До чого готуватися аграріям у 2018 році - інтерв'ю із заступником голови аграрного комітету ВР Бакуменком

Чого чекати аграріям у 2018 році?

- У порівнянні з минулим роком аграрний бюджет збільшений. У першому читанні він уже прийнятий, до другого читання його зараз готує Кабінет Міністрів України з урахуванням поправок нашого аграрного Комітету. Що в цьому бюджеті нового?

Вперше 1 млрд грн державної підтримки отримає фермерство. З позиції Комітету ми впевнені в необхідності конкурентного середовища через фермерські кооперативи з вирощування ягід, виноградників, овочів, виробництва молочної продукції, сирів і так далі. Це ті модулі, де фермери можуть об'єднатися в кооперацію і бути конкурентними на ринку.

У цьому плані особливо цікава ніша органічної продукції. Це той потенціал, який можна розвинути і вийти з ним на ринки Європейського Союзу, Арабських країн, Азії та Африки.

Дотуватися будуть також сімейні ферми, щоб вони зайшли в товарне виробництво, отримали статус юридичних осіб і мали доступ до всіх існуючих державних програм розвитку.

Було багато дискусій про дотації для внутрішньоорієнтованих виробників, тобто тих, хто в першу чергу годує нашого споживача, а не пускає продукцію на експорт - як йтимуть справи у них?

Бюджетна дотація або квазіаккумуляція ПДВ в цьому році скорочена в два рази. Якщо в минулому році ми закладали 4 млрд грн, то в цьому році її, на жаль, скоротили до 2 млрд грн. Наш Комітет наполягає, що все-таки треба додати і залишити цю цифру на рівні 4 млрд грн. Але в першому читанні зміни не були внесені і залишилися ці 2 млрд грн. Насправді це дуже мало, тому що за розрахунками, необхідно близько 6 млрд грн.

Крім того, необхідно змінити порядок розподілу бюджетної дотації Кабінету Міністрів України, яким регулюється її виплата. У 2017 році був допущений певний прорахунок. Ті підприємства, які мали в своєму складі більшу частину зернового господарства і молочне стадо, в першому півріччі не змогли отримати цю компенсацію. Причина в тому, що порядок був сформований таким чином: заплатив і отримав за формулою повернення. Але оскільки, в першій половині року, податковий кредит формувався на цих підприємствах від операцій по зерну, то на жаль, у таких підприємств не було відшкодування грошей за дотацією. Тому, небхідно змінити існуючий порядок розподілу бюджетної дотації, щоб вже з 1 лютого підприємства почали отримувати всі необхідні ресурси.

Цього року по країні прокотився масштабний спалах африканської чуми свиней. Які заходи вжито для відновлення поголів'я худоби і боротьби з цим явищем?

До бюджету закладено 2,3 млрд грн на компенсацію будівництва нових тваринницьких ферм і комплексів. Такі суми закладені, насамперед, з метою збільшення поголів'я. Крім збитків від АЧС, у нас скорочується поголів'я і великої рогатої худоби. Тому окремо 300 млн грн закладено на закупівлю нетелів та інших племінних тварин. Це дуже важливий момент.

Що стосується боротьби з АЧС, то планується фінансування Держпродпотребслужби в сумі 600 млн грн на протиепізоотичні заходи. Це не тільки боротьба з АЧС, але і з вузликовим дерматитом, пташиним грипом і так далі. Необхідно, щоб служба мала ресурси.

На які пільги можуть розраховувати аграрії при купівлі сільгосптехніки?

У 2017 році була вперше введена програма часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки і обладнання вітчізняного виробництва. На цю програму виділено в поточному році 550 млн грн. Це дуже важлива програма, яка стимулює вітчизняне сільгоспмашинобудування. У наступному році планується направити 945 млн грн. Дуже важливо, щоб ці гроші були використані, тому що саме сільгоспвиробник отримує 20% - в компенсацію.

Тобто, аграрій купує техніку вітчизняного виробництва з певною локалізацією і йому держава компенсує 20% вартості. Таким чином вирішується проблема підтримки вітчизняного машинобудування. В питаннях таких пільг ще є багато нюансів, які необхідно привести в порядок, але все це вже прописано в наших рекомендаціях від Комітету.

На жаль, закладений дуже низький відсоток на компенсацію кредитів - всього 66 млн грн. Ми запропонували б цю цифру збільшити до 560 млн, тому що це здешевлення насамперед фінансового ресурсу, який необхідний для сільгоспвиробника. Ми вважаємо, що дана програма недофінансована і її необхідно збільшити.

Давайте повернемося до питання дотацій. Що означає на практиці таке скорочення?

Продукція тваринників сьогодні йде на внутрішній ринок. А для того, щоб виробники могли стабілізувати свою діяльність, а потім наростити виробництво м'яса всіх видів, молока, яєць і так далі - необхідна підтримка держави.

Крім нашого аграрного Комітету цю ж позицію поділяють і провідні профільні аграрні асоціації. Ми звернемося до Кабміну з тим, щоб рівень дотацій підняли, бо 2 млрд грн недостатньо на бюджетну підтримку так званої квазіакумуляції ПДВ. Необхідно, щоб ресурс становив близько 6 млрд грн. Хоча б близько 4 млрд. Чому? Тому що коли ви заплатили 100 грн, а отримали відшкодування на рівні 40 або 50 коп., то це неправильно.

За оцінками експертів, скорочення дотацій призведе до зростання цін на м'ясо і негативним настроям в суспільстві. Чи не може це бути, скажімо так, навмисною диверсією?

Сьогодні рентабельність виробництва свинини - це 3-5%, птиці на рівні 5%, яєць - на 6%. З такими показниками галузям неможливо розвиватися. Йде скорочення виробництва тваринницької продукції, масове скорочення. А що це означає? Скорочення - це відхід з ринку частини виробництва і безробіття людей.

Люди втрачають роботу і робочі місця, перестають платити податки, виходять на ринок праці і держава повинна їм виділяти допомогу.

Ось колосальна проблема сьогоднішнього дня. А все через низьку рентабельність тваринництва, чия продукція йде на внутрішній ринок.

Як економіст, можу сказати тільки одне - скорочення обсягів виробництва призведе до зростання цін. Чому? Тому що підприємству, яке втратило державну підтримку, потрібно виживати і відповідно, необхідно підвищувати ціни.

Підвищувати ціни сьогодні при такій низькій купівельній спроможності населення практично неможливо, тому частина виробництв закриваються і виходить удар з усіх боків для країни. По-перше, вона втрачає надходження від виробників, з іншого боку, змушена витрачати гроші на допомогу з безробіття.

Тобто, той галас, який підняли навколо компаній "Авангард" і "МХП" і як наслідок, скорочення дотацій, в кінцевому підсумку позначиться на простих людях?

У цій історії було більше піару, до того ж непрофесійного. Давайте подивимося на "МХП" і "Авангард". Перша компанія працевлаштувала 40 тис. чоловік, інша - близько 45 тис. чоловік. Це робочі місця. Великі підприємства, які платять істотні податки. І раптом все це забувається і на поверхню "виплива" одна сторона медалі. Але зачекайте! Ми ж говоримо про національних виробників, які годують населення.

Більше того, дуже багато брешуть в пресі. Я читаю новини з великим подивом. Пишуть про те, що вже ціни в Україні вище, ніж в Європі. Але хто таку дурість може сказати? Порівняйте сьогодні ціни на м'ясо в Україні та ЄС. Різниця в 20-40%, В Європі все дорожче. Тому замінити імпортом продукцію вітчизняного виробництва не вийде. Ми отримаємо дорогу продукцію і втратимо робочі місця.

Ви ж пам'ятаєте часи, коли знамениті стегенця "Буша" були? Сьогодні, слава Богу, Україна на 90% забезпечує себе своїми продуктами харчування. Це питання національної продовольчої безпеки. Що дуже важливо і це треба розуміти.

Чому боротьбу за дотації називають сутичкою тваринників і рослинників?

Що вийшло насправді? Верховна Рада в 2016 році ввела компенсацію ПДВ при експорті зерна, якої не було до цього 3 роки. І вийшло, що зерно подорожчало на внутрішньому ринку на 12-15%, а це основна складова комбікормів, відповідно відбулося збільшення собівартості продукції тваринництва. У зв'язку з тим, що скасували спецрежим оподаткування ПДВ для аграріїв, який раніше функціонував з 1998 року, тваринники отримали подвійний удар. З одного боку, не було компенсовано ПДВ, а з іншого боку - зросли ціни на основну частину в структурі собівартості комбікормів. У зв'язку з цим необхідно було підтримати внутрішній ринок, підтримати тваринників. Ми переконані, що зниження обсягу дотації, неправильно.

Але чомусь Кабмін вирішив перерозподілити гроші в такий спосіб - 2 млрд грн направлено на дотацію і 2,3 млрд грн виділено на нову програму - компенсацію будівництва нових тваринницьких ферм і комплексів. Тому я впевнений, що 2 млрд грн на дотації дійсно мало. Крім того, так вважають всі національні асоціації і український аграрний бізнес.

Що стосується, рослинництва, то я хочу зазначити, що відшкодування ПДВ при експорті призвело до зростання цін. І якщо розглядати спецрежим ПДВ, то 75% отримували такий вид державної підтримки були підприємства, що займаються рослинництвом. Ці ж компанії після скасування спецрежиму ПДВ, отримали грошовий ресурс за рахунок компенсації ПДВ при експорті. А ось тваринництво постраждало, тому що втратило і спецрежиму ПДВ, і отримало удар від підвищення цін на основну частину витрат. Ось в чому власне проблема. І тому ми вважаємо, що необхідно залишити на бюджетну дотацію суми обсягом мінімум 4 млрд грн.

У чому різниця між тваринництвом і рослинництвом?

Тваринництво - це продукт з високою доданою вартістю. У тваринництві працює 75% зайнятого населення сільського господарства. У тваринництві переробна промисловість, яка обслуговує м'ясокомбінати, заводи і т.д. і це шлях України.

Нам треба виробляти і продавати продукцію з доданою вартістю, а не торгувати сировиною. Тому, що додана вартість це податки, нові робочі місця. І всі ці підприємства є бюджетоутворюючими в тих районах, де вони знаходяться.

Багато розмов про те, що потрібно збільшувати акцент на продукції з доданою вартістю, торгувати нею на внутрішніх ринках, створювати робочі місця, платити податки, але насправді це не відбувається.

І виходить, Україна є країною, в якій велика частина складовою експорту - сировина. Чому наша країна продає зерно? Чому ми не торгуємо в такій кількості борошном, комбікормами, макаронами та іншими товарами, де є додана вартість. В чому проблема?

Коли піднімається питання про те, де в бюджеті взяти гроші, про зайнятість населення, яке масово виїжджає за кордон, то важливо розуміти, що слід збільшувати частку продукції з доданою вартістю, перш за все в тваринництві та переробній промисловісті, без цього не обійтися. Необхідно підтримувати ті галузі, які об'єктивно потребують підтримки, а у нас з кожним роком ця підтримка знижується.

Я не кажу, що зовсім не варто торгувати сировиною, це теж треба. Але зараз з продажу 1 млн тонн зерна, прибуток складає близько 200 млн дол. А якщо б ми продавали перероблену продукцію з високою доданою вартістю (продукція тваринництва, молоко, борошно, інше), то мали б надходження податків до бюджету, робочі місця і прибуток більше 1 млрд дол. замість 200 млн.

Ось вся різниця між рослинництвом і тваринництвом. Слід нагадати, що раніше, коли діяв спецрежим ПДВ, то гроші отримував кожен учасник ринку, незалежно від того займається він рослинництвом чи тваринництвом. При цьому загальна сума ПДВ за підсумком року становила приблизно 25 - 28 млрд грн. На сьогоднішній день, при експорті тільки зернової продукції сума повернення ПДВ вже становить 40 млрд грн за поточний рік, а за підсумком року будуть всі 50 млрд грн, і отримують ці гроші в основному окремі компанії, які мають серйозний ресурс. Хіба це політика підтримки виробництва продукції з високою доданою вартістю?