Чому все не так просто із ліквідацією МСЕК і чи потрібне було рішення РНБО? Пояснення юристки
Київ • УНН
Аналітик Центру спільних дій пояснила, чи міг МОЗ самостійно реформувати МСЕК і чи слід зараз переглядати абсолютно усі рішення про надання інвалідності
Щоб ліквідувати, чи реформувати МСЕК не потрібні рішення РНБО чи указ Президента. Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко міг ініціювати, це самостійно, оскільки формально МСЕКи перебувають під контролем МОЗ. Загалом враховуючи масштаби роботи, яку запустили наразі, не варто очікувати, що після 31 грудня проблеми у цій сфері просто зникнуть – вони перейдуть на інший рівень. Про це журналісту УНН заявила аналітикиня Центру спільних дій Ірина Корженкова та розповіла, чи могло все бути простіше.
Чому МСЕК – це насправді важливо?
Корженкова зазначає, що МСЕК – це, напевно, ідеальний приклад того, чому Україні потрібні ефективні інституції.
Тобто такі, які добре працюють незалежно від прізвища Президента чи премʼєра і роблять життя громадян максимально комфортним. Зараз із ними стикається певна кількість цивільних і військових, при цьому останніх буде все більше. І якщо люди, які втратили здоровʼя, захищаючи державу, стикатимуться із цією державою у вигляді МСЕК, то можна тільки уявити рівень їхнього розчарування
Вона зауважує, що процедури встановлення інвалідності є непрозорими і складними для розуміння пересічної людини. Своєю чергою, це ускладнює оскарження неправомірних рішень і створює додаткові перешкоди для людей з інвалідністю, які справді потребують допомоги та підтримки.
Аналітикиня підкреслює, що однією з найгостріших проблем МСЕК є корупція та антилюдяність системи, покликаної підтримувати людей. Хабарі за встановлення групи інвалідності, махінації з документами, неправомірне призначення пенсій – лише деякі з поширених порушень. Тому реформа МСЕК є необхідним кроком в контексті боротьби з корупцією та встановлення соціальної справедливості, коли допомогу від держави отримує той, хто дійсно її потребує".
Чи справді МСЕК ліквідують?
"Перш за все, не коректно вживати формулювання "Президент підписав указ про ліквідацію МСЕК", бо він не має таких повноважень. Насправді в тексті указу йдеться про те, що Президент просить Кабмін забезпечити ліквідацію МСЕК, тобто він ініціює процес. А це геть різні речі. В таких ситуаціях надважлива коректність формулювань для розуміння зон відповідальності посадовців", - пояснила аналітикиня.
Корженкова зазначила, що на практиці, це означає, що МСЕКи не зникнуть за помахом чарівної палички – це тривалий і складний процес.
"А враховуючи масштаби роботи, яку треба провести (Кабмін має сформувати робочі групи для перевірки рішень МСЕК та прозвітувати про результати), не варто очікувати, що після 31 грудня 2024 року проблеми у цій сфері просто зникнуть – вони перейдуть на інший рівень. Людьми, які потребують оформити групу інвалідності займатиметься інституція з іншою назвою", - сказала Корженкова.
Водночас вона зауважила, що зміна назви органу не гарантує реальних зміни в системі, яка роками процвітала на корупції, та встигла вибудувати кругову поруку в усіх органах, які повинні були б цій корупції запобігати.
Що ще було в рішенні РНБО?
Корженкова зауважила, щ рішення РНБО, яке вводиться в дію указом Президента, також зобовʼязує Кабмін розробити нормативно-правові акти разом з різними органами влади:
- разом із МОЗ – про невідкладне реформування системи медико-соціальної експертизи в Україні, передбачивши, зокрема, ліквідацію МСЕК з 31 грудня 2024 року;
- разом із Мінсоцполітики – про перегляд системи та механізму нарахувань пенсійних виплат чиновникам, які мають інвалідність;
- разом з Офісом Генерального прокурора – впорядкувати правила нарахування заробітних плат і пенсій прокурорам, а також забезпечити соціальні гарантії для тих, хто має інвалідність і працює в прокуратурі. Крім того, необхідна повторна перевірка рішень МСЕК, які встановлювали інвалідність прокурорам;
- разом із Державною прикордонною службою України – про виїзд за кордон колишніх чиновників, які мають інвалідність;
"Також до 31 грудня 2024 року НАЗК повинне буде розробити й подати до Кабінету Міністрів зміни до законів, які передбачатимуть кримінальну відповідальність для членів МСЕК за незаконне збагачення та можливість цивільної конфіскації їхнього майна", - пояснила Корженкова.
Аналітикиня вважає, що вірогідність ефективних масштабних реформ, таких як ліквідація МСЕК і перевірка їхніх сумнівних рішень, викликає сумніви.
"Враховуючи попередній досвід реформування ВЛК рішенням і незавершеність реальних змін після публічних наказів та обурення, є ризик, що ситуація може повторитися. Реалізація таких змін потребує значних ресурсів, часу, якісно розроблених політик та переатестації працівників (або ж набору нових)", - сказала Корженкова.
Чи могло все бути простіше?
Корженкова зазначила, що МСЕК мають складну структуру підпорядкування. Формально МСЕК перебувають під контролем Міністерства охорони здоров’я. Воно затверджує стандарти їхньої роботи, методики та керує загальними політиками у сфері медико- соціальної експертизи. Однак на практиці МСЕК діють як державні установи, а іноді і як комунальні підприємства, що можуть перебувати в управлінні місцевих органів влади. Звідси – додаткова плутанина з вимогами, довідками та іншою бюрократією.
Щоб ліквідувати чи реформувати МСЕК, не потрібні рішення РНБО чи указ Президента. Міністр охорони здоров'я може ініціювати, це самостійно, оскільки, знову ж таки, формально МСЕК перебувають під контролем МОЗ. Якщо ж говорити про ліквідацію МСЕК, то Міністр охорони здоров'я може ініціювати зміни, але для цього потрібні законодавчі кроки і реформи, які регулюють цю діяльність на різних рівнях
Також потрібні за її словами, ухвалення нових законів або внесення змін до чинних, які регламентують процес визначення інвалідності. Це включає зміни до Закону "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" та до Постанови Кабінету Міністрів № 1317, який регулює роботу МСЕК. Введення нових стандартів для оцінки інвалідності, наприклад, автоматизованих або цифрових систем для ухвалення рішень.
Чи варто повністю переглядати всі надані інвалідності?
"Повний перегляд інвалідностей для всіх людей, які їх отримали, створить ризики для людей з реальними проблемами, підвищить адміністративне навантаження і може призвести до несправедливого позбавлення допомоги. Альтернативою могла б бути поступова реформа з перевіркою лише спірних випадків або введення автоматизованих систем оцінки, які б підвищили прозорість процесу", - вважає Корженкова.
Що можна зробити?
Корженкова вважає, що можна:
- запропонувати конкретні державні політики, які зможуть забезпечити прозорість, ефективність і справедливість в оцінці інвалідності. Для цього потрібна системна робота МОЗ, а не ситуативна медійна реакція;
- запровадити цифровізацію процесу подання даних, як головний інструмент їх обробки та фіксації;
- використовувати сучасні міжнародні стандарти для оцінки працездатності та інвалідності (наприклад, Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров'я);
- розділити функції між різними органами або передати частину повноважень незалежним експертам, що знизить ризик зловживань.
"Реформа МСЕК має бути поступовою та виваженою, а також включати переатестацію та перенавчання працівників. Інакше зміна назви ризикує потягнути старий устрій за оновлений фасад інституції", - підсумувала Корженкова.
Контекст
На початку жовтня посадовицю МСЕК Тетяну Крупу та її сина – керівника облуправління ПФУ у Хмельницькій області було викрито на незаконному збагачені. Під час обшуків у них знайшли лише готівкою майже 6 мільйонів доларів США у різних валютах.
На наступний день її взяли під варту, а справу передали до НАБУ.
Вже незабаром в ЗМІ з’явилась інформація, що десятки прокурорів Хмельниччини на чолі з їх керівником Олексієм Олійником оформили інвалідність.
За припущеннями журналістів, вони були визнані особами з інвалідністю в обмін на покривання корупційних схем керівниці обласного центру медико-соціальної експертизи вищезгаданої Тетяни Крупи.
За результатами перевірки, виявилося, що 61 прокурор органів прокуратури Хмельниччини має інвалідність.
Саме це стало причиною скликання Президентом України Володимиром Зеленським засідання РНБО.
22 жовтня Зеленський повідомив, що під час засідання РНБО щодо ситуації з МСЕК і зловживаннями посадових осіб різних державних органів із отриманням інвалідності, було визначено перелік рішень, які повернуть справедливість. Зокрема, це цифровізація процесів проходження всіх етапів медико-соціальних експертних комісій, реальна перевірка декларацій членів МСЕК.
Президент Зеленський вимагає розробити законопроект, яким буде передбачено ліквідацію медико-соціальних експертних комісій з 31 грудня 2024 року.
Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко 23 жовтня заявив, що МОЗ до кінця цього тижня прийме розпорядження Кабміну, яке ліквідує центральну МСЕК.
З 1 січня 2025 року в Україні планують повністю ліквідовати МСЕКи, адже система переходить на новий підхід.
А поки було звільнено керівників Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ України, Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ, Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова та працівників Міністерства охорони здоров’я України.
Тим часом Віктор Ляшко коментуючи питання своєї можливої відставки заявив, що не він призначає і не звільняє керівників МСЕКів. Також він зазначив, що заяву написати простіше, ніж реформувати МСЕКи.
Додамо, що на обговорення громадськості, ще до рішення глави держави та РНБО, був винесений законопроект основною метою якого є ліквідація медико-соціальних експертних комісій як доволі усталеного органу, а натомість передбачається створення "експертних комісій з оцінювання повсякденного функціонування особи" (ЕКОПФО). Детальніше ми писали про цей законопроект у статті - Реформа МСЕК: гучна назва чи реальні зміни?
