МОУ у 2023 році уклало майже вдвічі менше контрактів на закупівлю озброєння, ніж у 2022 році: в чому причина
Київ • УНН
У 2022 році Україна підписала близько 180 контрактів на закупівлю боєприпасів, що майже вдвічі більше, ніж 90 контрактів, підписаних у 2023 році, загалом понад 640 контрактів на закупівлю зброї та боєприпасів протягом 2022-2023 років, з яких близько 300 завершено станом на 6 березня 2024 року.
Міністерство оборони України у 2022 році уклало близько 180 контрактів на закупівлю боєприпасів, а у минулому році майже у двічі менше – понад 90. Про це пресслужба МОУ повідомила у відповідь на запит УНН.
"На закупівлю боєприпасів у 2022 році укладено близько 180 державних контрактів. У 2023 році укладено понад 90 державних контрактів", - йдеться у відповіді на запит.
Всього ж упродовж 2022-2023 років Департамент уклав понад 640 державних контрактів на закупівлю зброї та боєприпасів. Станом на 6 березня 2024 року, з них виконано близько 300.
Воєнний експерт Дмитро Снєгирьов вважає, що кількість укладених контрактів могла зменшитися через те, що Україна очікувала постачання артилерійських снарядів від міжнародних партнерів.
"Скоріше за все, розраховували, як завжди, на підтримку з боку країн заходу. Скоріше за все, розрахунок був якраз на 1 млн снарядів від ЄС, його безкоштовне постачання. Тому вирішили "зекономити" бюджетні кошти. Але це призвело до такого поняття як снарядний голод для ЗСУ, коли стріляти немає чим і, відповідно, вогнева перевага противника 1 до 5, тобто противник мав можливість за добу випускати 10 тисяч снарядів, ми відповідати – 2 тисячами", - пояснює експерт.
Також на кількість укладених контрактів, на думку експерта, могла вплинути корупційна складова. Він наголосив, що для її уникнення має перевіряти СБУ і Служба зовнішньої розвідки.
"Це не питання до МОУ. Будь-який контракт перевіряється спецслужбами на момент можливих корупційних ризиків і тут питання – чому раніше вони цього не робили. Будь-який контракт, знайшли контрагента – це перевіряється в умовах глобального світу за добу-дві", - каже експерт.
До того ж, експерти в коментарях УНН зазначили, що ринок озброєння – це велика монополія, де будь-хто не зможе укласти контракт на постачання. Тому Україні важко закуповувати зброю та боєприпаси на міжнародному ринку. Крім того, росія всіма способами намагається завадити продажу Україні вкрай необхідних боєприпасів, особливо радянського зразка. Як відомо, склади з такими боєприпасами є у Балканських країнах, проте вони відмовляються напряму продавати снаряди Україні. Купити боєприпаси у цих країнах МОУ може лише через країни-посередники.
Додамо
Абсолютне державне озброєння ЗСУ до початку повномасштабного вторгнення було в тій чи іншій мірі радянською спадщиною. Тому саме озброєння, запчастини до нього і боєприпаси виробляються більшою мірою на території колишніх державних членів Варшавського договору.
Частина держав, де є необхідні Україні боєприпаси, є ворожими – рф та білорусь. Від інших постсоціалістичних країн, що вступили до ЄС (Польща, Чехія та ін.), Україна отримувала усю посильну допомогу.
Однак, залишається група балканських держав, які, незважаючи на євроінтеграційні процеси у деяких з них та підтримці України, досі перебувають під сильним впливом російської федерації. У цих державах друзі росії досі при владі та суттєво впливають на політику своїх країн. На практиці це проявляється у тому, що при збільшенні підтримки України вони відмовляються напряму постачати нам озброєння та боєприпаси. Тому Україна змушена закуповувати боєприпаси у цих країнах через низку посередників.
