У Центрі Шалімова розповіли, який метод видалення донорської нирки став "золотим стандартом" у трансплантології
Київ • УНН
Лапароскопічна донорська нефректомія, вперше проведена у 1995 році, сьогодні застосовується у понад 90% випадків забору нирки у живих донорів. Цей метод став золотим стандартом завдяки мінімальній травматичності, швидкому відновленню та низькому ризику ускладнень.
Лапароскопічна донорська нефректомія вперше була проведена у 1995 році у США сьогодні застосовується у понад 90% випадків забору нирки у живих донорів. Цей метод став "золотим стандартом" у трансплантології завдяки мінімальній травматичності, швидкому відновленню та низькому ризику ускладнень, розповіли у Національному науковому центрі хірургії й трансплантації імені О.О. Шалімова, пише УНН.
Деталі
Лапароскопія сьогодні вважається "золотим стандартом" у світовій трансплантології - тобто найкращим, найбезпечнішим і найефективнішим методом забору нирки у живих донорів.
Першу лапароскопічну донорську нефректомію виконали у 1995 році в Університеті Джонса Гопкінса (США). З того часу метод поширився у всіх провідних центрах трансплантації - США, Європі, Японії, Індії, Туреччині, Ізраїлі. Нині ж понад 90% донорських нефректомій виконуються лапароскопічно
Чому саме лапароскопічний метод став стандартом
Метод став золотим стандартом завдяки низці факторів
Мінімальна травматичність
Замість великого розрізу, як при відкритій операції, використовують кілька малих (0,5-1 см). Це значно зменшує пошкодження мʼязів і тканин.
Швидке відновлення донора
Донори зазвичай встають з ліжка вже через кілька годин після операції, можуть бути виписані через 2-3 дні й повертаються до звичного життя протягом 2-3 тижнів (проти 6-8 тижнів після відкритої нефректомії).
Менше післяопераційного болю та ускладнень
Оскільки травматизація мінімальна - менша ймовірність інфекцій, кровотеч, утворення гриж у місці розрізу. Донору потрібна менша кількість знеболювальних засобів, і сам процес реабілітації проходить комфортніше.
Кращий косметичний ефект
На тілі залишаються лише невеликі малопомітні рубці.Як наслідок – більше охочих стати донорами через подолання психологічного бар'єру та острахів щодо операційного втручання, підсумували лікарі.