечення експорту. Тоді як всі матеріальні та фінансові зобов’язання покладаються на комітента, наприклад, виробника продукції.
Ще одна схема, за якою наразі відбувається "чорний" експорт зерна – це використання підроблених документів від неплатника податку на додану вартість на створені "фіктивні" підприємства. Компанія поповнює спеціальний рахунок готівковими коштами (14%), за рахунок чого формується реєстраційний ліміт з ПДВ та здійснюється реєстрація податкових накладних на експортера сільськогосподарської продукції.
За таких умов оцінити реальні збитки держави можна буде лише наприкінці року.
Що таке "чорний" експорт зерна?
На думку фахівців Бюро економічної безпеки, яке разом з митницею та ДПС має боротись з "чорним" експортом зерна, одним з найпоширеніших методів недобросовісних експортерів є використання ризикових підприємств. Вони заздалегідь створюються для експорту необлікованого зерна, що придбане за готівку.
Тобто, аграрії вирощують зерно та за готівку продають компаніям, що оформлені на підставних осіб та не займаються постійною господарською діяльністю. Ці компанії не подають документи про походження зерна або декларують у митних деклараціях удаваних виробників.
Після того, як зерно залишає межі України, його перепродають кілька разів, і воно вже легально потрапляє до кінцевого покупця. У результаті валютна виручка не повертається до України, а бюджет не отримує надходжень, оскільки компанії-експортери є фіктивними.
Зазвичай кінцевим покупцем зерна є компанія-нерезидент, яка передає кошти за товар іншому нерезиденту, повʼязаному з українським експортером.
Також існує схема, у якій валюта перераховується на розрахункові рахунки нерезидента, який потім закуповує товар, наприклад, у Китаї, та імпортує до України, щоб потім реалізувати його за готівку та продати іншим підприємствам податковий кредит.
Наочний приклад
Ще у січні 2021 року в поле зору правоохоронців потрапила низка компаній, що займаються експортом зерна та пов’язані з GNT Group одеських бізнесменів Сергія Грози та Володимира Науменка. ТОВ "Ферко", ТОВ "Металзюкрейн Корп ЛТД", ТОВ "Зерновий Перевантажувальний Комплекс "Інзерноекспорт" та підприємство "Вторметекспорт", що належать до GNT Group, активно використовували реквізити "ризикових" підприємств для проведення експортних операцій. Під час розслідування Територіальне управління БЕБ в Одеській області виявило щонайменше три таких "ризикових" підприємства: ТОВ "АУТСТАФФ 19", ТОВ "АЛІСЕНТА ТРЕЙД" та ТОВ "СОЛТЕК ПРОДАКТ". Окрім того, слідство встановило, що зерно, яке експортувалося, зберігалося, зокрема, на складах ТОВ "Олімпекс Купе Інтернешнл" - яке теж підконтрольне Грозі та Науменку.
За результатами розслідування правоохоронці виявили, що жодне зі згаданих "ризикових" підприємств не має підтверджень придбання зернових, які планувалося експортувати, – а це понад 2 тисячі тонн кукурудзи, ячменю, пшениці (це лише те, що було виявлено правоохоронцями під час обшуків). Окрім того, усі ці підприємства порушували вимоги фінансової та податковою звітності, демонстрували нульову прибутковість, занижували податок на прибуток.
Тільки в межах цього кримінального провадження, за підрахунками правоохоронців, компанії Грози та Науменка завдали державі збитків на суму майже 37,5 млн грн. При цьому експортером "сірих" зернових було ТОВ "Агірос", яке належить відомому контрабандисту Вадиму Альперіну, проти якого РНБО запровадила санкції у 2021 році та якого позбавили українського громадянства. А відвантажувала ці зернові, за даними ЗМІ, ще одна підконтрольна Грозі та Науменку компанія "Аттолло Гранум".
Наразі вказане кримінальне провадження ще розслідується.
Ще одне кримінальне провадження, у якому фігурує компанія Грози та Науменка ТОВ "Олімпекс Купе Інтернешнл", розслідує Територіальне управління БЕБ міста Києва. Воно відкрито роком пізніше, 2022-го, проте також стосується "сірого" експорту зернових.
Справу розслідують за статтями щодо ухилення від сплати податків, підроблення документів для державних реєстрів, легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом та незаконного поводження зі зброєю чи боєприпасами.
Схема, за якою діяла компанія Грози та Науменка, ідентична тій, що використовувалася раніше, відрізняються лише назви фіктивних компаній, та й то не всі. У ній зокрема фігурує згадане вже в іншому кримінальному провадженні ТОВ "АУТСТАФФ 19".
Окрім цієї компанії вони також використовували "ризикові" підприємства "ЕКСПРЕС ВСЕ" та "АГРОТРАНС-ГРУП".
За їх допомогою, за даними слідства, з терміналу зникло щонайменше 40 тис. т зернових та олійних у 2023 році.
Як держава бореться з "чорним" експортом зерна?
Ще у вересні 2022 року на той час заступник директора БЕБ Віталій Гагач підписав меморандум про співпрацю між БЕБ та податковою і митною службами. Відповідно до документа, ці органи мали б в кооперації контролювати експорт зерна, протидіяти схемам ухилення від сплати податків, неповерненню валютної виручки та боротися із легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом.
Співпраця полягала в тому, що підприємство-експортер мало подати на митницю попередню митну декларацію. Митниця надавала ці дані податковій, що перевіряла фірму. Якщо експортер, наприклад, не мав працівників, земель, складів, банківських рахунків, не сплачував податки, тобто мав ознаки фіктивності, податкова надсилала цю інформацію в митницю та БЕБ.
На основі цих даних Бюро економічної безпеки мало проводити обшуки та арештувати зерно. Оскільки контроль на переогляд зерна, огляди чи обшуки є одними з головних інструментів у цій роботі.
Однак є нюанс, як і в алгоритмі, що затверджений у згадуваному меморандумі, так і під час аналітичної роботи БЕБ використовує дані ДПС. Зокрема і для визначення ризикових експортерів. Тож, якщо раптом Данило Гетманцев чи податкова не захочуть – БЕБ не побачить. І навпаки – компанію можуть дуже швидко поставити в ризик та відправити на БЕБ, який муситиме відпрацьовувати її вже в межах кримінального провадження. Комісія з ризиків ДПС кожен день моніторить експорт, рахує сплати, наявність приходу та інформує БЕБ з метою арешту зерна перед виїздом.
За словами колишнього заступника директора БЕБ Віталія Гагача, менше ніж за рік БЕБ відпрацювало понад 1300 компаній, що здійснюють ризикові операції з експорту сільськогосподарської продукції сумнівного походження.
Чергова спроба депутатів вирішити проблему
На початку 2023 року Бюро економічної безпеки викрили десяток високопосадовців ДМС та Одеської митниці, причетних до схем з розкрадання коштів на експорті українського зерна. Віталій Гагач коментував тоді, що, за інформацією БЕБ, у серпні-вересні 2022 року фіктивні компанії вивезли понад 1 млн тонн зерна сумнівного походження через потужності зернових терміналів у портах Великої Одеси. На той момент порти лише запрацювали в межах "зернового коридору".
Ця історія змусила владу шукати способи розв'язання проблеми. Результатом цих пошуків стало ухвалення 12 січня парламентом закону, який запровадив режим експортного забезпечення. Дозвіл на експорт зерна мав надаватися лише платникам ПДВ. Аби вивезти товар за кордон, їм спочатку потрібно було зареєструвати податкову накладну. Однак не за ставкою 0% (як для експортних операцій), а за ставкою 14% – ставка ПДВ для внутрішнього продажу зерна, кукурудзи та ячменю. Але закон так і не запрацював, адже профільний комітет Гетманцева свою ж ініціативу й похоронив.
Згодом відбулася ще одна провальна зміна правил експорту агропродукції. За новим порядком, експортувати її могли лише експортери, включені у Державний аграрний реєстр, або компанії, що отримали ліцензію на такий експорт.
Cпробу перекрити "кешовикам" доступ до експорту робив й керівник Одеської ОВА Олег Кіпер. Саме через цей регіон проходить майже 75% українського експорту.
Був опублікований наказ Одеської ОВА №19, метою якого було протидіяти торгівлі "сірим" зерном. Зокрема, він вимагав від експортерів того, що мав би зробити ухвалений у січні закон: подавати податкові накладні разом з митною декларацією за десять днів до навантаження продукції на судно. Однак, незважаючи на дієвість, такий захід не міг бути постійним.
Тож, на початку травня Верховна Рада нарешті ухвалила закони про боротьбу з "чорним" експортом зерна і неповерненням валютної виручки. Проєктами законів 10168-2 та 10169-2 передбачається внесення змін до Податкового та Митного кодексів щодо вдосконалення здійснення зовнішньоекономічних операцій з експорту деяких товарів, пропонується запровадити механізми, які мінімізують можливості для зловживань при експорті аграрної продукції, що забезпечить більші валютні надходження до держави та позитивно впливатиме на стабільність національної валюти.
Чому система не працює?
Валютним наглядом за експортерами в Україні займаються банки, Державна митна служба, податкова служба та Нацбанк. Коли українська компанія відвантажує товар нерезиденту, митниця повідомляє про це банк, який її обслуговує. Тоді банк починає відлік 180 днів, протягом яких на рахунки його клієнта має надійти валюта.
Якщо цього не стається, банк повідомляє про це НБУ, який направляє інформацію до податкової служби, аби та провела перевірку та покарала порушника або скерувала інформацію до БЕБ.
Однак, коли інформація про порушення доходить до БЕБ, то перевіряти часто немає кого: компанії закриваються, не повертаючи валюту за експорт і не сплачуючи жодних податків.
У цій ситуації мала б спрацьовувати митниця, але там скаржаться, що не мають достатніх повноважень, а отже - перевіряють виключно відповідність документів. Тоді як походження того ж самого зерна їх не надто турбує. Як результат – "чорне" зерно виходить з країни легально, завдаючи бюджету багатомільярдних збитків.
Своєю чергою зарегулювання сфери та проблеми з адмініструванням ПДВ змушують білих виробників переходити в тінь.
На додачу - законодавчі прогалини, відсутність ефективної взаємодії між регуляторами, контролюючими й правоохоронними органами та корупційна складова.