100% замість 500%, але удар по кремлю залишається - що може змінити новий санкційний законопроєкт США

Після більш ніж року переговорів у Сенаті США представили оновлену версію законопроєкту про масштабні санкції проти росії, який просував покійний сенатор Ліндсі Грем. Документ уже підтримали близько 60 сенаторів, однак перед голосуванням його суттєво переробили. УНН розбирався, як саме змінилися санкції, кого вони зачеплять та чи стане новий пакет справді болючим для російської економіки.

Чому законопроєкт переписали

Попередня редакція документа передбачала максимально жорсткий механізм тиску – 500-відсоткові мита для всіх країн, які купують російську нафту чи природний газ. Однак після кількох місяців консультацій із Білим домом та союзниками США сенатори дійшли висновку, що такий підхід може викликати масштабний конфлікт із ключовими торговельними партнерами Вашингтона.

Варто зауважити, що різниці особливо немає, і 100%, і 500% майже одне й те саме. Автори законопроєкту залишили основну ідею економічного тиску на росію, але зробили її більш вибірковою та політично реалістичною.

Які країни можуть потрапити під нові мита

Нова редакція законопроєкту передбачає запровадження мит у розмірі до 100% для найбільших покупців російських енергоносіїв. За даними помічників сенаторів, найбільшими імпортерами російської нафти є Китай, Індія, Словаччина, Угорщина, Азербайджан.

Найбільшими покупцями російського природного газу залишаються Китай, Франція, Японія, Угорщина, Бельгія.

Водночас документ містить важливий виняток. Якщо країна імпортує менш як 15% російського газу та демонструє реальні кроки зі скорочення цієї залежності, вона може бути звільнена від нових мит, саме під цю норму потенційно підпадають Японія, Франція, Угорщина та Бельгія.

По яких секторах росії планують бити

Окрім мит, законопроєкт передбачає масштабне розширення санкцій проти російської економіки. Зокрема, обмеження мають торкнутися:

• центрального банку росії;

• російських державних банків та інших фінансових установ;

• найбільших державних; 

• енергетичних проєктів, серед яких «Ямал СПГ» та «Арктик СПГ 1, 2 і 3»; 

• російського «тіньового флоту», який використовується для обходу нафтових санкцій;

• операцій із російським державним боргом;

•  нових американських інвестицій у російську економіку.

Фактично законопроєкт одночасно намагається обмежити фінансову систему росії, її енергетичний сектор та логістику експорту нафти.

Чому вторинні санкції вважають найнебезпечнішими

Найважливішою особливістю документа залишаються саме вторинні санкції. Їхня логіка полягає не лише у покаранні росії, а й у створенні вибору для інших держав та компаній – або співпрацювати зі США та західною фінансовою системою, або продовжувати вести бізнес із росією й ризикувати потрапити під американські санкції. Саме цей механізм свого часу суттєво скоротив економічні зв’язки багатьох держав з Іраном, а тепер може аналогічно вплинути і на росію.

Яку роль отримує Дональд Трамп

Однією з головних політичних поступок стала норма, яка дозволяє президентові США тимчасово призупиняти або не застосовувати санкції, якщо він вважатиме це таким, що відповідає національним інтересам країни. Саме ця поправка стала результатом тривалих переговорів між авторами законопроєкту та адміністрацією Дональда Трампа.

За словами одного з помічників сенаторів, саме після цих консультацій вдалося створити документ, який отримав підтримку як демократів, так і республіканців.

Чому Білий дім хоче додати Іран і "Хезболлу"

Президент США Дональд Трамп заявив, що хотів би розширити документ та включити до нього санкції також проти Ірану і угруповання "Хезболла".  Втім, автори законопроєкту поки виступають проти такого кроку. Вони наголошують, що документ насамперед має бути спрямований саме на посилення економічного тиску на росію.

Водночас помічники сенаторів пояснюють, що держави, які співпрацюють із російським оборонно-промисловим комплексом, серед яких і Іран, уже можуть потрапляти під окремі положення законопроєкту.

Чи зможуть нові санкції змінити ситуацію

Навіть якщо документ буде остаточно ухвалений Сенатом, Палатою представників і підписаний президентом США, не варто очікувати миттєвого економічного колапсу росії.

Санкції працюють накопичувально. Вони поступово скорочують доступ до фінансування, технологій, міжнародної логістики та зовнішніх ринків, збільшуючи витрати кремля на ведення війни.

Саме тому новий законопроєкт розглядають як інструмент довгострокового економічного виснаження росії, а не як механізм швидкого завершення війни. Якщо його буде ухвалено, він може стати одним із наймасштабніших пакетів американських санкцій проти росії від початку повномасштабного вторгнення.

ЄС запровадив санкції проти російського ВПК через удари рф по Києву17.07.26, 14:18 • 23498 переглядiв