Шахрайство вважається доблестю. Експерт розповів, коли в Україні перестав працювати інститут ділової репутації
Київ • УНН
Політолог Володимир Цибулько заявив, що інститут ділової репутації в Україні перестав працювати після зміни влади у 2019 році. Він наголосив на важливості відновлення цього інституту для розвитку цивілізованої країни.
Інститут ділової репутації не працює в Україні з моменту зміни влади у 2019 році. Про його відновлення можна буде говорити, коли чиновники, замішані у корупції будуть самостійно звільнятись із органів влади. Таку думку в ексклюзивному коментарі УНН висловив політолог Володимир Цибулько.
Інститут ділової репутації працював у нас до 2019 року. Ми пригадуємо кейс Свинарчуків (бізнес-партнер Петра Порошенка та колишній заступник секретаря РНБО Олег Гладковський (Свинарчук) – ред.), коли у його сина виникла підозра на корупцію - батько призупинив виконання повноважень. Тут це спрацювало. Після зміни влади, на жаль, інститут ділової репутації перестав працювати. Шахрайство вважається доблестю
За його словами, відновити роботу інституту ділової репутації в Україні надважливо.
"Насправді інститут ділової репутації це надважливо для цивілізованої країни. Це говорить про її розвиток. Бажано було б, звісно, якби чиновники, замішані у корупційних діяннях, самі писали заяви на відставку. Тоді б ми сміливо казали, що інститут ділової репутації у нас працює", - зазначив Цибулько.
Додамо
Раніше УНН розповідав про один із яскравих прикладів, як один чиновник середньої ланки може шкодити репутації державного органу і іміджу всієї країни. Йдеться про директора юридичного департаменту Національного банку України Олександра Зиму, проти якого відкрите кримінальне провадження розслідує за фактом можливого зловживання службовим становищем. Справа стосується листа Нацбанку до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за підписом Зими, яким він рекомендував Фонду відкликати позови, подані банком "Конкордом" проти НБУ. У документі йшлося про чотири позови банку до НБУ, у яких "Конкорд" вимагав скасувати штрафи на загальну суму майже 63,5 мільйона гривень. Вони були подані ще до того, як Нацбанк ухвалив рішення про ліквідацію "Конкорду" й увів туди тимчасову адміністрацію.
Нагадаємо
Шевченківський районний суд Києва 22 квітня визнав потерпілою співзасновницю банку "Конкорд" Юлію Сосєдку у цьому кримінальному провадженні. Адже, за словами співвласниці "Конкорду" Олени Сосєдки, своїми вказівками Зима позбавив акціонерів банку їхнього конституційного права на справедливий суд.
Проте слідчі ДБР впродовж понад 4 місяців ігнорували вказане судове рішення і не вручили Юлії Сосєдці памʼятку про права потерпілої. Замість цього Київська міська прокуратура передала справу Зими на розслідування в управління поліції Печерського району Києва. Юлія Сосєдка не виключає, що таким чином намагаються затягнути слідство по справі.
