Європейська весна: в ЄС стартували вибори до Європарламенту

КИЇВ. 23 травня. УНН. З 23 по 26 травня пройдуть вибори до Європейського парламенту. 28 країн ЄС, включаючи поки що і Велику Британію, оберуть 751 євродепутата. Новий склад представницького органу ЄС у наступні 5 років буде відрізнятися. У той же час, на хвилі зростання популярності ультраправих партій і популістських лідерів конкуренцію потенційній антиєвропейській групі може скласти коаліція лібералів. Разом із тим, хоч і зі значними втратами, лідером за кількістю мандатів залишаться традиційні проєвропейські сили - Європейська народна партія (ЕПП) і Партія соціал-демократів (S&D). Про те, як зміниться розстановка сил у новому скликанні ЕП, - у матеріалі УНН.

Виборчі кампанії в європейських країнах добігають кінця. З 23 травня почнеться голосування на виборах в Європейському парламенті: 23 травня - у Нідерландах і Великій Британії, 24 травня - в Ірландії, 25 травня - на Мальті, у Латвії, Словаччині та в Чехії, 26 травня - в усіх інших країнах ЄС.

Баланс сил

Політична палітра Європарламенту складається з 200 національних партій, які об'єднані у 8 фракцій, проте пропорції на наступні п'ять років - саме на такий термін обирається склад Європейського парламенту - зміняться.

За попередніми дослідженнями, лідерами за кількістю мандатів залишаться Європейська народна партія (European People s Party - EPP), якій пророкують 178 місць у новому складі, що на 43 мандати менше, ніж за підсумками виборів у 2014 році (221 мандат). За ЄНП слідує Партія соціал-демократів (S&D) з перспективою отримати 153 мандати, але також із втратами у порівнянні з попередніми євровиборами (191 мандат): очікується, що соціал-демократи втратять 38 мандатів. Усі ці п'ять років саме ці традиційні партії ухвалювали спільно ключові рішення, проте у 2018 році після позбавлення Угорщини права голосу (через звинувачення в недотриманні принципів верховенства права) в ЄНП, куди входили і угорські представники (з партії ФІДЕЗ - FIDESZ), назріла криза, яка останнім часом тільки поглиблювався. Також каменем розбрату стало і прийняття рішення про посилення газових директив (що безпосередньо стосується проекту "Північний потік - 2", щодо якого єдиної оцінки в ЄС немає).

У той же час, після часткової втрати політичного капіталу найбільшими партійними стрижнями ЕП шанси зросли, як у крайніх правих, так і ліберальних рухів, які, як очікується, додадуть в числі своїх представників. Таким чином, 104 мандати відійдуть Альянсу лібералів і демократів (ALDE), ще 82 мандати попередньо отримає коаліція праворадикалів "Європейський союз народів і націй" (European Alliance of Peoples and Nations, EAPN). При цьому, очікується, що ультраправі сили в такому вигляді отримають на 45 мандатів більше, ніж у 2014-му. Зазначимо, що у новосформований альянс увійдуть німецька партія "Альтернатива для Німеччини" (AfG), італійська "Ліга", "Датська народна партія", партія "Справжні фіни", Австрійська партія свободи (АПС) і естонські праві популісти. Ще 61 депутатом буде представлена партія Європейських консерваторів і реформістів (ECR отримає на 9 мандатів менше, ніж в 2014-му), 55 - Зелені - Європейський вільний альянс (G\EFA), що на 5 мандатів більше, ніж в 2014-му, 52 - ліво-зелені Півночі (GUE\NGL), і інші неафілійовані представники.

Євровиклики

Поточні вибори в Європарламент пройдуть на тлі згасаючих наслідків економічної кризи, а також перед обличчям нових ризиків і загроз. Головним викликом перед Євросоюзом залишається Brexit і його наслідки. Міграція і екологічні проблеми, зростання популярності популістів і євроскептиків, - як показують результати національних виборів у деяких країнах. Особливо тривога щодо цього підтвердилася після парламентських виборів в Іспанії, на яких перемогла партія Vox ("Голос").

Утім, всі останні 5 років були для Європи періодом турбулентності і протистояння як з Росією, так і відносин зі США, які ускладнювалися: 2014 рік анексії Криму і 2016 рік - прихід до влади американського президента Дональда Трампа - стали своєрідними точками біфуркації для ЄС, що вплинуло на політичний фон усієї Європи.

Минулі п'ять років добре показали, що у європейців є як і багато спільного, так і багато відмінностей, не дивлячись на загальні цінності, що ясно оголилося в період передвиборної кампанії, про що свідчать тенденції, що набирають обертів. Перспектива реального впливу популістів і праворадикалів на загальну європейську політику на одних наганяє жах, на інших наводить романтику "класової боротьби", але ясно одне - за будь-яких перевагах варто скористатися своїм правом голосу.